Схема спостереження і аналізу уроку

І

ІІ

Хід заняття:

1.Провести вступний урок засвоєння нових знань за складеним планом-конспектом. Обов’язково відтворити наступні елементи уроку:

а) мотивація пізнавальної діяльності учнів;

б) актуалізація опорних знань учнів;

в) об’ява теми та освітніх завдань, що ставляться перед учнями;

г)розкриття змістовної частини етапу вивчення нового матеріалу в логічній послідовності;

д) зробити узагальнення вивченого матеріалу;

ж) провести закріплення нового матеріалу на репродуктивному рівні складності завдань;

з) надати інструктаж виконання домашнього завдання.

2. Прослідкувати за проведенням уроку, користуючись блок-схемою заняття. Зробити усний і письмовий аналіз уроку за планом (додаток 8).

3. Звернути увагу на методичну доцільність переводу триєдиної мети уроку в цільову настанову для учнів і як це вплинуло на формування кінцевого результату уроку.

4. Зазначити позитивні та негативні дидактичні моменти уроку.

Питання для контролю та самоконтролю:

1.Що передбачає аналіз мети, змісту, методичної частини уроку?

2.Що є показником досягнення мети уроку?

3.Чому ефективність уроку залежить від системи методів і не можна ні один з них вважати універсальним?

4.Обгрунтувати виключну значущість наочності на уроках вивчення організму людини.

5.Пояснити важливість проведення аналізу та самоаналізу кожного уроку.

ЗАНЯТТЯ № 6

Тема:Методика уроку засвоєння нових знань з шкільного курсу біології людини.

Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати методичні особливості змісту, структури і методів викладання уроків засвоєння нового матеріалу з біології людини, проводити їх аналіз за наданим планом.

Література:

1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 11, 14,15,1,17,19,22,23,26,27,28,31,32,33,34,35

Особливістю такого уроку є розгорнутий етап засвоєння нових знань. Всі інші етапи скорочені за обсягом.

Основною метою уроку є формування у учнів знань про будову, функції організму людини та шляхи збереження і примноження його здоров’я. Центральною ланкою уроку цього типу є така організація навчального процесу, яка сприяє самостійному засвоєнню знань під керівництвом учителя, хоча інформаційна діяльність викладача, пояснення нового повністю не може бути виключена.

У цього уроку існує багато різновидів: урок-лекція, урок-бесіда, кіноурок, урок теоретичних або практичних самостійних робіт (дослідницького типу).

Якщо вчитель використовує метод розповіді, лекції, пояснення, самостійної роботи учнів, то критерієм виконання дидактичної задачі може бути якість відповідей учнів на наступних етапах уроку.

При використанні методу евристичної бесіди, самостійної роботи з елементами бесіди, на програмованих машинах або з підручниками показниками ефективності засвоєння знань і вмінь є не тільки правильність відповідей, а й правильність дій, активна участь класу в проведенні підсумкової бесіди або самостійної роботи.

Завдання для самопідготовки:

1.Підготувати теоретичні запитання:

- методичні особливості мети, структури та методів викладання уроку засвоєння нових знань в курсі біології людини;

- основні базові поняття обраної теми уроку;

- встановлення міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків при доборі та структуруванні навчального матеріалу;

2.Скласти поурочний план з теми на вибір з розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини». Основну увагу приділити конструюванню змісту етапу засвоєння нових знань. Передбачити логічні переходи від одного виду роботи з класом до іншого. Дібрати завдання для закріплення знань та вмінь учнів з теми уроку. Користуватись додатками 4,5,6,7,9.

3.Підготуватися до проведення уроку або його фрагментів в аудиторії.

Блок – схема заняття

Алгоритм процесу засвоєння нових знань:

· початкове викладання матеріалу з урахуванням закономірностей процесу пізнання;

· вказівка на те, що учням необхідно запам’ятати;

· мотивація запам’ятовування і довготривалого збереження в пам’яті;

· повідомлення або актуалізація техніки запам’ятовування (робота з опорними для пам’яті матеріалами, смислове групування);

· первинне закріплення матеріалу під керівництвом вчителя шляхом безпосереднього повторення, часткових висновків;

· контроль результатів первинного запам’ятовування;

· регулярне систематичне повторення матеріалу спочатку через короткі, а потім через більш тривалі проміжки часу. При цьому урізноманітнювати вимоги щодо відтворювання, в тому числі з диференційованими завданнями;

· внутрішнє повторення, використання набутих знань і навичок для формування нових знань і вмінь;

· часткове включення опорного матеріалу для запам’ятовування до контролю знань, регулярна оцінка результатів запам’ятовування та застосування знань.

Хід заняття:

1.Аналіз складених конспектів поурочного плану за наступними позиціями:

- формулювання мети та задач уроку;

- вибір методів та методичних прийомів вивчення нового;

- добір необхідних засобів навчання, виготовлення саморобного унаочнення;

- відповідність типу і виду уроку його структурі;

- мотивація навчальної діяльності учнів;

- різноманітність видів і форм роботи на уроці (з підручником, таблицями та муляжами, вологими препаратами або натуральними органами, моделювання фізіологічних процесів, демонстрації дослідів, письмові роботи по складанню схем і таблиць, робота з термінами і поняттями, тестування тощо);

- завдання для закріплення знань та умінь учнів.

2.Відтворити урок або його фрагменти в аудиторії. В якості учнів – студенти, які виконують всі розпорядження студента-учителя.

3.Дати аналіз та самоаналіз уроку, користуючись блок-схемою заняття № 5 та додатком 8. Аналізуючи зміст уроку, звернути увагу а) на рівень науковості навчального матеріалу і в одночасно рівень доступності для дев’ятикласника;

б) логічність побудови матеріалу: співвідношення загального і часткового, однозначність термінологій тощо;

в) цілісність і комплексність навчального матеріалу.

Аналізуючи методичну сторону уроку, звернути увагу на те, який внесок зроблено кожним методом у формування базових понять, усвідомлення закономірних зв’язків між фізіологічними процесами, засвоєння учнями життєво важливих вмінь та навичок.

Питання для контролю та самоконтролю:

1.Місце уроків засвоєння нових знань в системі уроків по темі.

2.Чому уроки засвоєння нових знань недоцільно класифікувати як уроки повідомлення нових знань?

3.Основні вимоги до визначення триєдиної мети уроку засвоєння нових знань.

4.Назвати умови досягнення позитивних результатів уроку засвоєння нових знань.

5.Побудувати логічну низку послідовності формування понять при вивченні таких тем розділу “Людина”: «Опора і рух», “Кров і лімфа», «Кровообіг і лімфообіг”, ”Терморегуляція»”, “Сприймання інформації нервовою системою. Сенсорні системи”; та розділу “Біологічні основи поведінки людини”.

6.Відтворити на конкретному прикладі етапи: а) мотивації навчальної діяльності учнів, б) закріплення і корекції знань.

ЗАНЯТТЯ №7

Тема: Методика лабораторного уроку в курсі біології людини.

Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати особливості методики уроків розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини» із застосуванням лабораторної роботи. Розробити план-конспект уроку, звернувши увагу на етапи підготовки, проведення та оцінювання роботи учнів.

Література:

3,4,5,9,10,11,14,15,16,17,22,37

В шкільному курсі біології людини лабораторні роботи виконують певну дидактичну задачу: вони є методом формування навчально-лабораторних вмінь і навичок. Їх зміст стосується: роботи з мікроскопом; вивчення будови тканин і органів за об’ємною наочністю та препаратами, роботи з лабораторним обладнанням та приладами; підготовки і демонстрування фізіологічних дослідів та спостережень на власному організмі.

В якості самостійної позаурочної роботи з біології людини учням можна пропонувати виготовлення тимчасових гістологічних препаратів; підготовки і демонстрування фізіологічних дослідів та спостережень на тваринах, на ізольованих органах, на біологічних рідинах (кров, слина, шлунковий сік), утримання лабораторних тварин і догляд і ними; розпізнавання органів та їхніх частин на натуральних об’єктах, муляжах; визначення топографії органів на власному організмі.

Урок з проведенням лабораторної роботи сприяє організації самостійної роботи учнів, поглибленню теоретичного матеріалу і виконується, як правило, на етапі вивчення нового матеріалу.

Завдання для самопідготовки:

1.Опрацювати зміст обраної теми, виділити базові поняття, встановити причинно-наслідкові зв’язки, вимоги програми до знань і вмінь учнів.

2.Визначити триєдину мету уроку з проведенням лабораторної роботи та дидактичну мету лабораторної роботи, поєднати з певним теоретичним матеріалом розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини».

3.Методику організації і проведення роботи розробити на репродуктивному рівні засвоєння знань.

4.Обрати форму діяльності учнів на етапі самостійного виконання лабораторної роботи (фронтальну, групову або індивідуальну).

5.Скласти інструктивну картку, що включає алгоритм роботи.

6.Скласти план-конспект уроку з проведенням лабораторної роботи, користуючись додатками 4,5,6,7,9.

Блок – схема заняття

Етапи лабораторної роботи

1. повідомлення учням теми та мети роботи;

2. відтворення учнями знань, вмінь та навичок, які необхідні для виконання запропонованих досліджень;

3. перевірка теоретичного засвоєння алгоритму виконання лабораторної роботи, інструктаж з техніки безпеки;

4. показ виконання окремих етапів алгоритму, проба повторення дій учнями фронтально або індивідуально;

5. самостійна робота за інструктивними картками під доглядом вчителя;

6. перевірка результатів виконаних завдань, обговорення та корекція висновків або формулювання проблеми з послідуючим її вирішенням на послідуючих етапах уроку.