Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Портфельні інвестиції міжнародних корпорацій.




 

Предметом портфельних інвестицій міжнародних корпорацій є цінні папери. До курсу «Міжнародний менеджмент» мають відношення рух цін­них паперів, що пов'язаний з різними валютами, зокрема лістинг материнською корпорацією на зарубіжних ринках, купівля цін­них паперів, емітованих в інших країнах і т. ін. У цьому зв'язку існують дві форми інвестиційного процесу: пряма (без посеред­ників) і фондова (рис. 12.1).

Рис. 12.1. Фондова форма міжнародного інвестиційного процесу

В основі практики портфельного інвестування лежить концепція міжнародної дивер­сифікації портфелів, що містить такі положення:

1. Модель оцінки капітальних активів.

2. Багатократна модель.

3. Арбітражне ціноутворення.

4. Ефективність і недосконалість ринку.

5. Валютний фактор.

6. Раціональні очікування та оцінка міжнародних активів.

7. Лінія ринку капіталів.

8. Побудова портфелів.

9. Кореляція доходів між національними ринками акцій.

10. Скорочення портфельних ризиків шляхом міжнародної ди­версифікації.

11. Розробка міжнародних портфельних стратегій.

12. Оцінка дохідності і ризику за портфелем.

Проте з погляду курсу «Міжнародний менеджмент» важливі­ше значення має міжнародний портфельний менеджмент, що складається з трьох основних етапів:

1 етап: Обгрунтування міжнародних інституціональних портфель­них стратегій (три най­поширеніші):

1 стратегія: індексація портфеля з урахуванням крупних ринків;

2 стратегія: агресивне проникнення і вихід з ринкових секторів;

3 стратегія: глобальні стратегії.

2 етап: Управління міжнародним портфелем на засто­суванні таких підходів:

1 підхід: пасивне управління, основою якого є гіпотеза про ринкову ефективність;

2 підіхд: активне управління з проведенням всебічного аналізу, скла­данням прогнозів та прийняттям рішень «тоб-даун» (згори дони­зу - відбір національних фондових ринків та диверсифікація) або ж «боттом-ап» (знизу нагору - відбір галузі і диверсифікація за галуззю);

3 підхід: модифіковане активне управління на основі побудови кривої граничного рівня портфельної ефективності 20 і більше національ­них фондових індексів провідних акцій;

4 підхід: міжнародне портфельне страхування на основі використан­ня індексних опціонів.

3 етап:Оцінка міжнародних інвестиційних характеристик, що складається з таких етапів:

1 етап: з'ясування проблем, що виникають у процесі оцінки (якість портфеля чи здібності менеджера, складність визначення ризику альтернативних портфелів, специфічні обмеження різних видів інвесторів);

2 етап: використання різних методів оцінки портфельного ризику (критерій органічного ризику Трейнора - перевищення доходу за портфелем над безризиковою ставкою, критерій сукупного ри­зику Шарпа - дохід на одиницю ризику та різниця в портфель­ній диверсифікації);

3 етап: побудови об'єднаних таблиць інституціональних інвесторів з урахуванням впливу ринку.

 

4. Відмінності міжнародних інвестиційних ком­паній.

 

Найпоширенішими формами міжнародних інвестиційних ком­паній є інвестиційні фонди, що акумулюють кошти своїх вклад­ників шляхом випуску і продажу власних акцій.

Переваги таких фондів: ефективність, інформаційна прозорість, диверсифікація, професійний менеджмент, ліквідність, зручність для інвесторів, податкові пільги, регулювання.

Серед інших організаційних форм міжнародних інвестиційних компаній визначають пайові ін­вестиційні трасти, пенсійні фонди, закриті і відкриті фонди, регі­ональні фонди, міжнародні фонди, глобальні фонди.

Існують істотні особливості інвестиційних компаній у різних країнах. Насамперед доцільно ознайомитись з практикою діяль­ності таких компаній у Великобританії, які мають найбільший досвід. Окрім того, вони чітко організовані в галузеві асоціації і піддані жорсткому державному регулюванню.

У США діє велика кількість міжнародних інвестиційних компаній, інвестиційні порт­фелі яких значною мірою формуються не лише за рахунок націо­нальних, а й зарубіжних цінних паперів, насамперед японських і канадських. Особливість Японії полягає в тому, що останнім ча­сом у цій країні значно зросла кількість інвестиційних компаній, що пов'язано із серйозним зростанням обсягів фондового ринку. Окрім того, в Японії широко представлені зарубіжні інвестиційні компанії, особливо країн тихоокеанського регіону.

 

Тема 13 Етика і соціальна відповідальність

 міжнародних корпорацій

 

Основні питання до вивчення

1. Визначити особливості етики в міжнародних корпораціях.

2. Проаналізувати основні етичні проблеми в контексті національних культур.

3. З’ясувати роль жінок у міжнародному менеджменті.

4. Порівняти аргументи на користь соціальної відповідальності міжнародних корпорацій.

5. Представити різні напрями екологічної діяльності міжнародних корпорацій в умовах глобалізації.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-10; просмотров: 235.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...