ЕТАПИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТПВ

Проблема муніципальних відходів може бути ефективно вирішена тільки при активній участі місцевої влади і місцевого населення. Оскільки рішення не зводиться до вибору і придбання «адекватної» технології, а вимагає комплексного втручання в усі – соціальні й економічні – аспекти проблеми, то участь влади не повинне зводитися лише до прийняття «керівних рішень». Головна умовність даної схеми полягає в тім, що насправді всі етапи – оцінка проблем, вибір альтернатив, розробка і зміна Плану КУВ – повинні відбуватися не одноразово, а безперервно.

Основні аспекти керівництва рішенням проблеми ТПВ

Керівництво рішенням проблеми ТПВ

Ким повинні прийматися рішення, що стосуються утилізації відходів, тобто в якій структурі вони повинні вироблятися й обговорюватися? З недавнього часу відповідальність за прийняття правильних рішень лежить на місцевих керівниках.

Їх необхідно застерегти від спокуси цілком передати вироблення рішень «фахівцям з утилізації відходів», тому що відповідальність за розкручування спірали «сміттєвої кризи» усе рівно ляже на міські влади, у тому числі на виборних представників, а не на безліких «експертів». Запобігти ж кризи можливо тільки залученням усіх доступних місцевих ресурсів: людських, організаційних, економічних і інших. Тому доцільно залучити до вирішення проблеми, чи, принаймні, врахувати думку всіх зацікавлених сторін, у тому числі: представницьку і виконавчу владу; населення і громадські організації; відомства державного нагляду, керівників найбільших підприємств-джерел муніципальних відходів; керівників підприємств з утилізації ТПВ (смітників і т.д.); транспортників; керівників підприємств з переробки вторсировини; представниківЗМІ. З представників названих груп можна створити консультаційний комітет чи робочу групу по відходам, робота якої повинна базуватись на виробленні основних напрямків комплексного плану Управління відходами.

Надалі для здійснення тих чи інших програм з утилізації ТПВ можливе створення інших, більш практично орієнтованих структур, наприклад, муніципальних чи кооперативних підприємств по збору відходів, переробці вторсировини і т.д. Іноді ці структури можуть перетинати адміністративно-територіальні границі: бути міжрайонними чи міжобласними. Ніякий, навіть самий кваліфікований експерт, ніяка технологія не вирішать проблему ТПВ, якщо за рішеннями не буде стояти авторитет і політична воля міської влади і підтримка громадськості, і якщо ці рішення не будуть засновані як на технічно й екологічно грамотних рішеннях фахівців, так і на місцевих соціальних, економічних і інших умовах. Тому одним з основних напрямків програм утилізації відходів повинне бути нагромадження місцевого досвіду. Здійснюючи недорогі проекти в невеликих масштабах, наприклад, експериментальні програми роздільного збору і переробки вторсировини, влада і громадськість можуть розширити свій досвід в областях, з якими вони колись були незнайомі. Наприклад, експериментальна муніципальна програма по зборі одного чи двох видів вторсировини допоможе створити організаційну структуру, необхідну для здійснення подібного роду діяльності, а також увести місцевих керівників у курс таких питань як залучення населення і маркетинг.

3.2. Оцінка потоків ТПВ і постановка задач

У минулому, коли все сміття просто звозилося на міський смітник, оцінка потоків муніципальних відходів не були вирішальним аспектом утилізації ТПВ. Сьогодні ж багато сучасних технологій, помилки при проектуванні яких можуть дорого обійтися, вимагають безпрецедентної кількості інформації про потоки відходів. Тому точну інформацію про кількість і якість сміття важко переоцінити. Ці дані можуть застосовуватися, наприклад при виборі автомашин і контейнерів для вивозу сміття, при визначенні розмірів станції проміжного збереження відходів, при маркетингу вторсировини, визначенні енергетичної потужності сміттєспалювача -електростанції чи виборі для неї конкретного обладнання.

Оцінка відходів включає збір інформації тому кого (Таблиця 3), скільки і яких (Таблиця 4) відходів виробляється, які застосовуються методи утилізації відходів і які чи існують можуть виникнути проблеми, а також вироблення прогнозу обсягу і складу потоку відходів на майбутнє.

Звичайно приблизну інформацію про кількість міських відходів можна знайти в керівників відповідних комунальних підприємств, однак для плануванні програм КУВ можуть знадобитися більш точні дані про склад і джерела відходів, також як і про їхні сезонні варіації. Як і всякий етап КУВ, дослідження складу відходів вимагає планування. Особливо варто підкреслити, що оцінка ТПВ не повинна бути одноразовим процесом, тому що склад і кількість відходів можуть різко мінятися, так само як і області застосування інформації про їх.

Дослідження ТПВ можуть проводитися як дорогими методами, що включають звичайно добір зразків, сортування по категоріях, зважування, так і більш дешевими, наприклад, екстраполяцією результатів вже існуючих досліджень. Інформація про ТПВ, що попадала на сторінки Національних доповідей про стан навколишнього середовища неповна і, видимо, не цілком точна. Таблиця 3.Потрібна

 Джерела муніципальних відходів

 Житлові

 Індивідуальні і багатоквартирні будинки

 Господарські

 Установи

 Магазини

 Культурні заклади

 Підприємства общепита

 Готелю

 Бензоколонки

 Комунальні служби

 Знос і будівництво будинків

 Збирання вулиць

 Зелене будівництво, парки, пляжі

 Залишкові продукти сміттєспалювання і мусоропереработки

 Установи

 Школи

 Лікарні

 В'язниці

 Промисловість

 Сільське господарство

Таблиця 4. Приклади категорій відходів

 Папір

 Газети

 Офісний папір

 Глянсові журнали

 Папір для комп'ютерів

 Картон

 Пластик

 PET (пляшки з-під газованої води)

 Змішаний пластик

 Пінопласт

 Інший пластик (полиэтилен, ПВХ)

 Метал

 Ферромагнетики (сталеві банки і т.д.)

 Алюміній

 Інші неферромагнетики

 Стекло

 Прозоре

 Коричневе ("бурштинове")

 Зелене

 Інше (лампи, віконне і т.д.)

 Рослинні відходи

 Листи

 Трава

 Гілки

 Дерев'яні відходи

 Покришки

 Інші гумові відходи

 Шкіра

 Харчові відходи

 Неорганіка (камені, кераміка)

 Дрібні матеріали ( щопроходять через 1.5 див сітку)

 Текстиль

 Будівельне сміття

 Небезпечні побутові відходи (розчинники, ядохимикаты)

 Речі, викинуті цілком (холодильники, телевізори)

 Залишкові матеріали (зола, іл)

Оскільки оцінка відходів може обійтися дорого (наприклад, від $35,000 до $500,000 у США), дуже важливо правильно поставити мету дослідження, що може, наприклад, полягати в тому, щоб здійснити інформований вибір найбільш прийнятного з можливих варіантів утилізації ТПВ (у цьому випадку потрібні дані дуже загального характеру, які можна зібрати без особливих витрат). Навпроти, якщо проектується високотехнологічне підприємство з утилізації відходів (наприклад, сучасний ССЗ), то може знадобитися велика кількість дуже точних даних про обсяг і склад ТПВ. Збір занадто великої кількості непотрібних даних чи відсутність необхідної інформації можуть дорого обійтися.