Лекція 8. Облігації місцевих позик і їх використання

1. Характеристика облігацій місцевих позик
2. Використання місцевих позик з метою залучення коштів для фінансування регіональних програм
3. Умови емісії і обігу місцевих позик. Способи розміщення регіональних облігацій
4. Амортизація облігації місцевих рад народних депутатів

Характеристика облігацій місцевих позик. Облігації місцевих позик – це фінансовий інструмент боргового типу для залучення ресурсів місцевими установами державної влади.

Облігації внутрішніх місцевих послуг випускаються за рішенням місцевих Рад народних депутатів лише на пред’явника. Кошти, одержані від їх реалізації, спрямовуються до місцевих бюджетів та позабюджетних фондів.

До недавнього часу не існувало жодних обмежень щодо обсягу, аналізу окупності проектів, механізму організації ринку, що призвело до виникнення проблем при реалізації деяких місцевих позик.

Облігації місцевих позик використовувались для створення різного роду безподаткових фінансових схем (Дніпропетровськ та Херсон), для житлових проектів (Львів, Полтава, Кременчук). Особливістю запозичень у Києві, Харкові, Одесі, Запоріжжі було направлення залучених коштів на фінансування соціально-економічного розвитку міст.

З метою впорядкування діяльності з випуску та обігу облігацій місцевих позик було видано Положення про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик, затверджене рішенням ДКЦПФР від 13.10.97 №48.

Для здійснення контролю за виконанням боргових зобов’язань органів місцевого самоврядування було видано Указ Президента України від 18.06.98 №655/98 “Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичень, що проводяться органами місцевого самоврядування” та Наказ Мінфіну від 19.01.99.

У світовій практиці аналоги зазначених облігацій, що випускаються не федеральними урядами, міськими муніципалітетами, місцевими органами самоврядування, прийнято називати муніципальними.

Залежно від забезпечення муніципальні облігації поділяються на такі види:

- облігації під загальне зобов’язання. За суттю вони є незабезпеченими облігаціями, тобто підкріплені добросовісністю емітента, який на себе не бере будь-яких заставних зобов’язань. Звичайно такі облігації випускаються для фінансування проектів, які не приносять доходів.

- облігації під доход від проекту, що випускаються для мобілізації коштів на будівництво промислового підприємства, яке в майбутньому надається в оренду.

- облігації під спеціальний податок. Такі облігації погашаються за рахунок певного податку, наприклад, податку на бензин у США, що стягується звичайно для погашення облігацій, випущених для фінансування автомобільних шляхів.

В принципі, можливі три напрямки використання місцевих позик:

а) для фінансування поточного дефіциту місцевих бюджетів,

б) для загладжування коливань при надходженні податкових платежів у місцевий бюджет,

в) для фінансування регіональних інвестиційних програм.

При фінансуванні поточного дефіциту місцевих бюджетів мова йде про вирішення нагальних повсякденних проблем: опалення шкіл та лікарень, заробітна плата робітникам соціальної інфраструктури регіону. Використання довгострокового фінансування за допомогою облігацій провалів в наповнюваності місцевого бюджету є небезпечним для установ місцевого самоврядування методом.

Для згладжування коливань при надходженні податкових платежів у місцевий бюджет місцеві позики використовуються, якщо між надходженням і витратою грошей виникає часовий інтервал. Вони ліквідують касові розриви, що викликані нерівномірністю і неспівпадінням надходження місцевих доходів з необхідністю здійснення витрат. Терміном погашення подібних облігацій місцевих позик є поточний фінансовий рік.

Наприклад, дорогу від селища до загальнодержавної траси краще відремонтувати навесні – щоб зберегти автотранспорт селища, що возить сільгосппродукцію на реалізацію, а основні податкові надходження будуть у кінці третього кварталу. Згідно наукових джерел, таке фінансування називають “облігації під надходження податків, що очікуються” або “борг під сподівані доходи”. Тобто подібне рішення фінансових питань за допомогою даного інструменту особливо важливе для тих регіонів, податкова база яких має суттєві сезонні коливання.

    Використання місцевих позик з метою залучення коштів для фінансування місцевих програм в Україні можливе тільки у рамках розвитку відповідних територіальних одиниць. Причому регіональна (міська) влада повинна мати формалізовану стратегію (концепцію) свого розвитку на середнє - (три – п’ять) та довгострокову ( до десяти років) перспективу. При цьому необхідно підтвердити можливість виконання розробленої стратегії (концепції) в цілому та її забезпечення ресурсами, в т.ч. інвестиційними, в окремості. Використання місцевих позик повинне бути органічно ув’язаним з стратегією (концепцією) розвитку регіону або міста, а точніше бути націлене на її обслуговувати. При формуванні регіональих програм на базі облігаційного фінансуання необхідно враховувати загрози (ризики) та варіанти їх нейтралізації (хеджирування). Місцеві позики повинні являти собою внутрішньо єдину структуру фінансово-інвестиційної системи регіону чи міста. Іншими словами, регіональній обо міській владі необхідно мати спеціалізовану підсистему управління, яка б координувала процес облігаціного залучення та ефективного використання акумульованих коштів. Найважливішою функцією цієї системи є оптимізація портфеля залучених засобів, тобто підтримання оптимального балансу (пропорцій) між коротко- середньо- та довгостроковими позиковими інструментами місцевого бюджету, підтримка ліквідності балансу позик та забезпечення потрібної рітмічності погашення позичкових зобов’зань. Борг, інвестиційні плани та зобов’язання повинны бути складовими частинами середньострокового фінансового прогнозу, де також необхідно вказати орієнтовні, розрахункові доходи, витрати, вартість обслуговування позичкового боргу та інвестиційнв витрати, визначені на основі певного набору припущень. Кожна з перерахованих статей може бути змінена окремо або в комінації з іншими, що дозволить проводити аналіз їх чутливості в умовах різних сценаріїв. Результати такого аналізу повинні стати основою для визначення об’ему боргу, який можна залучити в даний період і ,відповідно, об’єм інвестицій у регіональні програми.

Фінансування за допомогою місцевих облігацій використовується:

а) для фінансування прибуткових регіональних проектів, що окупаються,

б) для фінансування неприбуткових об’єктів, що потребують одночасних великих коштів, яких не має щорічний бюджет, в тому числі: капітальний ремонт, реконструкція і нове будівництво об’єктів соціальної інфраструктури і створення та підтримання у робочому стані місцевої виробничої інфраструктури (водомережі, теплові системи, мости, дороги та інше),

в) для вирішення житлових проблем.

Кожна регіональна програма, яку збираються фінансувати через місцеві облігації, повинна пройти багатоступеневу систему аналітичного моделювання.

1. Перший етап – розробка капітальних витрат по проекту в поточних цінах.

2. Другий етап – укладання документу, що відображає передбачені витрати та потоки коштів за весь час функціонування регіональної програми. Тут проводиться розрахунок фінансової окупності проекту для визначення його фінансових характеристик.

3. Третій етап – проведення економічного аналізу “вигідність-витрати”, в якому після скрупульозного вивчення вигод, що будуть отримані від проекту, та витрат (прямих і непрямих), пов’язаних з ним, робиться результуючий висновок по його праву на існування, життєздатність. Важливо змоделювати рух банківської облікової ставки, тому що її ріст може привести до невиправданих витрат при погашенні позики.

Найвідоміша модель проходження майбутньої емісії та її результатів включає наступні етапи:

2. Визначення мети використання емісії облігацій. Які проекти інфраструктури необхідно профінансувати? Як зібрані фонди можуть допомогти в управлінні фінансами?

3. Економічний та фінансовий аналіз. Які витрати та вигоди по проектам, що пропонуються? Що мається на увазі забезпечити цими коштами? Чи можуть самі проекти створювати доходи, з яких можна було б організувати фінансування облігацій?

4. Визначення джерел виплат та кредитний аналіз. Які джерела виплати, які могли б бути використані або прийняті як зобов’язання? Наскільки надійні джерела виплати?

5. Визначення фінансового впливу та управління приоритетними сферами бюджету виконкому. Як подіє фінансування облігації на загальний бюджет? Які проекти виконкому є найбільш терміновими та значними?

6. Аналіз ємності фінансових ринків. Чи є кошти на облігації? Які порівняльні процентні ставки? Який ринок довгострокового капіталу? Які кредитні вимоги?

7. Дизайн облігацій, їх структура, строки та умови. Який об’єм емісії? Якою буде процентна ставка? Який строк погашення? Які фінансові джерела маються на увазі для здійснення виплат? Які загальні та часткові умови?

8. Підготовка угоди з агентом емісії. Хто буде агентом з продажу облігацій? Хто буде довіреною особою, реєстратором і агентом по здійсненню виплат з облігацій? Яка сума комісійних буде виплачена за вище перераховані послуги?

9. Юридичні аспекти та статус місцевих органів влади. Якими законами регулюється емісія? Як оформлюється рішення сесії Ради (міської чи обласної) по затвердженню рішення та його виконанню?

10. Маркетингова програма. Як об’явити про емісію облігацій? Як провести рекламну кампанію емісії? Як привабити покупців?

Проробивши та обговоривши вищевказане, виконком може перейти до наступного етапу:

а) випуск проспекту, що містить загальну інформацію про виконком та його господарство, друкує фінансову інформацію, описує умови позики, викладає основи адміністрування облігацій,

б) адміністрування розміщення коштів, продажу та виплати по облігаціям, тобто виконання необхідної роботи по їх реалізації і погашенню, проведення ринкових і кредитних операцій.

 Емітування місцевих облігацій в Україні не отримало достатнього розвитку. Остання вдала емісія була проведена у Броварах (Київська область) декілька років тому, але всього на 1 млн. грн.. Серед основних причин, через які установи місцевого самоврядування вкрай неефективно використовували і практично не використовують ці фінансові інструменти можна назвати такі:

а ) недостатність в установах місцевого самоврядування кваліфікованих спеціалістів з питань емісії і обігу облігацій місцевих позик,

     б) низький рівень мобілізаційних можливостей багатьох місцевих бюджетів,

в) відсутність необхідного рівня довіри з боку інвесторів до місцевих владних установ,

г) жорстке та майже дискримінаційне (в порівнянні з корпоративними облігаціями, наприклад) нормування поведінки місцевої владної установи-емітента,

д) крайнє обмеження нормативними актами об’єму інвестування в цей фінансовий інструмент з боку ІСІ,

е) занижений рівень інформаційної прозорості місцевого сегменту фондового ринку,

ж) недостатній рівень розвитку регіональної ринкової інфраструктури.

Умови емісії і обігу облігацій місцевих позик в цілому співпадають із загальнодержавними. Необхідно зупинитись на таких елементах емісії:

а) моделювання проходження і результатів майбутньої емісії,

б) складання “Офіційного проспекту емісії”.

В “Офіційному проспекті емісії” виконком повинен чітко викласти свою програму погашення суми основного боргу по запозиченню та процентів по ньому, щоб покупець облігації міг самостійно визначати ризик вкладення своїх ресурсів в ці фінансові інструменти.

Для цього базовими критеріями будуть служити:

а) економічна життєздатність емітента, тобто розмір бюджетних надходжень, перспективи росту об’ємів виробництва та доходів населення і пов’язаного збільшення податкової маси,

 б) фінансовий менеджмент, тобто здатність міста або області не виходити за межі бюджету, про що будуть говорити цифри звітів за попередні роки. Окрім того повинні знайти своє відображення структура витрат, рівень надходження коштів, сплачених за деякі муніципальні послуги:

в) джерела доходів, тобто вивчення різноманітних джерел доходів та порівняльний аналіз росту кожного з них допоможуть виявити сильні сторони в процесі надходження муніципальних доходів. Темпи росту різних джерел доходів допоможуть визначити тенденції росту і в майбутньому.

Способи розміщення регіональних облігацій. При моделюванні способу розміщення регіональних облігацій необхідно враховувати:

а) певну обмеженість загального контингенту потенційних покупців;

б) достатню прозорість інвестиційних можливостей суб’єктів регіонального господарювання для установ місцевого самоврядування.

в) сезонну наявність коштів інвесторів даного регіону, пов’язану із його спеціалізацією в суспільному поділі праці та ін.

Це означає, що поряд з названими в посібнику (по іншим темам) способами розміщення фінансових інструментів можна використати:

1. персональну співбесіду з найбільш перспективними підприємцями та менеджерами значних корпорацій про придбання облігацій позики;

2. проведення безпосередньо на виробництві підписки серед найманих працівників по спеціальному переліку господарств регіону з відносно достатнім та своєчасним зарплатним фондом, та інші подібні.

В процесі амортизації та погашення місцевих позик виокремлюють:

- доходи облігації;

- загальні облігації

Доходні облігації обслуговують мобілізацію коштів в капіталоємні

проекти, пов’язані з аграрно-промисловим комплексом, транспортом, постачанням газу, води, енергії, каналізацією, житловим будівництвом, які будуть приносити доходи у вигляді оплати послуг. Джерелом обслуговування такого боргу є (повністю або в основній частині) використання спеціально виділених доходів від об’єкта, функціонування якого було профінансоване за рахунок облігаційної позики.

       Загальні облігації фінансують інвестиції у сфері медичних послуг, загальної освіти, благоустрою вулиць, зон відпочинку, де дохід, що отримується, є мінімальним або зовсім відсутній. Їх обслуговують (в т.ч. погашають) коштами, переданими, перерозподіленими із регіонального бюджету чи бюджету міста.

       Амортизація облігацій місцевих рад народних депутатів. Амортизація облігацій місцевих рад народних депутатів має наступні особливості:

- видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10% видатків загального фонду місцевого бюджету протягом будь-якого періоду, коли планується обслуговування боргу;

- якщо в процесі погашення основної суми боргу та платежів по його обслуговуванню має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом п’яти наступних років;

- джерелом погашення облігацій місцевої позики не можуть бути кошти від випуску нової місцевої позики, тобто повністю виключена (з метою недопущення зловживань) можливість рефінансування боргу місцевого бюджету;

- погашення облігацій місцевої позики будь-якими цінними паперами або їх конвертація у будь-які цінні папери забороняється.