Кругообіг та обіг капіталу.

Кругообіг капіталу – це рух капіталу у сфері виробництва та обігу, в процесі якого він послідовно набуває грошової, виробничої, товарної форми і повертається у зростаючому обсязі.

Капітал починає свій рух у сфері обігу у формі грошового капіталу та авансується на купівлю засобів виробництва та робочої сили. Перша стадія має формулу:

Р_С

                    Г – Т

З_В

Купівля засобів виробництва здійснюється на ринку засобів виробництва, робочої сили – на ринку праці. В результаті цієї операції грошовий капітал перетворюється на речові та особистісні фактори виробництва.

На другій стадії відбувається техніко-економічне та соціально-економічне поєднання робочої сили і засобів виробництва. Капітал набуває виробничої форми. При цьому закінчується сфера обігу і починається виробниче споживання:

                     Рс

                                                    ... В ... Т′

                      Зв

При цьому :Т′>Т, інакше немає сенсу щось виробляти.

На третій стадії рух капіталу знову відбувається у сфері обігу при реалізації виготовлених товарів, товарна форма капіталу перетворюється на грошову:

                   Т′ - Г′

Безперервність процесу кругообігу капіталу забезпечується як послідовною зміною однієї форми капіталу іншою, так і одночасним перебуванням промислового капіталу у всіх трьох формах.

Обіг капіталу – це кругообіг капіталу, що розглядається як процес постійного відновлення руху всього авансованого капіталу, а не як окремий акт.

Обіг різних елементів капіталу відбувається у нерівномірні проміжки часу: основний капітал – частинами, повертається після низки кругообігів, обіговий капітал – повністю, повертається після кожного кругообігу.

Період обороту капіталу визначають як час, протягом якого весь авансований капітал повертається до підприємця у грошовій формі:

t_об=∑Kав./(∑Ам.Осн.К.+∑Об._рікОб.К.)

Збільшення швидкості обігу капіталу означає зростання ефективності роботи підприємства.