Визначення параметрів складів та їх обладнання

Площу центрального складу визначають, виходячи з двохмісячного запасу бавовни, а також розмірів та кількості штабелів, в які укладають паки бавовни.

Для того, щоб не допустити змішування різних сортів (марок) бавовни, паки на складі складають в штабелі повагонно. В штабелі паки складають по висоті у 6-8 рядів. Висота штабеля залежить від способу механізації, умов складування і зберігання, а також від висоти приміщення.

Розрахунок площі складу бавовни.

Двохмісячний запас бавовни (загальна маса бавовни, яка зберігається на центральному складі):

 , кг                                             (5.1)

де Q – добова витрата бавовни, розраховується за формулою (2.1), кг;

Ч_2м – число робочих діб за 2 місяця.

Число робочих діб за 2 місяця:

,                                           (5.2)

де Ч_р – число робочих діб за рік.

Кількість паків бавовни, яка зберігається на складі:

,                                               (5.3)

де m_п – маса одного пака бавовни, кг.

Кількість паків в одному штабелі:

,                                            (5.4)

де z – кількість паків в одному ряду штабеля;

k – кількість рядів по висоті штабелю.

Кількість штабелів бавовни на складі:

.                                           (5.5)

Площа, яку займає один штабель бавовни:

, м²                                        (5.6)

де l - довжина пака бавовни, м;

b – ширина пака бавовни, м;

z - кількість паків в одному ряду штабеля.

Площа складу, яку займають всі штабелі:

, м².                                     (5.7)

Загальна площа складу:

 , м²                                       (5.8)

де  S_прох – площа проходів між штабелями, м².

Визначення основних параметрів і кількості

Підлогового внутришньофабричного транспорту

Підлогові транспортні засоби з довільною трасою руху отримали широке застосування на текстильних підприємствах.

Вантажопотік здійснюється за допомогою електронавантажувачів та електротягачів з використанням причіпних візків (для рівниці, пряжі та ін.).

Електронавантажувач

Ширина транспортного (допоміжного) проїзду приблизно може обчислюватися за формулою:

, м                                         (6.1)

де b_ен – ширина електронавантажувача, м;

h – зазор безпеки (0,2 м).

Час, який витрачається на один рейс (тривалість транспортного циклу):

, хв                          (6.2)

де (t_з + t_р) – час, який витрачається на завантаження і розвантаження, хв;

  А – коефіцієнт, який враховує позапланові простої (на особисті потреби та ін.) (1,3…1.6);

  L – середня відстань при перевезенні (за планом ткацького виробництва), м;

  V₁ – швидкість переміщення з вантажем, м/хв.;

  V₂ – швидкість переміщення без вантажу, м/хв;

   t – час простою і очікування, 10 хв.

Час, який витрачається на завантаження і розвантаження:

, хв                           (6.3)

де t_під – час підйому рами, 0,25 хв;

t₀ – час, який витрачається на захват вантажу і звільнення, 0,9 хв.

Продуктивність електронавантажувача:

, кг/год                                    (6.4)

де m_н – номінальна вантажопідйомність, кг;

К_ван – коефіцієнт використання вантажопідйомності;

Т_ц – тривалість транспортного циклу (час, який витрачається на один рейс), хв;

К_н – коефіцієнт нерівномірності вантажопотоку (1,2…1,25).

Коефіцієнт використання вантажопідйомності:

,                                                (6.5)

де m_ван – маса вантажу, який перевозиться за один рейс (з тарою), кг.

Необхідна кількість електронавантажувачів:

,                                                (6.6)

де П_год – годинний вантажопотік (годинна потреба у напівфабрикатах), кг/год;

П_ен – продуктивність електронавантажувача, кг/год.

До встановлення приймається кількість електронавантажувачів, яка дорівнює найближчому більшому цілому числу.

Електротягач

Ширина транспортного проходу:

, м                (6.7)

де h – зазор безпеки (0,2 м);

R – мінімальний радіус повороту (1,6 м);

l_д – довжина дишла (0,4 м);

l_віз – довжина причіпного візка, м;

n_віз – кількість причіпних візків.

Кількість причіпних візків приймають з таким розрахунком, щоб загальна маса вантажу на причепі не перевищувала 1500 кг.