Зразок інструктивної картки

Хід заняття:

1.Обговорення плану-конспекту уроку за наступними етапами:

- поєднання триєдиної мети уроку з дидактичною метою практичної роботи;

- створення мотивації на активну пізнавальну діяльність учнів;

- питання для актуалізації опорних знань та вмінь учнів;

- план проведення уроку із включенням практичної роботи;

- етапи підготовки учнів до самостійного виконання практичної частини роботи;

- зміст роботи за інструктивною карткою з методичним аналізом її виконання.

2.Вивчитити систему оцінювання учнів на лабораторних та практичних роботах за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з біології (дивись шкільну програму з біології). Зазначити види діяльності учнів, які необхідно враховувати при оцінюванні.

Питання для контролю і самоконтролю:

1.Пояснити дидактичну мету практичної роботи в курсі біології людини, яка різниця між лабораторною та практичною роботами?

2.Визначити місце практичних робіт в системі теоретичних знань розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини».

3.Зміст і структура практичних робіт курсу біології людини.

4.Навести приклади репродуктивного та пошукового підходу до методики проведення практичної роботи.

5.Дотримання техніки безпеки при виконанні практичних робіт в курсі біології людини.

7.Використання підручника під час виконання практичних робіт.

8.Оцінювання знань, вмінь і навичок учнів на практичних уроках та при виконанні лабораторних робіт.

9.Обгрунтуйте доцільність виконання етапу самостійної виконання роботи учнями у практичних № 6,9 в якості домашньої роботи. Запропонуйте методику підготовки учнів до виконання цих робіт вдома.

ЗАНЯТТЯ № 9

Тема: Методика організації уроків валеологічного та екологічного змісту в курсі біології людини.

Мета: вдосконалювати практичні вміння проблемного підходу до формування валеологічних та екологічних знань в курсі біології людини.

Література:

2,4,5,8,9,10,11,13,14,15,20,22,23,26,27,28,31,33,34,35,38.

Одним з основних завдань курсу біології людини є формування у учнів валеологічних уявлень про санітарні норми та гігієнічні навички у навчанні, праці, побуті; попередження та викоренення шкідливих звичок; поглиблення знань з організації праці та відпочинку; поведінкові норми у харчуванні, загартуванні, фізичному та емоційному навантаженні, що спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я та підтримки високої працездатності.

Продуктивним за характером занять з учнями на таких уроках є проблемне навчання. Проблемне навчання - це вид навчання, під час якого вчитель організує відносно самостійну пошукову діяльність. Учні засвоюють нові знання, вміння, розвивають інтелектуальну діяльність (сприйняття об’єктів, спостереження, уяву, здатність класифікувати, аналізувати, доводити тощо), а також дослідницьку активність, творчі здібності (побачити проблему, сформулювати питання, шукати рішення). При цьому вони відчувають сильні позитивні емоції, зацікавленість, задоволення.

Завдання для самопідготовки:

1.Опрацювати зміст навчального матеріалу за програмою, підручником, додатковою літературою з обраної теми.

2.Звернути увагу на виховне значення уроків валеологічного та екологічної спрямованості. Врахувати це при формулюванні триєдиної мети уроку.

3.Встановити послідовність формування спеціальних понять в темах розділів “Людина” та «Біологічні основи поведінки людини».

На прикладі обраної теми скласти схему логічної низки формування певних валеологічних, санітарно-гігієнічних, медичних, екологічних понять.

Наприклад, особливості будови хребта людини – види постави - порушення постави – попередження порушень постави.

4.Запропонувати варіанти використання цих зв’язків між поняттями на різних етапах уроку:

а) у вигляді проблемного запитання; б) запитання на актуалізацію опорних знань; в)встановлення внутрішньопредметних зв’язків на етапі закріплення нових знань; г)для створення позитивної мотивації пізнавальної активності учнів; д)в інших випадках.

5.Розробити проблемний варіант підходу до обґрунтування певного валеологічного або екологічного питання на уроці.

6.Скласти перелік науково-популярної та художньої літератури для позакласного читання.

7. Розробити план-конспект уроку валеологічного або екологічного змісту, користуючись додатками 4,5,6,7,9.

Блок – схема заняття

Структура навчання:

1.Створення проблемної ситуації та висунення проблеми.

2.Висунення гіпотез, припущень щодо можливих шляхів вирішення проблеми, обґрунтування їх та добір однієї або декількох.

3.Дослідна перевірка гіпотез та аналіз фактичного матеріалу.

4.Узагальнення результатів: включення нових знань і вмінь в систему, закріплення та застосування на практиці.

Хід заняття.

1.Співбесіда за завданнями для самопідготовки.

2. підготуватися до відтворення уроку або його фрагментів в аудиторії.

3. Визначити, які теми розділів шкільного курсу біології людини дають можливість сформувати у учнів такі валеологічні та екологічні

А) знання:

- вплив мутагенних чинників на спадковість людини;

- зв’язок організму людини з навколишнім середовищем;

- фактори, які зберігають здоров’я, і які його порушують.

Б) вміння:

- виконувати елементарні гігієнічні вимоги до режиму фізичної та розумової праці;

- пояснювати шкідливий вплив чинників ризику на здоров’я людини.

Навести по 2-3 приклади тем з розділів “Людина” та «Біологічні основи поведінки людини». Завдання представити у вигляді таблиці.

3.Розробити або дібрати з літературних джерел 2-3 ситуативні задачі з обраної теми.

Запитання для контролю та самоконтролю:

1.Користуючись програмою довести, що кожна тема шкільного курсу біології людини має валеологічну спрямованість.

2. Наводити приклад логічної послідовності формування спеціальних понять при формуванні валеологіних та санітарно-гігієнічних знань в обраній темі курсу біології людини.

3. Встановлювати внутрішньопредметні зв’язки тем курсу біології людини з темами курсів біології рослин та біології тварин щодо формування валеологічних та санітарно-гігієнічних знань, вмінь і навичок.

ЗАНЯТТЯ № 10

Тема: Методика проведення уроків узагальнення в курсі біології людини.

Мета: формувати практичні вміння з методики організації уроків узагальнення та поглиблення знань, вмінь та навичок в курсі біології людини.

Література:

2, 4,5,8,9,10,11,14,15,16,17,19,22,23,26,27,28,31,33,34,35,38.

На уроках узагальнення, які проводяться після вивчення логічно завершеного блоку матеріалу з окремої теми, цілої теми або розділу, виділяються найбільш загальні та суттєві поняття, закономірності між ними, явища і процеси, основні теорії та ідеї, встановлюються причинно-наслідкові зв’язки, засвоюються найбільш широкі категорії понять та їх системи. Для цього вчитель опрацьовує певний теоретичний матеріал, добирає завдання.

Завдання є ефективними тільки за умов свідомого підходу учнів до їх виконання. Необхідно дотримуватися дидактичної послідовності у їх плануванні на уроці: вправи на запам’ятовування навчального матеріалу - на відтворення – на застосування раніше засвоєного – на самостійний перенос вивченого у нестандартні ситуації – на творче використання, за допомогою якого забезпечується включення нового матеріалу в систему знань, умінь і навичок (проблемно-пошуковий рівень).

Завдання для самопідготовки:

1.Підготувати теоретичні питання:

- відмінність уроку-узагальнення знань від уроку-повторення вивченого матеріалу;

- місце уроків-узагальнення в системі уроків по темі;

- дидактична мета уроків-узагальнення в системі тематичного підходу до вивчення організму людини в шкільному курсі.

2.Визначити основну ідею обраної теми розділу “Людина”, вибрати базові поняття, опрацювати зміст теми за програмою, підручником, тематичним планом.

3.Сприраючись на вимоги програми, сформулювати триєдину мету уроку узагальнення. Скласти план-конспект уроку, відтворивши наступні етапи:

- робота з базовими термінам (дати визначення, проведення тестових завдань, біологічних диктантів, робота із словником);

- узагальнення окремих елементів знань з анатомічної будови, фізіологічних функцій, біологічних закономірностей існування і розвитку людини;

- засвоєння більш складної системи знань про організм людини у вигляді узагальнюючої схеми, таблиці, логічно-опорного сигналу, де встановлені принципово нові логічні зв’язки між поняттями;

- розв’язування задач теоретичного та практичного змісту продуктивного рівня засвоєння знань, що підтверджують внутрішньосистемні зв’язки між елементами знань з анатомії, фізіології, цитології, гігієни, валеології, психології та загальнобіологічними.

В роботі користуватися додатками 4,5,6,7,9.

Блок – схема заняття

Етапи процесу узагальнення і систематизації знань:

· повідомлення теми, мети і задач уроку;

· повторення та узагальнення окремих спеціальних понять теми, що складають сутність теми тобто є засобами формування загальнобіологічного поняття даної теми;

· поєднання окремих спеціальних понять у систему знань, яка об’єднує характеристики загальнобіологічного поняття (складання узагальнюючої схеми або таблиці);

· повторення та систематизація основних теоретичних положень теми за графічною схемою системи знань;

· встановлення нових логічних зв’язків між компонентами системи знань шляхом постановки запитань та завдань.

Хід заняття:

1.Співбесіда за завданнями для самопідготовки.

2.Проведення фрагментів уроку в аудиторії. Під час проведення уроку бажано представити на тільки репродуктивний рівень відтворення знань та вмінь учнів з теми, а й підібрати завдання для усвідомлення матеріалу, запам’ятовування, узагальнення, систематизації, використання знань, навичок, вмінь. Особливо важливі системи вправ на повторення і застосування знань у незнайомих ситуаціях.

3.Проаналізувати урок за схемою.

Питання для контролю і самоконтролю:

1.Методичні прийоми роботи з базовими термінами та поняттями теми.

2.Навести приклади інтегративного підходу на уроках узагальнення при вивченні систем органів організму людини.

3.Методика використання наочності на уроках узагальнення.

4.Методика складання узагальнюючих таблиць, схем і опорних сигналів.

5.Методика використання зошитів на друкованій основі при узагальненні тем розділу “Людина”.

6.Обгрунтувати логічну послідовність репродуктивного, продуктивного і частково-пошукового рівнів закріплення знань учнів на уроках узагальнення.

ЗАНЯТТЯ №11

Тема: Методичні особливості уроків тематичної атестації учнів в курсі біології людини. Критерії оцінювання знань, вмінь і навичок учнів з біології.

Мета: набувати практичних вмінь щодо складання завдань для тематичної атестації учнів у відповідності з критеріям оцінювання знань, вмінь і навичок учнів з тем «Людина», «Біологічні основи поведінки людини».

Література:

2,4,5,6,7,9,10,11,16,17,18,19,21,22,26,30,31,33,34,39.

Основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, яка передбачена навчальною програмою. Під час тематичного оцінювання оцінка, яку отримує учень, має бути результатом опанування ним конкретної теми.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є одночасно засобом систематизації і узагальнення знань; воно спонукає учнів до глибшого і міцного засвоєння основних положень конкретної теми. Тематичне оцінювання є обов’язковим, результати його проведення фіксуються в журналі в окремій колонці.

Тематична атестація може проводитися у різних формах. Головною умовою при розробці завдань є забезпечення об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів. Кожну оцінку рівня досягнень учня вчитель повинен аргументовано мотивувати, доводити до відома учнів та оголошувати перед класом.

Кількість атестацій протягом семестру залежить від кількості тижневих годин, відведених на вивчення біології і структури навчального року. Шкільна програма за біології на більшість тем відводить оптимальну кількість навчальних годин для вивчення і узагальнення навчального матеріалу та атестування учнів (6-8 годин). Але теми, на вивчення яких відводиться обмаль часу (3-4 години), можна об’єднувати для проведення тематичної атестації. Наприклад, «Вступ» та тему «Організм людини як біологічна система» або теми «Терморегуляція» та «Виділення».

Для перевірки рівня навчальних досягнень учнів під час тематичної атестації доцільно використовувати різнорівневі диференційні завдання:

1. завдання репродуктивного характеру спрямовані на те, щоб допомогти запам’ятати певні факти, біологічні терміни, ознаки біологічних об'єктів, характеристики природних процесів .

2. завдання на застосування знань пропонують з метою контролю за здатністю учнів відтворювати вивчений матеріал і аналізувати засвоєні відомості, формувати вміння порівнювати певні ознаки, властивості, характеристики живих систем на різних рівнях організації живої матерії, використовувати набуті знання для розв’язування ситуативних завдань та розрахункових задач.

3. завдання на закріплення теоретичних знань пропонують глибшого засвоєння навчального матеріалу і мають на меті закріплення вивченого, перевірку знань стосовно змісту біологічних явищ, будови та функції живих організмів.

4. завдання на узагальнення знань дозволяють виявити аналітичні здібності та вміння узагальнювати отримані знання щодо будови і властивостей, ознак певних доорганізмених рівнів.

5. творчі завдання контролюють вміння учнів аналізувати засвоєні данні, порівнювати їх, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, давати їм власну оцінку і виявляти загальну ерудицію.

Завдання для самопідготовки:

1.Опрацювати основні вимоги програми до знань, вмінь і навичок учнів з обраної теми (дивись шкільну програму з біології).

2.Дібрати завдання:

а) для проведення навчаючої частини уроку (найбільш типові з використанням основних прийомів їх розв’язування);

б) для контролюючої частини (за чотирма рівнями навчальних досягнень учнів: початковим, середнім, достатнім, високим).

3.Скласти план-конспект уроку тематичної атестації учнів.В роботі користуватися додатками 4,5,6,7,9.

4. Підготуватися до обговорення елементів уроку в аудиторії за складеним планом-конспектом.

Блок – схема заняття