Способи поведінки в конфлікті.

Люди неоднаково поводяться під час конфлікту. Нерідко питання, що стало предметом суперечностей, вдається вирішити, використавши пораду, прохання про скасування розпоряджень, нейтралізацію інших конфліктогенних чинників, а нерідко набуває публічного характеру: сторони звертаються до вищих органів, суду, засобів масової інформації. Кожній формі перебігу конфлікту відповідають специфічні форми поведінки і взаємини людей:

1. Конкуренція. Цей тип поведінки може бути ефективним, якщо людина наділена певною владою, переконана, що її рішення чи підхід є правильними, і володіє достатнім ресурсом, щоб наполягати на них.

2. Уникання (втеча). Використовують цей тип поведінки, якщо проблема, наякій зійшлися інтереси сторін, не надто важлива, не вартує трати сил на її розв'язання; коли індивід відчуває свою неправоту, все більше переконується у перевагах аргументів чи владних повноважень свого опонента; 3. Пристосування. Цей тип поведінки є доречним у таких ситуаціях

— коли протилежна сторона наділена більшою владою, завдяки чому обов'язково переможе;

— коли індивід усвідомлює, що, пішовши на деякі поступки, небагато втратить;

4. Співробітництво. Така поведінка спрямована на пошук рішення, яке б задовольняло інтереси всіх сторін.

5. Компроміс. Цей тип поведінки передбачає врегулювання проблеми шляхом взаємних поступок. Він є особливо ефективним, якщо сторони усвідомлюють, що одночасне досягнення одного й того самого неможливе.

Причини виникнення міжнародних податкових конфліктів.

Міжнародні конфлікти — різновид соціальних конфліктів. Під останніми розуміється зіткнення протилежних поглядів, збігання інтересів і дій держав блоків їх, регіонів, спільностей — професійних і соціальних груп, класів, етносів, конфесійних та інших організацій і груп, Інколи міжнародний (зовнішньополітичний) конфлікт розглядається дуже широко. Будь-яка суперечність на міжнародній арені, об´єктивна чи суб´єктивна, істотна чи незначна стосовно практичного життя, економічна, політична, ідеологічна або інша видається за готовий міжнародний конфлікт.

Економічні, політичні, ідеологічні, територіальні, національні, релігійні та інші суперечності мають безпосереднє відношення до міжнародних конфліктів, які виникають. Такі суперечності можуть виступати як об´єктивна основа, причина і рушійні сили конфліктів. Реально існуючі суперечності знаходять пряме чи опосередковане, адекватне чи суб´єктивістськи спотворене відображення в сутності і в типі конфлікту, в інтересах, стратегії, тактиці і в засобах здійснення його державами, політичними силами, у зовнішніх умовах розвитку міжнародного конфлікту.

Суперечності виступають рушійною силою розвитку суспільства; вони існують завжди і мають специфічні форми і методи розв´язання.

Фактори впливу на поведінку учасників податкового конфлікту.

Основа податкового конфлікту – протилежність, існуюча відмінність об’єктів, явищ, процесів.

Протилежності – це відносини нетотожності, неоднаковості об’єктів ( приклади протилежності ( один суб’єкт сплачує, інший контролює, один суб’єкт накопичує кошти, інший витрачає). Протилежності можуть існувати досить довго, і конфлікту не буде доти протилежності не переростуть у протиріччя.Джерело конфлікту - протиріччя чи їх комплекс. Протиріччя – це певний тип взаємодії різних протилежних сторін. Це означає, що виникнення конфлікту сфері оподаткування пов’язане не з протилежностями як такими, а зіткненням протилежних об’єктів, процесів, явищ.Протиріччя бувають внутрішні і зовнішні, основні і другорядні. Від їх особливостей залежить сутність і характер конфлікту, що виникає на їх основі.

Більш гострими та тривалими можуть бути конфлікти, що ґрунтуються на внутрішніх та основних протиріччях.

Протиріччя завжди знаходяться в русі, послідовно проходять етапи.

До причин конфліктів відносять:Контроль над ресурсами;Цінності;Уявлення;Природа взаємовідносин між сторонами;Інформаційні фактори;Поведінкові фактори;Фактори відносин;Структурні фактори;Провокація.

Особистісні характеристики, що утруднюють спілкування і провокують складні податкові конфліктні ситуації.

Люди неоднаково поводяться під час конфлікту. Нерідко питання, що стало предметом суперечностей, вдається вирішити, використавши пораду, прохання про скасування розпоряджень, нейтралізацію інших конфліктогенних чинників. Коли такі дії наштовхуються на супротив, відмову розв'язати проблему, це сприймається як загроза інтересам, достоїнству. Невирішеність проблеми, що спричинила напруження, нагнітає ситуацію, і конфлікт переростає у відкриту форму, коли кожна сторона прагне виправдати свої дії, залучити до себе якомога більше прихильників і їх можливостей. Протиборство, наростаючи, нерідко набуває публічного характеру: сторони звертаються до вищих органів, суду, засобів масової інформації. Інколи конфлікт настільки стрімко розвивається, що сприймається як раптовий, хоча насправді це не так. У такий спосіб розвиваються конфлікти за корінної ломки традицій, устоїв, радикальних нововведень.Найпоширенішими є такі форми перебігу конфлікту: 1. Відкритий конфлікт. Для нього характерне очевидне, яскраво виражене, емоційно насичене зіткнення сторін. 2. Прихований конфлікт. Його учасники своїми зовні бездоганними відносинами приховують реальні розбіжності, що відчутно напружили ситуацію.3. “Сліпий” конфлікт. Про такий конфлікт знають усі, крім безпосередніх його ініціаторів, оскільки вони ще не усвідомлюють його. 4. “Невідомий” конфлікт. Зовнішніми симптомами його є слабко виражена неприязнь, а реальні суперечності приглушені, загнані вглиб. Усвідомивши ситуацію як конфліктну, сторони здебільшого по-різному ставляться до неї, відповідно надають перевагу різним способам її подолання. Проте найважливіше при цьому виробити адекватні ситуації форми спільних дій щодо подолання конфлікту.(вихід із конфліктної ситуації,переговори) Існує п'ять основних типів поведінки людини в конфліктній ситуації(активні дії-співробітництво;пасивні дії-пристосування;спільні дії;індивідуальні дії – уникнення;міра, в якій Ви прагнете задовольнити інтереси іншої сторонни)

Поведінка податкового інспектора під час проведення планової перевірки діяльності фізичної особи –суб’єкта господарювання.

Важливу роль в поведінці податкового інспектора відіграє тактовність(особливо в ситуації, коли потрібно пробачити помилки, не принижуючи іншого);,темперамент(вміння знаходити контакт з платником податків);,толерантність(вміння рахуватися з думкою платника податків),витримка(коли є впевненість, що не втратить само витримку), та вміння правильного спілкування. При проведенні перевірки працівникам ДПС необхідні імпровізація, гнучкість, впевненість у собі. Спілкування, повинне бути нормальним, безконфліктним, і грунтуватися на взаємодопомозі, взаєморозумінні, справедливості. Вже при першій зустрічі потрібно викликати довіру до себе. Тому потрібно все продумати: зовнішній вигляд, манеру поведінки, свій психічний стан, порядок прийому, бесіду, а в ході бесіди підтримувати спокійну, ділову обстановку.Для працівника ДПС важливо не тільки вміти спілкуватись, а також й вміти слухати, не зупиняючи, давати можливість платнику податків висловити свою думку. Бесіда працівника ДПС з платником податків ні в якому разі не повинна бути схожа на допит. Платнику податків можна висловити попередження , рекомендації, співчуття але ні в якому разі не повинно бути погроз, приниження, сварки. Також недоречні у мові працівника ДПС жарти, відволікання уваги. Тільки логічна аргументація податкового законодавства, тільки порада, як виконувати закон.