Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вихідні дані для проектування




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

 

до виконання курсового проекту з дисципліни

 

«Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації»

 

 

для студентів ІV курсу

напряму підготовки 6.051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів»

(за професійним спрямуванням «Прядіння натуральних і хімічних волокон»)

факультету технологій і дизайну

 

 

Херсон – 2013

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації» для студентів IV курсу напряму підготовки 6.051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів» (за професійним спрямуванням «Прядіння натуральних і хімічних волокон»)

Укладачі: к.т.н., доцент Закора О.В.

            к.т.н., доцент Горізонтова О.В.

 

Кількість сторінок – 33

 

 

Рецензент: к.т.н., доцент Расторгуєва М.Й.

 

Затверджено на засіданні кафедри ЕТДТ

Протокол від «____»_______________2013 року №______

Завідувач кафедри доктор технічних наук, професор

                                _____________________ (Прохорова І.А.)

 

 

Відповідальний за випуск: д.т.н., професор Прохорова І.А.

 

ВСТУП

 

Успішне рішення задач з підвищення продуктивності обладнання і раціонального використання трудових ресурсів в текстильній промисловості визначається рівнем розвитку механізації і автоматизації основних і допоміжних виробничих процесів, а саме підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських робіт. На кожному виробництві необхідно визначати основні напрямки удосконалення технології переміщення вантажів, при цьому виключати зайві, які не обумовлені виробничим процесом, перевезення вантажів, розробляти комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт з використанням сучасних транспортних засобів. Оптимізація маршрутів перевезення вантажів і транспортно-технологічних схем, введення технічно обґрунтованих норм часу на всі операції технологічного процесу переміщення вантажів є резервом підвищення продуктивності обладнання і праці і поліпшення загальної культури виробництва. Тому сучасний фахівець текстильної галузі повинен володіти методикою проектування транспортних технологій.

З цією метою до навчального плану  дисципліни «Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації» введено курсовий проект, виконання якого допоможе студентам набути знання, уміння і навички, необхідні при здійсненні власної виробничої діяльності, направленої на підвищення ефективності прядильного виробництва і конкурентоспроможності вітчизняних текстильних товарів на світовому ринку, чому в значній мірі сприяє розвиток транспортних технологій текстильного виробництва.

 

ТЕМАТИКА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

 

Тема курсового проекту: «Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт прядильного виробництва потужністю ... прядильних веретен для виготовлення пряжі лінійною щільністю … текс».

Курсовий проект з дисципліни «Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації» є складовою частиною техніко-економічного проектування текстильних виробництв, тому розрахунки основних розділів проекту базуються на індивідуальних вихідних даних, які беруться з курсового проекту з дисципліни «Основи проектування текстильного виробництва», яку студенти вивчали на протязі попереднього семестру.

 

СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

 

Курсовий проект складається з графічної частини і пояснювальної записки.

Графічна частина містить два креслення, які виконуються на листах формату А1. На першому листі розробляється план прядильного виробництва з урахуванням складських приміщень, транспортних магістралей і транспортуючих засобів. На другому листі представляється загальний вид транспортного засобу з позначенням габаритних розмірів і з додержанням масштабів.

Пояснювальна записка містить інженерні розрахунки і рішення питань, пов’язаних з проектуванням транспортної технології прядильного виробництва. Структура пояснювальної записки:

Титульний лист.

Завдання на курсове проектування.

Реферат.

Зміст.

Введення.

1. Вибір технологічного плану прядіння.

2. Вихідні дані для проектування.

3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків.

4. Вибір і обґрунтування обладнання і підйомно-транспортних засобів за переходами прядильного виробництва.

5. Визначення параметрів складів та їх обладнання.

6. Визначення основних параметрів і кількості підлогового внутрішньофабричного транспорту.

7. Визначення основних параметрів і кількості підвісних видів внутрішньофабричного транспорту.

8. Характеристика транспортного засобу.

9. Техніка безпеки при виконанні транспортних робіт.

Заключення.

Список літератури.

Пояснювальна записка виконується на листах формату А4 з додержанням правил оформлення текстової документації [1]. Всі інженерні розрахунки рекомендується проводити з використанням сучасних комп’ютерних технологій.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

 

При виконанні графічної частини курсового проекту додержуються вимог, які пред’являються до оформлення  конструкторської документації [1].

1. План прядильного виробництва.

На плані прядильного виробництва, який розробляється за індивідуальним завданням в процесі виконання курсового проекту з дисципліни «Основи проектування текстильного виробництва» і виконується у масштабі 1:200 (в 1 см 2 м), позначаються складські приміщення, транспортні магістралі і транспортуючі засоби. Складські приміщення зображуються з додержанням площ, які розраховані, виходячи з об’ємів вантажів, які зберігаються на складах. Підвісний монорейковий шлях схематично позначається суцільною лінією. Шлях ланцюгового підвісного і підпільного конвеєрів позначаються штрих-пунктирною лінією, траєкторія руху підлогового транспорту по підрозділах прядильного виробництва позначається пунктирною лінією. Транспортні засоби, які обрані для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зображуються умовними позначками, які представлені в Додатку 4.

На кресленні вказують основні параметри і габаритні розміри будівлі прядильного виробництва, розміри сітки колон, розміри технологічного обладнання і обладнання для збереження сировини і напівфабрикатів, відстані між обладнанням, розміри основних і допоміжних проїздів.

На листі приводять специфікацію транспортного обладнання і засобів з позначенням їх марки, кількості і потужності.

2. Загальний вид транспортного засобу.

На даному листі виконують загальний вид одного з транспортних засобів, який прийнятий для виконання відповідної транспортної операції в курсовому проекті.

 

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ

 

Введення

 

У введенні розкривається сучасний стан розвитку комплексної механізації і автоматизації текстильної промисловості України, її основні задачі, проблеми і перспективи. Виходячи з цього необхідно обґрунтувати доцільність проектування транспортних технологій прядильного підприємства для виготовлення обраного асортименту пряжі.

 

Вибір технологічного плану прядіння

 

Обраний технологічний план прядіння повинен забезпечувати випуск пряжі високої якості з необхідними структурними властивостями при найбільш ефективному протіканні технологічних процесів. План прядіння представляється у вигляді схеми (приклад), яка представлена на рис. 1.

 

 

Рис. 1. Технологічний план прядіння

 

Вихідні дані для проектування

 

Проектування підйомно-транспортних систем прядильного виробництва ведуть на базі даних про об’єм переробки бавовни фабрикою і маси напівфабрикатів на пакуваннях, значення яких розраховані у курсовому проекті з дисципліни «Основи проектування текстильного виробництва».

Маса бавовни у паках, яка потрапляє на центральний склад за добу, кг:

 

, кг                                       (2.1)

 

де  Qдпр – добова виробітка пряжі, кг;

   Хобр – кількість обратів, %;

   Впр – вихід пряжі із суміші, %.

Добова виробітка пряжі:

 

, кг                                       (2.2)

 

де Qпр – годинна виробітка пряжі, кг;

Чд – число робочих годин за добу (16 годин).

Маса бавовни з врахуванням відходів по всіх переходах прядильного виробництва, кг:

 

,                                             (2.3)

 

де W – відсоток виходу напівфабрикатів.

   Маса пряжі на початку, який знятий з веретена:

 

,                                                (2.4)

 

де V - об’єм пряжі, см3;

g - щільність намотування, г/см3.

Об’єм визначається за формулою Обуха І. Г.:

 

,                      (2.5)

 

де Н – підйом кільцевої планки, см;

 - діаметр кільця, см;

 - діаметр початка, см;

 - діаметр патрона, см.

За даними розрахунків заповнюються табл. 1 і табл. 2.

 

                                                                          Таблиця 1

                         Середньодобовий об’єм переробки бавовни                                                      

Технологічний процес Маса бавовни, яка поступає, кг Відходи, % Вихід напівфабри- кату, % Маса бавовни, яка виходить, кг
Зберігання (склад)        
Тіпання        
Чесання        
Стрічкоз’єднування        
Гребнечесання        
Складання і витягування        
Скручування, намотування        
Прядіння        

 

 

Таблиця 2

        Маса напівфабрикатів по переходах прядильного виробництва    










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-29; просмотров: 224.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...