За кваліфікаційною характеристикою вчителя біології

Методика навчання біології

(розділи «Людина», «Біологічні

Основи поведінки людини»)

методичні рекомендації

до проведення практичних занять

для студентів денної, заочної і екстернатної

форм навчання

Херсон - 2009

Методика навчання біології (розділи “Людина”, “Біологічні основи поведінки людини”) методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної і екстернатної форм навчання

Укладач: Щербина Т.І. – кандидат біологічних наук, доцент

Рецензенти: Шмалєй С.В. – доктор педагогічних наук, професор;

                   Гасюк О.М. – кандидат біологічних наук, доцент

Методичні рекомендації                         Рекомендовано до друку

схвалено навчально-методичною          науково-методичною

комісією інституту природознавства    радою університету

Протокол № 3 від 10.12.2008                 Протокол № 6 від 09.04.09

ЗМІСТ

Вступ. 4

Вимоги до знань і вмінь з методики навчання біології 5

ПРОГРАМА з „Методика навчання біології” (розділи „Людина”, „Біологічні основи поведінки людини”) 6

ЗАНЯТТЯ №1 Аналіз розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” в шкільних програмах, підручниках та посібниках. 6

ЗАНЯТТЯ №2 Розвиток біологічних понять в темах розділів “Людина”, „Біологічні основи поведінки людини”. 6

ЗАНЯТТЯ №3 Календарно-тематичне планування уроків з розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”. 6

ЗАНЯТТЯ № 4 Методика проведення вступного уроку в курсі біології людини 6

ЗАНЯТТЯ № 5 Проведення та аналіз вступного уроку з певної теми розділів “Людина” та „Біологічні основи поведінки людини”. 6

ЗАНЯТТЯ № 6 Методика уроку засвоєння нових знань з шкільного курсу біології людини. 6

ЗАНЯТТЯ №7 Методика лабораторного уроку в курсі біології людини. 6

ЗАНЯТТЯ № 8 Методика практичного уроку в курсу біології людини. 6

ЗАНЯТТЯ № 9 Методика організації уроків валеологічного та екологічного змісту в курсі біології людини. 6

ЗАНЯТТЯ № 10 Методика проведення уроків узагальнення в курсі біології людини 6

ЗАНЯТТЯ №11 Методичні особливості уроків тематичної атестації учнів в курсі біології людини. Критерії оцінювання знань, вмінь і навичок учнів з біології 6

Додатковий матеріал. 6

Додаток 1 План аналізу програми: 6

Додаток 2 План аналізу підручника. 6

Додаток 3 План аналізу робочого зошита. 6

Додаток 4 План підготовки до уроку. 6

Додаток 5 Планування навчально-розвивально-виховних задач уроку. 6

Додаток 6 Структури уроків різних типів. 6

Додаток 7 Структурні елементи уроку. 6

Додаток 8 План аналізу уроку. 6

Додаток 9 Логічно-опорні схеми шкільного курсу біології людини. 6

Питання до екзамену з методики навчання біології розділи “Людина”, „Біологічні основи поведінки людини”. 6

Література: 6

ВСТУП

Шкільний курс біології людини та методика викладання є складовою інваріантної частини навчального плану студентів спеціальності “Педагогіка та методика середньої освіти. Біологія” та напряму підготовки “Біологія*” і являє собою систему взаємопов’язаних тем, спрямованих на методичну підготовку майбутнього вчителя біології та завідувача предметним кабінетом.

Навчання з предмету “Методика викладання біології. Розділ “Людина” реалізується за модульно-розвивальним принципом. Увесь курс поділено на модулі. Вивчення матеріалу в кожному модулі починається цілісно узагальненим модулем на лекціях, які висвітлюють особливо складні, проблемні питання теми, найновітніші досягнення з методики викладання шкільного курсу біології. Далі триває самостійна навчальна робота, консультації та практичні заняття за опрацьованими джерелами. Організація практичного заняття включає декілька видів навчальної роботи (письмові роботи, усні співбесіди, дискусії за змістом опрацьованих завдань, ділові ігри тощо).

Таким чином, лекції створюють основи науково-теоретичних знань з предмета, а складові самостійної роботи студента є засобом практичного відтворення теоретичних знань та формування методичних вмінь. Закріплення та корекція вмінь проходить під час педагогічних практик.

Зміст курсу біології людини, який викладено у двох розділах шкільної програми і вивчається у 9 класі, слід розглядати в комплексі з іншими розділами шкільного курсу, що забезпечує системний підхід до формування і розвитку загальнобіологічних та спеціальних понять, і дозволяє поступово накопичувати методичні знання і вміння. Він розглядає організм людини на організменному та всіх доорганізменних рівнях організації живої матерії, в системі наук про людину і передбачає формування понять в основному за функціональним принципом. Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню з учнями процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати цілісність, системність його організації і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку.

Зміст розділів “Людина” і “Біологічні основи поведінки людини” пропонується вивчати за схематичним планом – логічно-опорними схемами тем розділів. Логічні схеми включають загальнобіологічні та спеціальні поняття шкільного курсу біології людини, показують логічні зв’язки та супідрядність понять, пропонують шляхи їх розвитку. Кожна з тем курсу має на меті пріоритетний розвиток певних загальнобіологічних понять, які у схемах виділені великими літерами. Спеціальні поняття, що є засобом розвитку загальнобіологічних понять, визначають місце в темі та логічну послідовність їх формування. Текст у дужках відображає план формування понять курсу і є основою освітніх завдань щодо розвитку понять.

Логічні схеми курсу допомагають з’ясувати його структуру та зміст, які розкривають освітні ідей курсу взагалі та кожної теми зокрема і представляють обов’язковий попередній тематичного та поурочного планування навчального матеріалу. Їх також використовують з метою навчального та оцінювального контролю та самоконтролю засвоєння навчальної програми курсу.

Елементи схем можна використовувати при доборі форм викладання змісту тем шкільного курсу біології людини (особливо на уроках узагальнення та систематизації знань, вмінь та навичок), складання дидактичного матеріалу.

Вимоги до знань і вмінь з методики навчання біології

За кваліфікаційною характеристикою вчителя біології

студенти, опанувавши курсом методики навчання біології людини, повинні знати:

- зміст курсу в обсязі, достатньому для забезпечення сучасного рівня підготовки школярів, зафіксованого у державному освітньому стандарті з біології;

- задачі, зміст, методи, засоби та організаційні форми, які забезпечують досягнення результатів вимог державного освітнього стандарту біологічної освіти відповідно обраним програмам та навчально-методичного забезпечення;

повинні вміти:

- обґрунтувати свій вибір програм та навчально-методичного забезпечення; проводити заняття, спираючись на досягнення педагогічної, психологічної наук, вікової фізіології та шкільної гігієни, валеології та екології людини;

- тематично оцінювати знання, вміння і навички учнів, готовити до підсумкової атестації;

- запроваджувати різні форми організації учнів, методи та методичні прийоми при проведенні урочних, позаурочних та позакласних занять;

- організувати роботу в кабінеті біології, використовувати обладнання і технічні засоби навчання, поповнювати дидактичну базу.

ПРОГРАМА
з «Методика навчання біології» (розділи «Людина», «Біологічні основи поведінки людини»)

Пояснювальна записка

Мета курсу:

Проаналізувати методичні прийоми встановлення взаємозв’язків між будовою та функціями організму людини, між організмом та оточуючим середовищем, між умовами антропогенезу та рівнем розвитку організму людини.

Завдання курсу:

- методичні

розглянути основні дидактичні принципи і методичні прийоми побудови урочної та позаурочної форм роботи в курсі біології людини в школі;

- пізнавальні

встановити причинно-наслідкові зв’язки між будовою, функціями, адаптацією до умов існування людини в шкільному курсі біології людини;

- практичні

розібрати принципи аналізу шкільних програм, складання тематичних та поурочних планів в курсі біології людини.

Програма курсу:

Аналіз програми, діючого підручника, посібників, методичної літератури з шкільного курсу біології людини, їх розвиваючі функції. Дотримання загальнобіологічних принципів: інтегрованості, системності, науковості, доступності, логічності, зв’язку теорії з практикою.

Місце розділів ІХ “Людина” та Х “Біологічні основи поведінки людини” в шкільному курсі біології, їх валеологічне значення. Функціональний принцип вивчення організму, психофізіологічні особливості поведінки людини. Структура розділів, освітні, виховні задачі, основні змістовні лінії біологічної підготовки.

Біологічні поняття як елементи наукових знань. Теорія розвитку біологічних понять за Верзиліним. Етапи розвитку понять в шкільному курсі біології людини, критерії успішності їх засвоєння, методичні рекомендації. Форми біологічних знань. Характеристика загальнобіологічних понять розділу та спеціальних понять (цитологічних, гістологічних, анатомо-морфологічних, фізіологічних, психологічних, санітарно-гігієнічних, медичних, валеологічних).

Структурно-методичний аналіз тем курсу біології людини: мета, освітні, розвиваючі, виховні задачі; методика формування загальнобіологічних та спеціальних поняття теми; структурно-логічна схема розвитку понять; система внутрішньопредметних зв’язків розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” в шкільному курсі біології; міжпредметні зв’язки з науками про природу (хімією, фізикою, географією). Планування роботи вчителя в курсі біології людини, перспективні (річні) плани. Тематичний принцип структурування змістовного компоненту шкільного курсу біології. Тематичний план. Система уроків в темі. Тематичне атестування знань, вмінь і навичок учнів в курсі біології людини, критерії оцінювання.

Значення “Вступу” в шкільних програмах, прийоми встановлення понятійних зв’язків в курсі біології. Значення знань про організм людини для збереження здоров’я – мета курсу.

Дотримання принципу взаємозв’язку будови та функції при формуванні анатомо-морфологічних та фізіологічних знань та вмінь в темах розділу. Послідовність формування фізіологічних та валеологічних, гігієнічних, медичних, екологічних понять в темах розділу. Значення системи понять в курсі біології людини.

Методичні прийоми розвитку понять “організм – біологічна система”, “клітина”, “тканина”, “фізіологічні системи”, “функціональні системи”. Значення теми “Організм людини як біологічна система” в розвитку уявлень про рівневий принцип організації організму. Формування понять про “рефлекторний принцип діяльності нервової системи”, “гуморальний принцип діяльності ендокринної системи”.

Методичний аналіз теми ”Опора і рух”. Система цитологічних, гістологічних, анатомічних, морфологічних понять при вивченні будови органа та фізіологічної системи. Значення теми у формуванні мотивації на здоровий спосіб життя. Методика підготовки та проведення демонстрацій при формуванні фізіологічних понять. Особливості лабораторних робіт по вивченню гістологічних структур в курсі біології людини.

Методичний аналіз теми “Кров і лімфа”. Значення знань про внутрішнє середовище організму для пояснення імунного принципу регуляції життєдіяльності організму. Розвиток понять про інфекційні хвороби, фізіологічні механізми боротьби з інфекцією.

Методичний аналіз теми “Кровообіг і лімфообіг”. Основні вимоги до знань, вмінь і навичок учнів в темі. Організація самоспостереження за власним організмом. Методика використання муляжів, моделей під час засвоєння анатомо-фізіологічних понять. Значення теми у профілактиці “хвороб цивілізації”.

Значення теми “Дихання” у формуванні поняття про функціональні системи організму. Розвиток поняття “газообмін”. Методика формування санітарно-гігієнічних вмінь і навичок учнів засобами теми. Дотримання правил техніки безпеки при формуванні прийомів надання першої допомоги. Екологічні зв’язки теми.

Методика формування біохімічних та фізіологічних понять в темі “Харчування і травлення”. Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки теми. Методика пробірочного та позапробірочного способів проведення лабораторної роботи в темі “Травлення”. Валеологічне значення теми. Шляхи розвитку понять “метаболізм”, “анаболізм”, “катаболізм”.

Особливості формування знань про шкіру як поліфункціональний орган. Застосування знань з шкільних курсів фізики та хімії при вивченні процесів терморегуляції. Валеологічне значення теми. 

Методичний аналіз теми “Виділення”. Особливості формування поняття “гомеостаз” в темі. Методичні принципи встановлення внутрішньопредметних зв’язків між темами курсу біології людини при аналізі виділення як функціональної системи.

Методика формування понять в темі «Терморегуляція», співвідношення понять «теплопродукція», тепловіддача», «теплорегуляція». Поєднання знань про будову поліфункціонального органа шкіри і процеси теплообміну організму в цілому. Прикладне значення теми при формуванні валеологічних (загартування організму) і профілактичних навичок (запобігання виникнення порушень процесів терморегуляції).

Дидактичне значення виокремлення теми “Ендокринна регуляція функцій організму людини” з блоку знань про регуляційні системи. Розвиток поняття “гормони” в шкільному курсі біології. Особливості формування поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму.

Методичний аналіз теми “Розмноження та розвиток людини”. Біологічна та соціальна ролі людини на різних етапах онтогенезу. Розвиток понять “запліднення”, “онтогенез”, “ембріональний етап онтогенезу”, “постембріональний етап онтогенезу”. Зв’язок теми з курсом загальної біології. Значення теми у гігієнічному та валеологічному вихованні учнів.

Методичний аналіз теми “Нервова регуляція функцій організму людини”. Місце в шкільній програмі. Значення теми у формуванні спеціальних понять інших тем розділу. Шляхи розвитку понять “рефлекс”, "рефлекторна дуга”, “нейрогуморальна регуляція”, “цілісність організму”. Методика використання пластинчастих препаратів в темі.

Методичний аналіз теми “Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи”. Особливості розвитку понять про зв’язок організму із середовищем, “аналізатор”. Особливості структурування навчального матеріалу в темі. Організація самостійної роботи учнів при виконанні досліджень порогу слухової чутливості.

Змістовний зв’язок між розділами «Людина» і “Біологічні основи поведінки людини”. Значення тем “Формування поведінки і психіки людини” та “Мислення і свідомість” у розкриті біосоціальної сутності людини. Формування поняття “вища нервова діяльність”. Методика організації порівняння вищої нервової діяльності людини і тварин. Послідовність формування фізіологічних та психологічних понять в темі. Профілактика шкідливих звичок засобами теми. Нестандартні уроки: урок-конференція, урок–суд, урок-спектакль, урок-мандрівка, кіноурок тощо.

Методика проведення екскурсії до природничого музею в курсі біології людини. Використання краєзнавчого матеріалу при вивченні філогенетичного розвитку виду Людина розумна.

Екологічне і валеологічне виховання засобами теми.

Форми організації навчально-виховного процесу в курсі біології людини. Типи уроків. Підготовка вчителя до уроку. Основні вимоги до плану, плану-конспекту, розгорнутого конспекту уроку з розділів “Людина” і “Біологічні основи поведінки людини”. Вступні уроки,дидактична мета, структура, мотиваційна роль. Особливості уроку засвоєння нових знань, уроку вдосконалення знань, вмінь і навичок, уроку узагальнення і систематизації вивченого матеріалу, комбінованого уроку, уроку контролю і корекції знань, вмінь і навичок в курсі біології людини. Особливості узагальнюючих уроків, їхні відмінність від уроків повторення. Методичні правила складання узагальнюючих таблиць та схем. Види уроків. Організація позакласного читання з теми.

Вимоги до підготовки і проведення лабораторних робіт та практичних уроків в курсі біології людини. Репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий рівні проведення практичних робіт. Оцінювання знань, вмінь і навичок учнів на лабораторно-практичних уроках. Методика організації уроків валеологічного та екологічного змісту.

Методика використання наочності на уроках біології людини. 

Аналіз уроків. Знайомство із досвідом планування і проведення різних форм організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх закладах.  

ЗАНЯТТЯ №1

Тема: Аналіз розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” в шкільних програмах, підручниках та посібниках.

Мета: проаналізувати структуру і зміст курсу біології людини за шкільною програмою, підручником та друкованим зошитом;  встановити відповідність основним загальним та спеціальним дидактичним принципам.

Література:4,5,8,10,22,26,29,33,34

Навчальна програма – документ, що визначає зміст і обсяг знань з навчального предмета, умінь та навичок, які підлягають засвоєнню, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Підручник – книга, що включає основи наукових знань з певної навчальної дисципліни у відповідності з цілями навчання, встановленими програмою та вимогами дидактики.

Підручник з біології складається з структурних компонентів, які поділяються на два відділи: текст та позатекстовий компонент. Текст буває основний, додатковий і пояснювальний. Основний текст підручника включає систему головних понять курсу: загально біологічних, спеціальних, простих і складних. Додатковий текст складається із звернення до учнів, документально-хрестоматійного матеріалу, матеріалу для необов’язкового засвоєння. Пояснювальний текст містить примітки, пояснення, абетки, словники. Позатекстовий компонент об’єднує апарат організації засвоєння, ілюстрації та апарат орієнтування. До складу апарата організації засвоєння відносяться таблиці, питання, завдання, покажчики, відповіді. Ілюстрації представлені малюнками науково-прикладного характеру, технічними, картами, схемами, планами, діаграмами; фотографіями, репродукціями. Апарат орієнтування містить вступ, передмову, зміст, рубрикації та виділення, символи орієнтування.

Навчальний посібник – книга, в якій матеріал поширює межі підручника, містить додаткові, найновіші і довідкові відомості. До навчального посібника можна віднести друкований робочий зошит з біології. Робочий зошит – це система завдань для організації самостійної роботи учнів, який складено згідно з чинною програмою. Він охоплює зміст окремих шкільних курсів біології. При вивченні шкільного курсу біології людини робочий зошит допомагає системно проводити спостереження школярів за функціональним станом власного організму.

Блок-схеми заняття

Шкільний курс біології людини (105 год)

3 год/тиж.

Вступ 4 год.

Розділ 9. Людина

Т.1 Організм людини як біологічна система (4 год.)

Т. 2 Опора і рух (7 год.)

Т.3 Кров і лімфа (7 год)

Т.4 Кровообіг і лімфообіг (6 год.)

Т.5 Дихання (5 год.)

Т.6 Харчування і травлення (8 год.)

Т.7 Терморегуляція (3 год.)

Т.8 Виділення (3 год.)

Т.9 Ендокринна регуляція функцій організму людини (6 год)

Т.10 Розмноження і розвиток людини (6 год.)

Т.11 Нервова регуляція функцій організму людини (8 год.)

Т.12 Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи. (8 год.)

Розділ 10. Біологічні основи поведінки людини

Т.1 Формування поведінки і психіки людини (12 год.)

Т.2 Мислення і свідомість (8 год.)

Екскурсія до природничого музею. Походження людини.

Аналіз шкільної програми

1.загальна структура курсу

2.пояснювальна записка

3.аналіз структури і змісту за дидактичними принципами

4.методичні основи побудови

Аналіз підручника

1.Відповідність змісту основним дидактичним принципам:

- принципу інтегрованості;

- принцип системності;

- принцип доступності та науковості;

- принцип логічності;

- принцип зв’язку теорії з практикою.

2. Структура підручника:

- основні структурні компоненти;

- відповідність структурі і змісту шкільної програми

3. Навчально-методичний апарат підручника:

- види текстового компоненту;

- апарат організації засвоєння;

- ілюстративний матеріал.

Аналіз робочого зошита

- відповідність структури і змісту шкільній програмі;

- структурування навчального матеріалу;

- вимоги до знань і вмінь учнів з кожної теми;

- логічність роботи з термінам;

- методичний апарат

- характер питань на актуалізацію та засвоєння знань;

- практична частина програми

- методи і прийоми вивчення нового

- загальне оформлення зошита.

-

Для аналізу програми, підручника та зошита рекомендується користуватися додатками 1,2,3,9.

План заняття

1.Проаналізувати структуру і зміст розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” в шкільній програмі за планом.

2.Дати аналіз діючого підручника за планом. Встановити відповідність підручника шкільній програмі для кожної теми. Записати свої рекомендації до цього підручника, користуючись переліком вимог до підручника.

3.Проаналізувати друковані зошити з біології людини за планом. Визначте їх позитивні елементи та недоліки. Розробити рекомендації щодо поліпшення методичної частини робочого зошита.

Питання для контролю і самоконтролю:

1. Мета, завдання, змістовні лінії шкільного курсу біології людини.

2. Яка різниця між типовою та робочою програмами?

3. В чому полягає сутність лінійного, концентричного та спірального способів побудови навчальних програм? Характеристика побудови шкільної програми з біології людини.

4. Вимоги до шкільної програми з біології людини з позиції розвивального навчання.

5. Назвіть функції шкільного підручника та робочого зошита?

6. Чим підручник відрізняється від посібника?

7. Наведіть приклади системного підходу до вивчення організму людини у шкільних програмах.

8. На прикладі показати реалізацію принципу валеологічної спрямованості вивчення організму людини в розділах “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини».

ЗАНЯТТЯ №2

Тема: Розвиток біологічних понять в темах розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини».

Мета: визначити загальнобіологічні та спеціальні поняття тем розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”, навчитись встановлювати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки при визначенні опорних знань.

Література:

1,2,4,5,8,10,22,23,26,29,33,34

Біологія людини, як будь-яка інша навчальна дисципліна, представляє собою систему понять, що складають її наукову основу .

Поняття – це основна одиниця змісту навчального матеріалу, яка виражає найбільш суттєві ознаки біологічного об’єкта або процесу і водночас є формою мислення учнів під час вивчення біології. Існують типи понять: спеціальні, локальні, загальнобіологічні. Складні поняття формуються в процесі їх розвитку шляхом узагальнення простих понять, злиття, інтеграції та взаємозв’язку з поняттями інших навчальних дисциплін.

Виділяють три етапи у формуванні і розвитку опорних понять:

· І етап – накопичення, розвиток опорних знань (фактів, супідрядних понять) як основних елементів змісту визначаємого поняття;

· ІІ етап – інтеграція, синтез елементів змісту і визначення на цій основі нового поняття;

· ІІІ етап – використання сформованого поняття як цілісного елемента біологічних знань для закріплення, поглиблення, поширення, поєднання та порівнянні з іншими поняттями.

Формування і розвиток біологічних понять здійснюється не тільки за планом: сприйняття – уявлення – поняття – система понять, але й як накопичення опорних знань – визначення і закріплення понять – подальший розвиток понять в їх системі на базі навчального матеріалу.

Зміст розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” складають морфологічні, анатомічні, цитологічні, фізіологічні, екологічні, санітарно-гігієнічні, валеологічні та медичні поняття. Частина з них належить до загальнобіологічних.