Переказний вексель і його емісія.

Векселі і їх види. Вексель – фінансовий інструмент, який засвідчує 

безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Як цінний папір має ту особливість, що його можна реалізувати через аукціон, але не через біржу.

       В Україні випускаються два типи векселів: оборотні та фінансові. Домінуючі позиції займає оборотний вексель, коли постачальник продукції, виконавець робіт або виробник послуг отримує від замовника (покупця) в якості оплати вексель.

       Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

       Але мало місце функціонування й фінансових векселів, які випускаються з метою мобілізації підприємствами чи установами грошових коштів. Наприклад, закони про бюджет України інколи дозволяють юридичним особам-резидентам випуск простих векселів на прострочену більш ніж три роки заборгованність перед державою по кредитам, залученим державою чи під державні гарантії, бюджетним позикам та фінансової допомоги з умовою повернення. Векселі видаються у валюті зобов”язання на ім”я Мінфіну України, яке продаї ці оформлені векселем права вимоги на відкритих аукціонах з можливим зниженням цін продажу до 50% їх номінальної вартості. (3. – с. 5). Дещо раніше в Україні, відповідно до Порядку застосування векселів Державного казначейства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1996 р. №689, здійснювався перший випуск векселів державного казначейства.

       Казначейські векселі випускалися з вексельними сумами 5000 та 10000 гривень. Відсотки на вексельну суму не нараховувалися. Векселедавцем і платником за казначейськими векселями виступало Головне управління державного казначейства. Казначейські векселі видавалися на пред’явника і термін платежу за ними не повинен перевищувати одного року.

       Казначейські векселі можуть використовуватися їхніми держателями для:

- погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів. Розрахунки казначейськими векселями здійснюються за вексельними сумами;

- продажу юридичним особам, які є резидентами відповідно до законодавства України;

- застави з метою забезпечення зобов’язань.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також

установи та організації, що фінансуються за рахунок державного бюджету, бюджетів Криму чи місцевих бюджетів, зобов’язуються та набувають права за переказними і простими векселями лише у випадках і в порядку, визначених КМУ. Наприклад, згідно Постанови Кабінету Міністрів України векселедавцем за векселями Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій виступає відповідний фінансовий орган, якщо відповідні ради приймуть рішення про погашення заборгованостей установ і організацій, що фінансуються з бюджету регіону шляхом застосування векселів. Векселі видаються на розпорядників коштів і повинні бути пред’явлені протягом відповідного бюджетного року. По даним векселям  відсотки не нараховуються.

       Способи використання регіональних векселів:

- погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідного кредитора;

- продаж юридичним особам, які є резидентами;

- застава з метою забезпечення зобов’язання;

- кредит в установах банку;

- погашення недоїмки по платежам, що зараховується в повному обсязі до бюджету Криму та відповідних місцевих бюджетів.

Регіональний вексель погашається при прийнятті до платежу. Таке зарахування може бути здійснено у будь-який момент до настання строку платежу (не пізніше ніж 7 робочих днів).Не пред’явлені для погашення в цей строк втрачають цінність і погашенню не підлягають.

       Зобов’язуватись та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

       Згідно Постанови КМУ від 06.03.02 №262 державні підприємства та АТ, в статутному капіталі яких доля держави більше 50%, мають право випускати векселі із строком погашення не більше 30 днів на суму прибутку, що лишилася у підприємства із попереднього звітного періоду (після сплати податків, зборів – обов’язкових платежів). На більшу суму – з дозволу державної установи виконавчої влади, що керує майном (або корпоративними правами) цих підприємств.

       Збиткові підприємства можуть випустити векселі з дозволу уповноваженої центральної виконавчої установи. Сума вексельних зобов’язань не повинна перевищувати об’єм коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок за попередній звітний період. Ці обмеження не поширюються на підприємства нафтогазового комплексу та електроенергетичної галузі.

       У фінансовому середовищі вексель виконує три функції. Він:

1) боргове зобов’язання універсального типу; яке відрізняється від інших легкістю справляння боргу;

2) цінний папір, який виникнувши на основі конкретної господарської угоди від неї відокремлюється і далі існує як контракт, як різновид фінансових інструментів;

3) засіб оформлення кредиту у вигляді безпроцентної (на визначений термін) відстрочки сплати грошей покупцем постачальнику.

Існує два види векселя: простий і переказний.

       Простий вексель (соло) – абстрактне та беззаперечне (позичкове по суті) зобов’язання векселедавця оплатити точно визначену суму у вказаному місці у фіксований певним чином строк.

       Переказний вексель (тратта) – вексель, який виписується та підписується кредитором (трасантом) та являє собою наказ боржнику (звичайно – покупцеві, трасату) про сплату ту вказаний строк означеної суми третій особі (першому утримувачу, ремітенту). Боржник обов’язково акцептує вексель, тобто підписом висловлює згоду його оплатити.

       Векселю, як бачимо, притаманні: а)беззаперечність, тобто обов’язковість оплати у точній відповідності з даними векселя; б) абстрактність, тобто відсутність будь-яких пояснення, обґрунтування, мотивацій з приводу виникнення грошового боргу.

       Характеристика простого векселя включає:

а) форму випуску, номінали банку векселів та систему його захисту від підроблення;

б) реквізити стандартного бланку векселя.

       До операцій, що відносяться до його випуску і обслуговування, відносять:

а) заповнення векселя, в т.ч. зміни в його первинному тексті;

б) видача та передача векселя;

в) оплата вексельних зобов’язань векселедавцем, в т.ч. через вексельну палату і при пред’явленні пізніше строку платежу.

       Векселі складаються в документарній формі на бланках з відповідним захистом від підроблення і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).     

       Для захисту вексельного бланку від підроблення здійснюються такі операції:

a) фарбою (блакитного кольору надруковано антисканерну сітку на бланку для простого векселя, рожевого – для переказного);

б) у місцях, призначених для заповнення, надруковані растрові точки (відповідно блакитного і рожевого кольору);

в) фарбою чорного кольору надруковано лінію мікро тексту “простий (або переказний) вексель”;

г) фарбою, невидимою при денному світлі, що набуває зеленого свічення при дії УФ – випромінення, надруковані слова “простий (або переказний) вексель”.

       В цілому, система захисту включає в себе елементи захисту паперу та елементи захисту, які досягаються використанням спеціальних засобів друку, спеціальних елементів дизайну, спеціальних фарб.

       Характеристика простого векселя і операцій, що проводяться з його випуску і обслуговування. В Україні стандартний бланк простого векселя містить такі реквізити (вдруковані та для заповнення):

1) найменування “Простий вексель № “;

2) у лівому верхньому куті – валюту та вексельну суму цифрами;

3) місце складання (видачі) та дату складання векселя;

4) зазначення строку платежу;

5) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму – надруковано “ми заплатимо проти цього векселя наказу”;

6) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійсненим;

7) валюта векселя і його сума прописом;

8) у лівому нижньому куті знаходиться зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж. Видруковано: “Підлягає сплаті в…” далі – строчки для заповнення та підстрочне пояснення, яке вимагає вказати місце платежу на найменування обслуговуючої оплату банківської установи.

9) підпис і точна адреса векселедавця (того, хто видає документ).

Складання (заповнення бланку) векселя здійснюється наступним чином:

a) Назва та номер векселя – нумерує векселі емітент (векселедавець). В цілому, вексель, який видається на території України, і місце платежу, за яким знаходиться, тут складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов’язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.

б) Валюта та вексельна сума цифрами вписується у порядку, характерному для платіжного доручення, платіжної вимоги, касового ордера та інших розрахункових документів.

в) Місце складання – це назва населеного пункту (місце, селище, село). При цьому не обов’язково, щоб місце складання векселя співпало з місцезнаходженням підприємства – емітента (місцем проживання – для фізичної особи). Взагалі, воно повинне бути вказане з достатньою точністю, тому що при відсутності спеціального зазначення місце складання документ вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання векселедавця.

г) Дата складання векселя вказується розгорнуто: число двозначною цифрою, місяць – прописом, рік – чотиризначною цифрою. Не рекомендуються римські цифри, скорочення або означення місяця цифрою. Тобто, наприклад, треба писати “22 вересня 2003 року”.

д) Зазначення строку платежу може бути здійснене лише одним із таких способів:

       а) за пред’явленням;

       б) у визначений строк від дати пред’явлення;

       в) у визначений строк від дати складання;

       г) у визначену дату

Якщо строк платежу не вказано, вексель вважається таким, що підлягає оплаті за пред’явленням.

е) Проста і нічим не обумовлена обіцянка розуміється як безумовне зобов’язання сплатити гроші. Визнання вексельної заборгованості є повним і однозначним.

є) Найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійсненим, дається за його повною власною назвою відповідно до документів. Допускаються лише загальноприйняті і такі, що не викликаютьсумнівів і не потребують додаткових тлумачень (абревіатури “ВАТ”, АТЗТ та ін.).

ж) Валюта векселя і його сума прописом. Сума вписується із звичайним (невеликим) відступом від вказання валюти, починається з великої літери. При неспівпаданні вексельної суми цифрами та прописом, до уваги береться сума прописом.

з) Зазначення місця, в якому повинен здійснюватися платіж, повинне бути точним (звичайно, вказується повна поштова адреса) і однозначним.

і) Підпис того, хто видає документ (векселедавця) здійснюється:

- від імені юридичних осіб – власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена) або уповноваженими особами, і печатка;

- від імені фізичних осіб – власноручно або уповноваженою особою.

Вексель,в якому не вказано місце його складання, визнається

підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням трасата .

Особа, яка підписала вексель, не маючи на те повноваженнь, або

перевищивши їх, сама стає зобов’язаною за векселем і буде відповідати за його виконання своїм майном. І якщо вона заплатить, матиме ті самі права, які мав би той, за кого вона мала намір діяти.

       В Україні видавати векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

       На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя, повинен мати перед трасантом та (або) особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов’язання, сума якої має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

       Платіж за векселем на території України здійснюється тільки у безготівковій формі.

       Згідно “Положення про розрахункові палати для пред’явлення векселів до платежу”, затвердженого 25.09.01 №403, розрахункова палата для пред’явлення векселів до платежу – це будь-яка установа банку, в якій відкритий поточний рахунок платника за векселем. Якщо платник – установа банку, то розрахункова палата для нього – територіальне управління НБУ, в якому відкритий кореспондентський рахунок цієї установи банку. Пред’явлення векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред’явленню його до платежу.

       Розрахункова палата здійснює:

1. прийняття векселів від векселедержателів для представлення їх платникам;

2. повідомлення платника за векселем про пред’явлення його до платежу;

3. посвідчення факту пред’явлення векселя до платежу шляхом проставлення відповідного надпису механічним способом або від руки. Він має вміщувати слова “Вексель пред’явлений у (докладна назва, адреса, та код установи банку) як у розрахункову палату (дата, посади і підписи відповідальних працівників розрахункової палати).

Із заявою про намір пред’явити вексель до платежу векселедержатель

може звернутись у розрахункову палату в такі строки:

- для векселів із строком платежу “на визначену дату”, “у визначений строк від пред’явлення”, “у визначений строк від дати складання” – не раніше 14 і не пізніше 3 робочих днів до настання строку платежу;

- для векселів із строком платежу “за пред’явленням” – у будь-який день протягом строку для пред’явлення, але не пізніше 3 робочих днів до закінчення останнього дня цього строку.

Розрахункова палата приймає вексель від векселедержателя протягом

строку платежу за векселем, в операційний час, установлений її внутрішнім розпорядком.

       У випадку непред’явлення векселя в строк векселедавець може: а) виконати своє зобов’язання по векселю, перерахувавши суму векселя в депозит державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса); б) просто тримати на власному поточному рахунку суму, необхідну для погашення векселя, в чеканні пред’явлення.

       Внесення суми простого векселя в депозит здійснюється по місцю виконання зобов’язання. Або по прямо вказаному у векселі або по місцю знаходження векселедавця із повідомленням нотаріусу найменування і адреси векселедавця. Це означає виконання зобов’язання по векселю.

       Чекання пред’явлення векселя триває три роки, починаючи з дати настання строку платежу. Підприємство повинно бути готовим оплатити вексель у будь-який момент. Окрім того, векселеутримувач має право вимагати, аби векселедавець окрім основної суми векселя, сплатив йому проценти в розмірі облікової ставки НБУ, нараховані на суму, несплачену по векселю, з дати настання строку платежу.

       Переказний вексель і його емісія. Переказний вексель – просте і нічим не обумовлене розпорядження кредитора боржникові сплатити вказану суму, з визначенням строку і місця оплати, найменування того, кому або по чиєму розпорядженню повинна бути здійснена оплата, а також дати підписання векселя. Цей вексель виписується та підписується виконавцем робіт та послуг, постачальником товарів.

       Переказний вексель (в порівнянні з простим) має реквізити:

1. інші:

1.1. назву векселя “Переказний вексель № __”

1.2. просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити визначену суму. На бланку надруковано “заплатіть проти цього переказного векселя наказу”.

2. додаткові:

2.1. по лівому краю тексту (зверху вниз) “акцептовано” і місце для підпису боржника – платника.

2.2. Вказується найменування платника (трасата) по переказному векселю і його точна адреса.

У відносинах між боржником і його безпосереднім кредитором або правонаступником останнього умови векскля (текст і реквізити векселя) можуть бути змінені або доповнені будь-якою іншою письмовою угодою сторін, укладеною як частина тієї самої угоді, за винятком того, що права векселедержателя не порушуються жодними обмеженнями, що випливають з окремої пиьмової угоди, якщо він не був інформований про це обмеження під час одержання векселя. ( 00, с. 62).

- якою фарбою друкується антисканерна сітка на простому векселі: а) рожевою, б) чорною, в) блакитною.

- Якого свічення при дії ультрафіолетового випромінення набуває невидимий при денному світлі напис на векселі: а) рожевого, б) блакитного, в)зеленого.

- Надрукована на векселі лінія мікротексту має наступний колір: а) чорний, б) зелений, в) рожевий.

- Особа, яка підписала вексель, не маючи на те повноважень або перевищивши їх: а) не несе ніякої фінансової відповідальності , а вексель – недійсний, б) стає сама фінансово зобов”язаною і буде відповідати за його виконання своєм майном, в) зробить цілком правильно, а вексель буде оплачений тими за кого вона поставила підпис.

- В Україні можна видавати векселі лише для оформлення грошового боргу: а) за фактично поставлені товари, б) за дійсно виконані роботи, в) правильно і а), і б), а також можна заплатити за надані послуги.

- Розрахункова палата для пред”явлення векселів до платежу – це будь-яка установа банку , в якій відкритий: а) поточний рахунок ремітента; б) поточний рахунок кредитора (векселедавця); в) поточний рахунок платника за векселем.

- Для векселя із строком платежу “на визначену дату” із заявою у розрахункову палату про намір пред”явити вексель до платежу треба звертатись: а) не раніше 14 і не пізніше 7 робочих днів до настання строку платежу; б)відповідно 14 і 3; в) відповідно 21 і 3.

- У випадку непред”явлення векселя в строк до оплати можна: а) перерахувати суму векселя в депозит державної нотаріальної контори; б) просто чекати пред”явлення; в) можливі обидва варіанти, треба розрахувати,яка поведінка принесе більшу фінансову вигоду (мінімізує збитки).

- Чекання пред”явлення векселя , дата оплати якого пройшла, триває: а) один рік; б) два роки; в) три роки

   Лекція 11. Векселі і операції з векселями

Види індосаменту векселя.