Становлення глобальних підприємств.

В сучасних умовах значно зросла глобальна ріль бізнесу, що полягає у зро­стаючому впливі міжнародних корпорацій на зміни життєдіяль­ності дедалі більшої частки населення світу. Розвиток телекомунікацій і транспорту, стрибкоподібне зростання електронної ко­мерції, використання сучасної комп'ютерної техніки не лише в діловому житті, а й у побуті - це далеко не повний перелік на­прямів впливу міжнародних корпорацій на якісні зміни життя міль­йонів людей різних країн. У цьому зв'язку доречно нагадати, що частка 500 найбільших транснаціональних компаній у прямих іноземних інвестиціях становить 80 %, а в міжнародній торгівлі - більше ніж половину. За показник рівня глобальності корпорацій можна використо­вувати індекс транснаціональності компаній:

ІТ = (ЗА/ЗОА + ЗП/ЗОП + Ч3/ОЧ3)*100% / 3,

де ІТ - індекс транснаціоналізації міжнародної корпорації, ЗА - об'єм закордонних активів міжнародної корпорації, ООА - загальний об'єм активів міжнародної корпорації, ЗП - об'єм закордонних продаж міжнародній корпорації, ЗОП - загальний об'єм продаж міжнародній корпорації; Ч3 - чисельність зайнятих на підприємствах міжнародної корпорації за кордоном, ОЧ3 - загальна чисельність зайнятих на підприємствах міжнародної корпорації.

Також необхідно відзначити тенден­цію подальшої глобалізації виробничих процесів і обслуговую­чих структур. Прогнози свідчать, що через 20-25 років міжна­родні корпорації будуть об'єднуватись і керуватись єдиною гло­бальною стратегією незалежно від особи власника. Ці глобальні економічні та організаційні мегасистеми потребуватимуть нового глобального топ-менеджменту.

Принципова сучасна особливість глобалізації бізнесу пов'язана зі становленням так званих метанаціональних компа­ній,що будуються на новому виді конкурентних переваг. Ці пе­реваги полягають у виявленні, компетентній оцінці, мобілізації і багатократному використанні знань з усього світу. Сучасний ви­клик для таких компаній полягає в інноваціях шляхом навчання від усього світу. Серед прикладів таких корпорацій: «Дженерал Електрик» (США), «Нокіа» (Фінляндія), «СТМ Мікроелектронікс» (Франція - Італія), «Шіссейдо» (Японія), «Као» (Японія) та ін.

Менеджмент метанаціональних корпорацій доповнюється системою управління знаннями, яка включає три інструменти:

1. Відчуття, яке означає ідентифікацію та оцінку існуючих по всьому світу знань, а також нових знань, що з'являються у всіх куточках земної кулі.

2. Мобілізація - інтегрування розпилених по всьому світу знань у конструктивні інновації і перетворення їх на ринкові мож­ливості нових продуктів і послуг.

3. Оптимізація- вбудовування створених інновацій всереди­ну цінностей компанії, виробництва, маркетингу, поширення ефективності їх використання на глобальному рівні, отримання фінансової віддачі від створених інновацій.

Метанаціональні компанії мають своєрідну структуру та ви­моги до персоналу.У такій структурі запроваджується посада го­ловного керуючого по знаннях, якому підпорядковуються:

• інформаційні системи;

• інформаційні інструменти, бібліотеки всіх типів;

• розумова інфраструктура (розвідка, дослідження і розробки, аналітики і т. ін.).

Працівники цього підрозділу мають скоріше нагадувати подо­рожуючого посла, який особисто долає міжкультурні бар'єри в куточках можливого створення нових знань, ніж організованого кабінетного фахівця.

Усвідомлюючи особливості діяльності глобальних корпора­цій, важливо брати до уваги нові критерії успіху, якими вони де­далі частіше керуються у корпоративному менеджменті. Не при­нижуючи значення фінансових показників, дослідження одного з провідних фахівців міжнародного менеджменту Р. Кантер дове­ли, що ключового значення набувають три нематеріальних акти­ви:

1) Концепції - це передові ідеї, проекти чи уявлення про то­вари і послуги, що створюють споживчі цінності на основі використання створених у світі знань.

2) Компетентність означає здатність поставити нові знання і та ідеї на службу споживачам на найвищому рівні.

3) Зв'язки - не різноманітні альянси компаній, що викорис­товуються для реалізації ключових можливостей, створення більш споживчих вигод, відкриття нових перспектив і розширення горизонтів бізнесу.

Компанії світового класу швидко оновлюють ці активи завдя­ки своїй підприємливості, більшій схильності до навчання і праг­ненню до співробітництва. Такі компанії швидко розвиваються у так званих міжнародних містах: Бостон, Майамі, Грінвілл, Спар­танберг (США), Сінгапур, Гонконг.

Для поглибленого засвоєння теми студентам можна скориста­тись моделлю Дж. Коллінза, яка дозволяє перетворити хороші компанії на корпорації світового класу (див. тему 7). Ця модель зображена на рис. 14.1.

Рис. 14.1. Модель Дж. Коллінза «Від гарного до видатного»

Ця модель включає шість послідовних кроків - від призна­чення керівників до розвитку технологій, які згуртовані в три групи. Якщо систематично приділяти увагу цим інструментам (маховик), то на певному етапі (після третього кроку) можливе стрімке зростання. Детальніше про зазначену концепцію сту­дент може дізнатися з відомої книги Дж. Коллінза. Тут ми лише наводимо такий новий інструмент глобаль­ного менеджменту, як концепція «їжака». Вона пов'язана з вибором стратегії компанії і полягає у трьох колах, що перетинаються, кожне з яких дає відповідь на три простих, але винятково важливих питання. До стратегії включаються лише ті питання, які входять одночасно у всі три кола, тобто до зони взаємного перекриття.

Рис. 14.2. Концепція «їжака»

Автори дослідження під керівництвом Дж. Коллінза досліди­ли 1435 корпорацій, що перебували у списку «Форчун-500» в пе­ріод 1965-1995 pp., і дійшли висновку, що 11 з них є видатними, оскільки їх фінансові результати більше ніж втричі перевершили середні по відповідних галузях.