Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні категорії, що характеризують виникнення конфлікту.




Основа податкового конфлікту – протилежність, існуюча відмінність об’єктів, явищ, процесів.

Протилежності – це відносини нетотожності, неоднаковості об’єктів ( приклади протилежності ( один суб’єкт сплачує, інший контролює, один суб’єкт накопичує кошти, інший витрачає). Протилежності можуть існувати досить довго, і конфлікту не буде доти протилежності не переростуть у протиріччя.Джерело конфлікту - протиріччя чи їх комплекс. Протиріччя – це певний тип взаємодії різних протилежних сторін. Це означає, що виникнення конфлікту сфері оподаткування пов’язане не з протилежностями як такими, а зіткненням протилежних об’єктів, процесів, явищ.Протиріччя бувають внутрішні і зовнішні, основні і другорядні. Від їх особливостей залежить сутність і характер конфлікту, що виникає на їх основі.

Більш гострими та тривалими можуть бути конфлікти, що ґрунтуються на внутрішніх та основних протиріччях.

Протиріччя завжди знаходяться в русі, послідовно проходять етапи.

До причин конфліктів відносять:Контроль над ресурсами;Цінності;Уявлення;Природа взаємовідносин між сторонами;Інформаційні фактори;Поведінкові фактори;Фактори відносин;Структурні фактори;Провокація.

Основа податкового конфлікту.

Основа податкового конфлікту – протилежність, існуюча відмінність об’єктів, явищ, процесів. Протилежності – це відносини нетотожності, неоднаковості об’єктів ( приклади протилежності ( один суб’єкт сплачує, інший контролює, один суб’єкт накопичує кошти, інший витрачає). Протилежності можуть існувати досить довго, і конфлікту не буде доти протилежності не переростуть у протиріччя.Джерело конфлікту - протиріччя чи їх комплекс. Протиріччя – це певний тип взаємодії різних протилежних сторін. Це означає, що виникнення конфлікту сфері оподаткування пов’язане не з протилежностями як такими, а зіткненням протилежних об’єктів, процесів, явищ.Протиріччя бувають внутрішні і зовнішні, основні і другорядні. Від їх особливостей залежить сутність і характер конфлікту, що виникає на їх основі. Більш гострими та тривалими можуть бути конфлікти, що ґрунтуються на внутрішніх та основних протиріччях.Протиріччя завжди знаходяться в русі, послідовно проходять етапи.

Причини виникнення податкових конфліктів.

Податковий конфлікт, це зіткнення інтересів суб’єктів податкових відносин, їх поглядів та прагнень в галузі оподаткування.

До причин конфліктів відносять:Контроль над ресурсами;Цінності;Уявлення;Природа взаємовідносин між сторонами;Інформаційні фактори;Поведінкові фактори;Фактори відносин;Структурні фактори;Провокація.

Завершення конфлікту як остання стадія відкритого конфлікту.

Це остання стадія відкритого конфлікту, вона означає будь-яке закінчення. Часто завершення конфлікту характеризується тим, що обидві сторони усвідомили безрезультатність продовження конфлікту, або навіть з тим, що один із опонентів був знищений в процесі конфлікту. Виділяють декілька способів завершення конфлікту, а саме: 1) затухання конфлікту, 2) усунення (знищення) опонента чи двох опонентів протиборства, 3) усунення чи знищення об’єкту конфлікту, 4) зміна позицій обидвох або однієї із сторін конфлікту, 5) участь в конфлікті третьої сторони, яка здатна завершити його шляхом використання сили, 6) звернення суб’єктів конфлікту до арбітра і завершення його шляхом третейського суду, 7) переговори, як найефективніший спосіб, 8) переростання конфлікту в інший конфлікт

По своєму характеру завершення конфлікту може мати наступні наслідки.З позиції реалізації мети протиборства: переможним, компромісним, програшним.З точки зору форми вирішення конфлікту: мирним, насильницьким. З точки зору функцій конфлікту: конструктивним, деструктивним. З точки зору ефективності і повноти вирішення: повністю вирішеним, відкладеним на певний час.

33.Форми перебігу конфліктів у сфері оподаткування.

Найпоширенішими є такі форми перебігу конфлікту:1. Відкритий конфлікт. Для нього характерне очевидне, яскраво виражене, емоційно насичене зіткнення сторін. 2. Прихований конфлікт. Його учасники своїми зовні бездоганними відносинами приховують реальні розбіжності, що відчутно напружили ситуацію.3. “Сліпий” конфлікт. Про такий конфлікт знають усі, крім безпосередніх його ініціаторів, оскільки вони ще не усвідомлюють його. 4. “Невідомий” конфлікт. Зовнішніми симптомами його є слабко виражена неприязнь, а реальні суперечності приглушені, загнані вглиб.

Дії щодо подолання конфлікту.

Дії щодо подолання конфлікту:

1. Відхід від конфліктної ситуації. Усвідомивши ситуацію як конфліктну, оцінивши ймовірні її наслідки, один з опонентів може прийняти рішення про вихід із відносин, що склалися.2. Переговори Мета їх полягає в пошуку компромісів, коли одна чи обидві сторони вдаються до переговорів, взаємних поступок. За таких обставин кожна із сторін отримує не все, чого прагне, а той мінімум, який може її задовольнити. Така стратегія є ефективною, якщо обидві сторони, не виявляючи наміру загострювати відносини, оцінюють свої ресурси як приблизно рівні, а конфлікт із ділового ще не переріс в емоційний.

 Намагання досягти максимуму реалізуються з використанням таких способів дій:1. Демонстрація посилення власних ресурсів. 2. Очікування, збереження попереднього стану. До такої тактики, що зовні здається припиненням конфлікту, часто вдаються, намагаючись здобути додаткову інформацію про ресурси, можливості їх підсилення опонентом. 3. Ризик. Розрахований він на ефект несподіванки..4. Примус. Цю тактику використовує сильніша сторона або сторона, що має більше можливостей для посилення ресурсів. Внаслідок цього опонент опиняється в умовах, що унеможливлюють мобілізацію додаткових ресурсів.5. Зниження рангу опонента. Цей прийом застосовують в емоційних конфліктах: один із його учасників звинувачує свого опонента, начебто обстоюючи інтереси групи, організації, переслідуючи передусім особисті цілі. Така дезінформація нерідко є ефективною при розв'язанні конфлікту, оскільки подана вона правдоподібно. Здебільшого це завдає шкоди загальній справі, знижує шанси на успіх.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-27; просмотров: 204.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...