Характеристика твердих побутових відходів (ТПВ)

У містах і населених пунктах відбувається інтенсивне накопичення ТПВ, що при неправильному і невчасному видаленні і знешкодженні можуть забруднювати навколишнє середовище.

За морфологічною ознакою ТБВ підрозділяються на компоненти:

- папір (картон),

- харчові відходи,

- дерево,

- метал (чорний і кольоровий),

- текстиль,

- кістка,

- скло,

- шкіра,

- гума,

- камені,

- полімерні матеріали,

- інші (частини, що не класифікуються),

- відсів (вуличний кошторисів - менше 15 мм).

При проектуванні підприємств по переробці ТПВ необхідні відомості про морфологічний склад ТПВ різноманітних кліматичних зон.

Сезонні зміни складу ТПВ характеризуються збільшенням вмісту харчових відходів із 20-25% навесні до 40-55% восени, що пов'язано з великим споживанням овочів і фруктів у раціоні харчування (особливо в містах південної зони). Зимою і восени скорочується вміст дрібного відсіву (вуличного кошторис) із 20 до 7% у містах південної зони і з 11 до 5% у середній зоні.

Норми накопичення ТПВ - це кількість відходів, що утворяться на розрахункову одиницю: людина - для житлового фонду; одне місце в готелі; 1 м² торгової площі для магазинів і складів; в одиницю часу - день, рік. Норми накопичення визначають в одиницях маси (кг) або обсягу (л, м3).

На норми накопичення і склад ТПВ впливають такі чинники:

 • ступінь благоустрою житлового фонду (наявність сміттєпроводів, газу, водопроводу, каналізації, системи опалення);

 • вид палива;

 • рівень виробництва, культури торгівлі, ступінь добробуту населення тощо.;

 • кліматичні умови (різноманітна тривалість опалювального періоду;

 • специфіка харчування й ін.

Для великих міст норми накопичення ТПВ декілька вище, чим для середніх і малих. Якість одержуваного в процесі переробки ТПВ органічного добрива або біотоплива залежить від хімічного складу вихідних ТПВ. Важливими показниками є фізичні властивості ТПВ. зокрема є щільність. яку враховують при розробці проитроїв для брикетування ТПВ.

Критерії вибору методу і розміщення споруд знешкодження й утилізації ТПВ.

Напрямок досліджень і вибору оптимального методу знешкодження переробки ТПВ для конкретного регіону (або населеного пункту) визначається необхідністю рішення проблеми охорони навколишнього середовища, здоров'я населення, а також економічної ефективності і раціонального використання земельних ресурсів.

Урахування кліматичних, географічних, містобудівних умов і чисельності населення що обслуговується відіграє істотну роль при рішенні проблеми знешкодження й утилізації ТПВ для конкретних умов.

Відомо більш 20 методів знешкодження й утилізації ТПВ (класифікація методів подана на мал. 12.1). По кожному методі є 5-10 (по окремим до 50) різновидів технологій, технологічних схем, типів споруд.

Методи знешкодження і переробки ТПВ по кінцевій цілі діляться на:

 • ліквідаційні (вирішують в основному санітарно-гігієнічні задачі);

 • утилізаційні (вирішують, крім того, задача економіки - використання вторинних ресурсів).

 За технологічним принципом переробки поділяються на біологічні, термічні, хімічні, механічні, змішані.

Найбільше поширення у нас і за кордоном одержали такі методи:

- складування на полігонах (ліквідаційний біолого-механічний),

- спалювання (ліквідаційний термічний) і

- компостування (утилізаційний біологічний).

Аналіз прогнозованого складу ТПВ великих міст до 2010 р. показує, що для їхнього знешкодження й утилізації можуть бути застосовані всі розглянуті методи. ТПВ будуть містити достатню кількість біогенних речовин для того, щоб із них виробляти компост. Прогнозується ріст теплости згорання ТПВ, що підвищить їх цінність як палива. Вміст полімерних матеріалів

Мал. 12.1. Класифікація методів знешкодження й утилізації ТПВ не досягне до 2010 р. рівня, що перешкоджав би компостуванню або спалюванню.

У зв'язку з цим для споруд потужністю менше 30 тис. т/рік ТПВ застосовують спрощені схеми.

Всі розглянуті напрямки - складування на полігонах, спалювання, компостування, механізована сортування - дозволяють знешкоджувати й утилізувати ТПВ, дотримуючи нормативи вимог охорони навколишнього середовища.

 Розміри питомих капітальних витрат для заводів, що працює за одним принципом, залежать від потужності (продуктивності по прийому ТПВ) споруд.

Оптимальними умовами будівництва заводу по механізованій переробці ТПВ в компост є наявність гарантованих споживачів компосту (органічного добрива або палива) у радіусі до 20 км; розміщення заводу в межі міста на відстані до 15 км від центру збору ТПВ; з чисельністю населення що обслуговується понад 350 тис. чоловік.

Оптимальними умовами будівництва заводу по спалюванню ТПВ з утилізацією теплової енергії можуть бути:

забезпечення гарантованим цілодобовим і цілорічним споживачами теплової енергії в комплексі з підстраховуючою ТЕЦ або котельною (якщо споживач не припускає тимчасових перебоїв подачі теплової енергії); розміщення заводу в межах міської забудови (у промзоні) і радіусі до 7 км (при одноетапному вивозі ТПВ без застосування перевантажувальних станцій) від центру збору ТПВ і до 0,5 км від меж міста в існуючий теплопровід;

 наявність шлаковідвалу або споживача шлаку в якості вторинної сировини не далі 10 км від заводу; чисельність що обслуговується населення більш 350 тис. чоловік.

Оптимальними умовами будівництва полігонів складування ТПВ є: наявність вільногї ділянки з основою на водозапірних грунтах, розташування рівня грунтових вод не нижче 3 метрів від аповерхні площадки ( участки з виходом джерел виключаються, забезпечення грунтом або інертними відходами для ізоляції ТПВ, конфігурація ділянки близьа до квадрату; одержання дозволу на висоту складування ТПВ понад 20 м; розміщення на відстані до 15 км від центру збору ТПВ (при одноетапному вивозі ТПВ без застосування перевантажувальних станцій).

Важливе значення при облаштуванні незасвоєних територій має питання про екологічну небезпеку (у токсикологічному відношенні) об'єктів знешкодження й утилізації ТПВ. Значний еколого-економічний ефект може бути отриманий унаслідок співпраці або господарської кооперації по знешкодженню й утилізації ТПВ з іншими міськими об'єктами. При розробці техніко-економічного обгрунтування вибору методу знешкодження й утилізації ТПВ для кожного варіанту підбирають земельну ділянку, встановлюють відстань і транспортні витрати по вивозі відходів. При необхідності закладають двоетапний вивіз ТПВ.

Для кожного об'єкту в якості обов'язкового планують варіант складування ТПВ на полігонах, як найбільше простій.

Якщо існуюча ділянка полігону не відповідає вимогам охорони навколишнього середовища або якщо його розмір не забезпечує прийом ТПВ на майбутні 20-25 років, то в якості розрахункового варіанта розглядають полігон на новій ділянці, що відповідає всім санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам. Варіант, розрахований на одержання компосту (органічного добрива або палива), повинний бути обґрунтований документами від конкретних споживачів продукції (фермерських господарств, промислових підприємств тощо).

Комплексна переробка ВМР

Важливе значення при облаштуванні незасвоєних територій має питання про екологічну небезпеку (у токсикологічному відношенні) об'єктів знешкодження й утилізації ТПВ. Значний еколого-економічний ефект може бути отриманий унаслідок співпраці або господарської кооперації по знешкодженню й утилізації ТПВ з іншими міськими об'єктами. При розробці техніко-економічного обґрунтування вибору методу знешкодження й утилізації ТПВ для кожного варіанту підбирають земельну ділянку, встановлюють відстань і транспортні витрати по вивозі відходів. При необхідності закладають двоетапний вивіз ТПВ.

Для кожного об'єкту в якості обов'язкового планують варіант складування ТПВ на полігонах, як найбільше простій.

Якщо існуюча ділянка полігону не відповідає вимогам охорони навколишнього середовища або якщо його розмір не забезпечує прийом ТПВ на майбутні 20-25 років, то в якості розрахункового варіанта розглядають полігон на новій ділянці, що відповідає всім санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам. Варіант, розрахований на одержання компосту (органічного добрива або палива), повинний бути обгрунтований документами від конкретних споживачів продукції (радгоспів або колгоспів, трестів зеленого будівництва і т.п.).