Роз’яснення податкового законодавства органами Державної податкової служби.

ст. 17 ПКУ встановлює, що платник податків має право безоплатно отримувати в органах ДПС, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативноправові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативноправового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган

Податкові консультації можуть надаватись платникам податків у письмовій та усній формі і в електронній формі засобами електронного зв’язку. Письмові податкові консультації мають бути відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів. Письмова консультація вважається належним чином врученою, якщо вона надіслана за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Юридичні аспекти міжнародних податкових конфліктів.

Міжнародним конфліктом є конфлікт, який виникає за участі двох чи декількох міжнародних суб’єктів та має міжнародно-політичні наслідки; Міжнародному конфлікту властиві наступні особливості: - міжнародний конфлікт може розпочинатися як внутрішній, але його ескалація здатна виводити об’єкт конфлікту за межі юрисдикції його учасників, внаслідок чого конфлікт призводить до міжнародних наслідків;

- розвиток міжнародного конфлікту відбувається в специфічних умовах анархії міжнародної системи, яка зменшує ефективність міжнародно-правових інструментів його вирішення;

- міжнародний конфлікт може приймати різні форми, і часто поняття, що асоціюються із конфліктом, позначають лише один із можливих шляхів його вирішення (наприклад, ультиматум).

Об’єктом міжнародного конфлікту є матеріальна або нематеріальна цінність, з приводу якої інтереси його суб’єктів є несумісними; повне володіння або контроль над якою не може бути досягнуте одночасно всіма сторонами конфлікту.

Регулювання конфлікту між органом ДПС та платником податків в адміністративному порядку.

Правове регулювання адмін. оскарження рішення податкового органу здійснюється ст. 55, 56 ПКУ, ст. 6 - 8, 18 ЗУ "Про звернення громадян".Після цього як платник податків отримав рішення податкового органу і не погоджується з рішенням, тоді платник податків має право оскаржити це рішення у адміністративному порядку. Рішення виносить податковий орган місцевого рівня, а платник податків має право оскаржити це рішення спочатку до податкового органу обласного рівня, а якщо і той не задовольнив, або частково задовольнив скаргу, то платник податків має право подати скаргу до податкового органу державного рівня. (рішення останнього є остаточним, але може бути переглянуто у судовому порядку).

 Строк адміністративного оскарження рішення становить - 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення, якщо платник податків пропустив цей строк, то подана ним скарга не розглядається та повертається йому із зазначенням причин повернення. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким прийнято рішення, про оскарження його.

Орган державної податкової служби зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник органу ДПС може продовжити строк розгляду скарги, але не більше 60 днів, про що у письмовій формі повідомляється платник податків.

 За результатами проведення процедури адмін. оскарження приймається рішення, складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Вихід із конфліктної ситуації при досягненні податкового компромісу.

До різновидів стратегії виходу з конфлікту належить компроміс, що полягає у бажанні конфліктантів завершити конфлікт частковими поступками, відмовою від окремих вимог, що висувалися раніше, готовністю визнати претензії іншої сторони;

Стиль компромісу полягає в бажанні і готовності опонентів завершити конфлікт завдяки рішенню, що ґрунтується на взаємних поступках. Компроміс як продуктивний тип поведінки зарекомендував себе у таких ситуаціях:

— якщо обидві сторони наділені однаковою владою, а їх інтереси взаємовиключні;

— якщо індивід намагається знайти рішення, відчуваючи дефіцит часу або усвідомлюючи, що це економний та ефективніший шлях;

— якщо індивіда влаштовує тимчасове рішення або короткочасна вигода;

-якщо інші способи вирішення проблеми виявилися неефективними;

Податковий конфлікт в теорії права.

Сфера податкових правовідносин налічує безліч податкових конфліктів, які відображаються на ефективності правового регулювання податкових відносин. Для теорії податкового права важливо відмітити дві історико –правові тенденції відносно податкового конфлікту.

Перша, більш рання тенденція, характеризується негативним відношенням до суспільних конфліктів і концентрує увагу на їх судовому розгляді.

Інша тенденція концентрує свою увагу переважно на управлінні конфліктами як явищами об’єктивними та триваючими. Про останні тенденції говорить і зарубіжний досвід, коли податкові конфлікти із сфери судово - процесуальної все частіше переходять у сферу консультаційних та контрольних послуг аудиторів, податкових консультантів, менеджерів, тощо.

Через аналіз видів податкових конфліктів по-новому визначається відмінність і сутність соціального та юридичного конфлікту.

По –перше, слід зазначити, що юридичний конфлікт в податковій сфері часто виступає як соціальний конфлікт, оскільки він виникає внаслідок невідповідності правових конструкцій в суспільній чи індивідуальній правосвідомості юридичним конструкціям в діючому законодавстві.

По-друге, знання чи незнання норм права, дотримання їх чи недотримання складають правову суб’єктивність, засновану на колізії звичаїв та реалій податкової практики та закону, застарілих законів та вироблених практикою нових обов’язкових правил суспільної поведінки.

В-третіх, приватні та публічні інтереси учасників податкових конфліктів відображають соціальний баланс цих інтересів в суспільстві.