Яка інформація повинна виводитись на екран

На екрані повинно бути тільки те, що потрібно користувачу на даному етапі роботи. Той факт, що в цей час доступна і інша інформація і вона запам’ятовується разом з необхідною інформацією і що існує багато вільного місця на екрані немає ніякого значення. Вимоги користувача є основним фактором, тому розробник повинен так продумати процес доступу до потрібної інформації, щоб допомогти користувачеві виконати його задачу.

В меню треба розміщувати список тільки тих пунктів з яких користувач може зробити вибір не залежно від того – це традиційне меню або рядок команд. Хоча екран не повинен вміщувати надлишкової інформації, важливо, щоб відображалась вся інформація, яка відноситься до задачі, яка розв’язується на даному етапі. Не треба примушувати користувача запам’ятовувати інформацію на одному екрані для того, щоб пізніше cкористатись нею для обробки інформації на наступному екрані. Якщо ж вся інформація певного документу, який виводиться, не вміщується на одному екрані, то деякі елементи даних можуть повторюватись на інші екрани для збереження послідовності обробки.

Наприклад: якщо для роботи на різних екранах необхідно прізвище замовника, воно повинно бути присутнє на тому самому місці на всіх екранах, що використовуються. Одночасно з визначенням того, які саме окремі елементи даних необхідні, розробник повинен вирішити питання, як ці елементи пов’язанні одне з одним. Логічно пов’язанні дані, тобто такі, які необхідно бачити одразу, щоб розв’язати задачу, не повинні розділятись по різним екранам. Які дані включати в групу залежить від конкретної задачі, тобто розробник повинен розуміти задачу користувача. Розробник повинен забезпечити вивід для конкретної задачі необхідних даних пов’язаних певною групою і помітити їх: обов’язкові, необов’язкові. Як правило потрібні підтвердження, що дані введено правильно. Окрім того може бути потрібне місце на екрані для виводу повідомлення, які пояснюють, як виправляти неправильно введені дані.

В якому виді виводити інформацію

Наступний крок полягає у визначенні формату виводу даних. На цьому етапі розробник повинен вказати розмір області виводу і атрибути пов’язані з кожним полем виводу.

Природність діалогу означає, що інформація представлена таким чином, що її одразу можна використати. Не треба примушувати користувача додатково обробляти інформацію.

Наприклад: шукати обраховані значення і вручну їх вводити. Назви полів розташовуються в природному та логічному зв’язку з відповідними значеннями даних. Назви полів необхідні для правильної інтерпретації вхідних та вихідних даних.

Дуже важливе питання є в якому місці екрану повинна розташовуватись інформація.

Загальні принципи розташування інформації

Щільність розташування даних на екрані поняття суб’єктивне. Воно залежить від конкретного користувача і задачі. Для досвідченого користувача дані розташовуються щільніше, але існують правила, які регулюють щільність розташування даних на екрані за допомогою інтервалів.

Загальні правила:

1. Треба залишати вільними приблизно половину екрану.

2. При виводі таблиць бажано залишати вільним рядок після кожного 5-го рядка.

3. В таблицях треба залишати 4 або 5 пробілів між стовпчиками.

Ці правила можна порушувати, але робити свідомо виходячи з конкретних умов.

Якщо дані виводити на декілька екранів, то ділити їх треба таким чином, щоб зберігалась чітка межа розділу.

Треба також розташовувати на одному екрані всі дані, що необхідні для прийняття конкретного рішення.

На довільному екрані логічно зв’язані дані повинні представляти окремою групою. Цього можна досягнути залишаючи по декілька пробілів з кожної сторони групи або проводячи горизонтальні та вертикальні лінії або використовуючи різні атрибути для полів різних груп.

Треба визначити точку початку відрахування. Природно починати з лівого верхнього кута на екрані і переміщуватись зліва на право, згори до низу.

Шаблони для розміщення даних на екрані

Якщо розташовувати інформацію треба узгоджувати, як в межах одної програми так і в межах декількох програм одної системи. Її необхідно розташовувати за єдиним шаблоном. Шаблон може бути такий:

Верхні 2 або 3 рядки екрана зарезервовані для виводу заголовку та стану системи. Заголовок часто описує пакет програм, систему або конкретну програму даної системи. Також виводиться дата і час. Прийнято також присвоювати кожному екрану унікальний номер. Загальне вікно показує де в рамках системи знаходиться користувач. В ієрархічно побудованих меню область для виводу стану системи може показувати пункти меню верхнього рівня. Окрім того сюди може виводитись підтвердження того, що система працює.

Області у верхній і нижній частинах призначення для виводу підказок, для індикації виключних станів, підказки, які визначають способи роботи з інформацією на екрані розташовуються в верхній області, а підказки, які пояснюють, що робити далі виводяться в нижній області, тобто приступаючи до роботи ми повинні знати, як її виконати, а по закінченню, що робити з результатом.

Довільну з цих областей можна використовувати для виводу довільної інформації та повідомлення про помилки. Довільні повідомлення виводяться в верхню область, повідомлення про помилки внизу. Основна область вміщує головну інформацію:

– для меню – це список варіантів;

– для діалогу по заповненню форми – це назви і значення полів форми.

Один чи два рядки знизу відводяться для виводу назв керуючих клавіш та їх функцій.

Запропонований шаблон ділить область екрана по горизонталі на ряд фіксованих вікон, що є найпростішим способом керування вікнами.

Розміщення повідомлення про помилки

В структурах типу:

1. Q&A – повідомлення про помилки розміщуються звичайно поруч з відповіддю або піднею.

2. Меню –повідомлення про помилку, як правило, не потрібне, тому найбільш вірогідне виникнення помилки, неправильна натискання клавіш. Якщо такі повідомлення потрібні, вони з’являються нижче списку пунктів меню в області для виводу повідомлень.

3. Готові форми і команди – однозначно вводяться декілька відповідей, тому можливе і декілька повідомлення про помилки:

– більшість структур на базі команд завершують роботу при виявленні 1-ї помилки і тому виводять лише одне повідомлення;

– в структурі на базі готових форм вивід повідомлення або повідомлення про помилку набагато складніше, оскільки користувач заповнює всю форму, а потім виправляє поля з помилками. Як правило прапорцем відмічаються поля з помилками і курсор розміщується в перше поле з помилкою і переміщується в наступне поле з помилкою і виводить відповідне повідомлення і т.д.