Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.
Полягає він в тому, що праця товаровиробника виступає, з одного боку, в особливій доцільній формі, а з іншого – у вигляді витрат фізичних і розумових сил людини як праця взагалі, тобто є водночас і абстрактною, і конкретною. Конкретна праця – це історична форма корисної цілеспрямованої праці в умовах товарного виробництва, це суспільна праця, що витрачається в особливій, доцільній формі з використанням певних засобів і предметів праці, характеризується метою і створює споживчу вартість товару, (наприклад, для швачки засобами праці виступає голка, предметом праці – тканина, метою є пошиття сукні, специфічна технологія включає нарис викройки, покрій, змотування, зшивання, прасування, споживчою вартістю, яка створюється, є красивий одяг), завдяки якій всі створювані товари є якісно різними. Абстрактна праця – праця товаровиробника, що характеризується витратою робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми, створює вартість товару, завдяки якій товари стають кількісно порівнюваними між собою. Не можна ототожнювати конкретну працю з фізичною, а абстрактну - з розумовою. Закон вартості, його функції. Вартість і ціна товару. Фактичні витрати робочого часу товаровиробників на певний товар неоднакові. Наприклад, НВО “Альтернатива” (виробник А) витрачає на виробництво фрезерувального верстата 100 годин і виробляє 20 таких верстатів на місяць; завод “Більшовик” (виробник Б) виробляє 125 верстатів і витрачає 80 годин; підприємство “Винторіз” (виробник В) виробляє 15 верстатів і витрачає 120 годин на один верстат. Це є індивідуальні витрати робочого часу. Але мірилом ринкової (суспільної) вартості є не індивідуальний робочий час, а суспільно-необхідний, бо інакше для підприємства “Винторіз” (виробника В) не було б стимулів до економії затрат, вдосконалення технології і т.д. Тому суспільно-необхідний робочий час (СНРч) – це час, який потрібен для виготовлення певної споживчої вартості за суспільно-нормальних умов виробництва і при середньому рівні продуктивності та інтенсивності праці. Для нашого прикладу: СНРч= год. Цей СНРч наближається до індивідуальних затрат того виробника, який виготовляє найбільшу кількість товарів (завод “Більшовик”). Закон вартості формулюється наступним чином: обмін товарів здійснюється як обмін еквівалентів, тобто на основі їхньої вартості (СНРч). У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції: 1) Стихійний регулятор суспільного виробництва. Якщо фрезерувальних верстатів виробляється менше, ніж існує потреба в них, то попит зростатиме, а за ним зростатиме і ціна. Виробник цих верстатів отримуватиме більші прибутки, які приваблюють інших виробників. Але коли випуск перевищить платоспроможний попит населення, підприємств, держави, ціна впаде нижче за суспільну вартість, відбудеться зворотній перелив капіталу в ті галузі, де потреба ще не задоволена. 2) Рушійна сила розвитку продуктивних сил суспільства. Підприємство “Винторіз”, аби вижити, змушене вдосконалювати виробництво, запроваджувати нову техніку, технологію, поліпшувати якість свого верстату, пропонувати покупцям нові маркетингові заходи, тобто – зменшувати індивідуальні затрати робочого часу. 3) Основа диференціації товаровиробників. Завод “Більшовик” постійно отримує більший прибуток, розширює виробництво, а якщо це далекоглядний і економічно грамотний підприємець, то частину грошей вкладає у подальше вдосконалення своїх засобів виробництва (нова технологічна лінія, нові якості металу, нові моделі верстату) та збільшення освіти працівників (бо нікому буде працювати на новій лінії). Навпаки, НВО “Альтернатива” та підприємство “Винторіз” відчувають сильну загрозу розорення, адже вони і так найдрібніші. В умовах розвинутого товарного виробництва закон вартості діє через механізм цін, через відхилення цін від вартості, хоча б тому, що вести прямий облік кожного товару у годинах неможливо. Тому загальним еквівалентом для всіх товарів виступають гроші, а ціна є формою вираження вартості; це є ринкова вартість товару, виражена в грошах.
Методичні вказівки до проведення семінарських занять На семінарському занятті передбачається перевірка рівня засвоєння матеріалу шляхом усного опитування студентів за такими термінами: товар; вартість товару; споживча вартість товару; мінова вартість товару; двоїстий характер праці, втіленої в товарі; конкретна праця; абстрактна праця; суспільно-необхідний робочий час; закон вартості; функції закону вартості; ціна товару. Окремий час відводиться на заслуховування підготовленої студентами в години, відведені на СРС, індивідуальної доповіді за темою «Альтернативні теорії вартості».
Тестові питання для самоперевірки 1. Конкретна праця створює: а) споживчу вартість товару; б) вартість товару; в) мінову вартість. 2. Всі товари є якісно відмінними завдяки: а) споживчій вартості; б) вартості; в) міновій вартості. 3. Річ або комплекс речей, яка здатна задовольняти потребу людини: а) продукт праці; б) товар. 4. Здатність товару задовольняти окрему потребу людини є його: а) споживчою вартістю; б) вартістю; в) міновою вартістю. 5. Праця товаровиробника, що характеризується витратою робочої сили взагалі, є: а) абстрактною працею; б) конкретною працею. 6. Обмін товарів у товарному виробництві здійснюється у відповідності до їхньої: а) споживчої вартості; б) вартості. 7. Ринкова вартість товару, виражена в грошах: а) мінова вартість; б) ціна товару. Задачі 1. Робочий день - 8 год. Норма експлуатації – 200%. Заробітна плата становить 12 грн. Органічна будова капіталу – 3:2. Знайти вартість продукції, яка виготовляється на підприємстві, необхідний робочий час. 2. Робочий день – 10 годин, за який створюється нова вартість у розмірі 40 грн. Норма додаткової вартості – 150%. Органічна будова капіталу – 3:2. Знайти вартість товару, необхідний робочий час, норму прибутку. 3. Робочий день - 9 год. Норма експлуатації – 250%. Заробітна плата становить 10 грн. Органічна будова капіталу – 2:12. Знайти вартість продукції, яка виготовляється на підприємстві, необхідний робочий час. 4. Робочий день – 12 годин, за який створюється нова вартість у розмірі 30 грн. Норма додаткової вартості – 200%. Органічна будова капіталу – 2:1. Знайти вартість товару, необхідний робочий час, норму прибутку. 5. Робочий день - 10 год. Норма експлуатації – 300%. Заробітна плата становить 14 грн. Органічна будова капіталу – 4:2. Знайти вартість продукції, яка виготовляється на підприємстві, необхідний робочий час. 6. Робочий день – 9 годин, за який створюється нова вартість у розмірі 25 грн. Норма додаткової вартості – 150%. Органічна будова капіталу – 5:2. Знайти вартість товару, необхідний робочий час, норму прибутку. Вказівки до самостійної роботи Для підготовки доповіді на тему «Альтернативні теорії вартості» додатково рекомендується література: 1. Кривенко Костянтин Тарасович. Теорія вартості і мінової вартості=Theory of value and exchange value/ Kryvenko, K.T. / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2004. — 226с. — Бібліогр.: в кінці розд.. — ISBN 966-574-713-6*. 2. Ніколенко Сергій Степанович. Товарне виробництво і закон вартості в сучасній високорозвинутій економіці (питання теорії та методології): Дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Полтавський держ. педагогічний ін-т ім. В.Г.Короленка. — Полтава, 1994. — 323с. 3. Слуцький Євген Євгенович. Теорія граничної корисності / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана; Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського / В.М. Фещенко (ред.), В.М. Фещенко (упоряд.), Т.В. Куриленко (упоряд.). — К. : КНЕУ, 2006. — 528с. : іл. — (Економічна спадщина). — ISBN 966-574-914-5. 4. Нестеренко Олена Петрівна. Історія економічних вчень: курс лекцій / Міжрегіональна академія управління персоналом. — 4-те вид., стер. — К. : МАУП, 2007. — 128c. — Бібліогр.: с. 126-127. — ISBN 978-966-608-785-3. В доповіді мають бути розкриті наступні поняття: трудова теорія вартості, теорія витрат виробництва, теорія трьох факторів виробництва, теорія граничної корисності, теорія попиту і пропозиції, еволюція теорій вартості, витратна і результатна сторони теорії вартості, цивілізаційна теорія вартості, суб’єктивно-психологічна теорія вартості, неокласична теорія вартості, вартість втрачених можливостей.
Розділ 4. Гроші. Інфляція Гроші мають багатолітню історію. Це найважливіший елемент ринкової економіки[4]. Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-29; просмотров: 249. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |