Емісія та операції з сертифікатами фонду операцій з нерухомістю.

Характеристика ощадних (депозитних) сертифікатів. Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред’явника.

Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншими особами є недійсним.

Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного паперу – “ощадний сертифікат”, найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката); найменування або ім’я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.

Дохід по ощадних сертифікатах виплачується при пред’явленні їх для оплати в банк, що їх випустив.

У разі, коли власник сертифікату вимагає повернення депонованих коштів по строковому сертифікату раніше обумовленого в ньому строку, то йому виплачується понижений процент, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

Депозитний сертифікат НБУ – це один з монетарних інструментів, що є борговим цінним папером НБУ у бездокументарній формі, який засвідчує розміщення в НБУ коштів комерційних банків та їх право на отримання внесеної суми та процентів після закінчення встановленого строку.

До участі в аукціоні розміщення сертифікатів допускаються комерційні банки, які не мають заборгованості за кредитами НБУ, забезпечують формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, своєчасне і в повному обсязі формування обов’язкових резервів.

НБУ проводить аукціони з розміщення ДСНБУ залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку, потреби у здійсненні регулюючих операцій щодо обсягів грошової маси в обігу. Про дату аукціону комерційним банкам повідомляється не пізніше ніж за 1 день до цієї дати.

Можливе дострокове погашення у разі суттєвої зміни на грошово-кредитному ринку з попереднім інформуванням про це комерційні банки – не менше ніж за два банківські дні.

Сертифікати НБУ знаходяться в обігу на вторинному ринку лише серед комерційних банків, а також можуть використовуватися як застава на міжбанківському кредитному ринку.

Розмір процентного доходу по сертифікату визначається по формулі:

СПД = НВС х (ПД/100) х (КДП/365), де

СПД – сума процентного доходу;

НВС – номінал емітованого (випущеного) сертифікату;

ПД – передбачений річний дохід (у процентах);

КДП – кількість днів користування депозитом.

       Причому першим днем нарахування відсотків вважається день аукціону, а останнім – дата напередодні дати погашення сертифіката. Якщо гроші за сертифікат НБУ перераховані пізніше 14-00, першим днем нарахування вважається наступний день після проведення аукціону. Наприклад, аукціон пройшов 01.03.03. Сертифікат випущений на 92 дні. Номінал – 10000 грн., річні проценти – 25%. Сплата за сертифікат здійснена в день аукціону в 13-45. Це означає, що весь період його обігу є періодом нарахування відсотків. Тоді розмір процентного доходу може бути визначений наступним чином:

СПД = 10000 х (25/100) х (92/365) = 2500 х 0,25 = 625 грн.

       Депозитні сертифікати НБУ, порядок їх емісії і обігу. Умови випуску в обіг сертифікатів НБУ: центральний банк може випускати сертифікати для комерційних банків на строк від 1 до 100 днів.

       Умови, максимальна або мінімальна сума заявки від КБ, номінальна вартість сертифікату, строк, на який він розміщується, визначаються в залежності від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку в період оголошення про проведення аукціону, та перспективи подальшого її розвитку, і доводяться до відома КБ окремими електронними повідомленнями.

       НБУ може інформувати про обсяг залучення коштів.

       Право власності КБ на СНБУ виникає з моменту зарахування оплаченої кількості ДС на рахунки власників у системі обліку СЕРТИФ.

       Підтвердженням факту володіння сертифікатом є виписка з рахунку системи СЕРТИФ, яку НБУ зобов’язаний надавати власнику сертифіката. Вона не може бути предметом угоди, що тягнуть за собою зміну власника на сертифікат.

Порядок проведення аукціонів з розміщення сертифікатів НБУ. Національний банк повідомляє про аукціон не пізніше, ніж за 1 банківський день до дати його проведення. Після оголошення аукціону подають заявку через засоби електронного зв’язку, де вказують:

1. номер аукціону

2. кількість сертифікатів на придбання

3. сума запропонованого комерційним банком депозиту

4. строк депозиту (днів)

5. процентна ставка, за якою КБ погоджується розмістити кошти. Процентна ставка має пропонуватись КБ у цілих одиницях без десятих.

Плата за депозит вказується в річних відсотках і в загальній сумі.

Подання заявок на участь в аукціоні, їх розгляд, надання повідомлень про результати здійснюється в день проведення аукціону. На підставі заявок, що надійшли від комерційних банків , визначається процент ставки, за якою розміщують СНБУ. Про результат аукціону негайно повідомляється комерційним банкам.

В день надходження повідомлення комерційний банк сплачує кошти за придбані сертифікати в територіальне управління НБУ.

Сплата суми процентного доходу власникам СНБУ здійснюється територіальним управлінням НБУ одночасно з погашенням сертифікатів за рахунок коштів кошторису територіального управління з подальшим узгодженням його з НБУ за підсумками діяльності за рік.

Депозитні сертифікати комерційних банків і їх використання. Ощадний (депозитний) сертифікат (далі - сертифікат) - це письмове свідоцтво комерційного банку про депонування коштів , яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту (вкладу) та процентів за ним.

Порядок укладання договору за строковим депозитом  З метою залучення коштів юридичних і фізичних осіб комерційні банки можуть відкривати строкові депозитні рахунки як у національній так і в іноземній валюті. У разі їх відкриття між комерційним банком та власником коштів укладається депозитний договір у письмовій формі.

       Депозитний договір дає можливість комерційного банку управляти залученими від юридичних та фізичних осіб коштами та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму депозитного вкладу і процентів за його користування.

       Основними реквізитами та умовами депозитного договору повинні бути:

1). Назва та адреса банку, який приймає депозит (вклад);

2). Назва та адреса власника коштів;

3). Дата внесення депозиту;

4). Сума депозиту;

5). Дата вимоги вкладником своїх коштів;

6). Процентна ставка за користуванням депозитом (комерційний банк може залишити за собою право змінювати процентну ставку відповідно до зміни облікової ставки НБУ з відповідним повідомленням про це вкладника. У разі незгоди вкладника договір може бути змінений або розірваний.);

7). Зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит;

8). Підписи сторін: керівника виконавчого органу банку або уповноваженої на це особи та вкладників ( для юридичної особи - керівника або уповноваженої на це особи; для фізичної особи - власника коштів або уповноваженої на це особи );

9). Комерційні банки зобов'язані оприлюднити умови укладання депозитного договору, відкриття депозитних рахунків та випуску ощадних (депозитних)  

 сертифікатів шляхом розміщення такої інформації або в друкованих засобах масової інформації чи в загальнодоступному для клієнтів місці в установі банку, або обома способами одночасно.

Порядок випуску сертифікатів

- Сертифікати можуть бути номіновані як у національній так і в іноземній валюті. Сертифікати сплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Сертифікати можуть випускатися: одноразово або серіями, іменними або пред'явника, строковими або до запитання.

- Строк обігу сертифіката встановлюється від дати видачі сертифіката до дати , коли власник сертифіката отримує право вимоги депозиту (вкладу) за сертифікатом.    

Порядок оформлення сертифікатів .Бланки сертифікатів мають містити    

Обов”язкові реквізити:

1). Назву "ощадний" (депозитний) сертифікат;

2). Порядковий номер сертифіката і його серію (якщо випуск є серійним );

3). Дату внесення депозиту;

4). Розмір депозиту , який оформлений сертифікатом ( літерами та цифрами);

5). Зобов'язання банку повернути суму, яка внесено на депозит;

6). Дату вимоги вкладником суми за сертифікатом;

7). Процентну ставку за користуванням депозитом;

8). Умови сплати процентної ставки - у разі вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого строку;

9). Назву та адресу банку - емітента, а для іменного сертифіката - назву (ім'я) вкладника;

10). Місце для підпису особи, яка уповноважена банком підписувати зобов'язання, та місце для печатки банку.

Банк, який випускає сертифікат, може долучити до його реквізитів та умов інші, але додатково. Сертифікат має містити також умови випуску, сплати та обігу сертифіката. Виготовлення бланків сертифікатів здійснюються тільки на державних спеціалізованих підприємствах відповідно до вимог Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів строгого обліку, затверджених спільним наказом Міністерства Фінансів України , Служби Безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.1993. № 98.

Бланк сертифіката заповнюється банком друкованим способом або від

руки - чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення при заповненні сертифіката не допускаються. Якщо при заповненні бланка сертифіката допущені помилки, то він вважається зіпсованим і підлягає знищенню.

       Сума депозиту записується літерами і має починатися з великої літери на початку рядка. Слово “гривні” у відповідному відмінку пишеться після суми, зазначеної літерами, без залишення вільного місця. У разі виникнення розбіжностей у прочитанні сум, зазначених літерами та цифрами, дійсною вважається сума, зазначена літерами. Сертифікат має підписувати керівник банку або уповноважена на це особа.

       Іменні сертифікати можуть мати корінці. У разі випуску іменного сертифіката банк заповнює всі реквізити корінця сертифіката, який підписується вкладником або уповноваженою ним особою, відривається від сертифіката, обліковується і зберігається в банку в окремій теці. Якщо до бланка сертифіката корінець не передбачений, то банк веде реєстраційний журнал випущених іменних сертифікатів, до якого заносяться реквізити, що відповідають реквізитам, передбаченим для корінця. Реєстраційний журнал може вміщувати й інші потрібні банку реквізити.

       Порядок видачі і погашення сертифікатів.   

Видача і погашення сертифікатів здійснюється лише емітентом. До погашення приймаються тільки оригінали сертифікатів. Сертифікат, який виписаний на користь юридичної особи, отримує в комерційному банку керівник підприємства або уповноважена на це особа. А сертифікат, який виписаний на користь фізичної особи, отримує особа, яка внесла кошти на депозит, або інша уповноважена на це особа.

У разі настання строку вимоги депозиту банк здійснює платіж проти пред’явлення сертифіката на підставі заяви власника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, в якій зазначається рахунок, на який мають бути зараховані кошти.

Комерційний банк перевіряє справжність сертифіката і його відповідність записам на корінці та в реєстраційному журналі. Якщо дані збігаються, в реєстраційному журналі власників сертифікатів робиться позначка про погашення. Після цього виписується розпорядження для бухгалтерії про перерахування коштів на зазначений рахунок або про видачу готівки фізичним особам та здійснюється погашення сертифіката шляхом проставлення напису “погашено” в правому верхньому куті.

Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум за ними для юридичних осіб здійснюється тільки в безготівковій формі, для фізичних осіб – як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Банк має передбачити можливість дострокового подання строкового сертифіката до сплати. У такому разі банк сплачує власнику сертифіката його суму та проценти за зниженою процентною ставкою, яка визначається при видачі сертифіката.

Емітенти та етапи емісії іпотечних сертифікатів. Іпотечний сертифікат  - це цінний папір, що засвідчує майнове право його власника на отримання платежів, яке виникло в результаті здійснення факторингової операції з іпотечним зобов”язанням. ІС випускаютья комерційним банком, який об”єднав права вимоги за окремими договорами про надання іпотечного кредиту в неподільну суму іпотечних зобов”язань.

Іпотечні сертифікати можуть бути іменними і на пред”явника. Форма їх випуску може бути документарною і бездокументарною. Обов”язковими реквізитами ІС є : 1. Назва і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат; 2. Вид сертифіката (іменний або на пред”явника); 3. Для іменних сертифікатів: назва і юридична адреса – для юридичних осіб, або прізвище, ім”я та по-батькові, номер та серія паспорта – для фізичних осіб; 4. Номер та серія  сертифіката; 5. Номінальна вартість сертифіката; 6. Максимальний строк обігу сертифіката, порядок нарахуваня платежів, строк виплати платежів.

Організація випуску сертифакатів та інформація про умови їх випуску.  В інформації про умови випуску та обігу  іпотечних сертифікатів обов”язково повинні бути зазначені: 1. Загальна сума об”еднаного іпотечного боргу, за яким відкрито підписку; 2. Дату початку та завершення відкритої підписки на ІС; 3. Параметри кредитів, об”єднаних в іпотечний борг; 4. Умови та порядок виплати платежів по іпотечним сертифікатам; 5. Механізм виконання комбанком умов випуску ІС; 6. Права та обов”язки власників ІС; 7. Умови обігу, порядок відчуження та реєстрації прав власності на ІС; 8. Винагорода комерційного банку за обслуговування об”єднаного іпотечного боргу.

Емітенти та етапи емісії іпотечних сертифікатів. Організація випуску сертифікатів та інформація про умови їх випуску. Вимоги до сертифікатів. Кредитодавець,який є власником іпотечних активів, має право випустити іпотечні сертифікати. Останні мають номінальні вартість та строк обігу, які мають бути однаковими у одному випуску. Номінальна вартість може бути встановлена в національній валюті з урахуванням інфляційного застереження. Строк обігу ІПС одного випуску не може перевищувати строк існування іпотечних активів, які є забезпеченням цього випуску, та строку відчуження іпотечних активів.

Обов”язковими реквізитами сертифіката мають бути: 1. Слова “іпотечний сертифікат” як складова частина його назви; 2. Повна назва й місцезнаходження емітента; 3. Вид сертифіката (іменний або на пред”явника); 4. Для іменних сертифікатів: назва і юридична адреса власника – для юридичних осіб або призвище, ім”я , по батькові та номер і серія паспорта власника (для нерезидентів – найменування та реквізити належним чином легалізованих документів, що засвідчують особу ) – для фізичних осіб. 5. Номер та серія сертифіката; 6. Номінальна вартість сертифіката; 7. Строк обігу сертифіката, порядок та строки виплати платежів; 8. Інформація про забезпечення даного випуску сертифіката; 9. Інформація про страхування власника сертифікатів від валютного та інших ризиків; 10. Підпис керівника емітента. 11. Скріплення печаткою.

Щодо різновидів сертифікатів, то в Україні ІПС можуть бути випущені у вигляді: а) сертифікатів із фіксрваною доходністю, б) сертифікатів участі.

Випуск сертифікатів здійснюється з додержанням таких вимог:

- загальний розмір емісії сертифікатів не може перевищувати вартість іпотечних активів;

- строк обігу сертифікатів не може перевищувати строк дії договорів про іпотечний кредит, реформованих в іпотечні активи, які є забезпеченням випуску сертифікатів, строку існування іпотечних активів та сроку відчуження іпотечних активів;

- загальна номінальна вартість сертифікатів, випущених емітентом, не може перевищувати 50-кратного розміру власного капіталу емітента;

- обсяг здійснюваного випуску сертифікатів має бути не менше суми, еквівалентної 100 євро за курсом національного банку України на день прийняття рішення про випуск сертифікатів;

- ризики за усіма зобов”язаннями, які підлягають об”єднанню у консолідований іпотечний борг повинні бути застраховані.

Емісія сертифікатів здійснюється окремими випусками. Ріщенням про випуск сертифікатів може бути передбачений розподіл випуску на транші. Транш – частина одного випуску сертифікатів, розміщена в рамках обсягу даного випуску в будь-яку дату протягом періоду розміщення сертифікатів даного випуску, що не збігаеться з датою початку розміщення даного випуску.

     Інформація про умови випуску іпотечних сертифікатів  є прилюдною пропозиціею щодо укладання договору управління іпотечними активами.

     Інформація про випуск сертифікатів з фіксованою дохідністю, крім звичайних для цінних паперів відомостей, має містити: 1.основні умови договорів про іпотечний кредит, зобов”язання за якими реформовані у консолідований іпотечний борг; 2. Сукупну оціночну вартість іпотечного пулу та його опис; перелік випусків сертифікатів, які раніше забезпечувалися цим іпотечним активом; 3. Засвідчення того, що основні зобов”язання за договорами про іпотечний кредит реформовано; 4. Положення про можливість заміни частини іпотечних активів на інші основні зобов”язання ; 5. Перелік усіх керуючих іпотекою та обсяги іпотечних активів, які вони обслуговують ( у разі якщо випуск забезпечують декілька консолідованих іпотечних боргів); 6. Інформацію про ставку доходу за сертифікатами; 7. механізм виконання емітентом умов інформації про випуск сертифікатів з фіксованою дохідністю; 8. Відомості щодо страхування ризиків; 9. Умови страхування валютних ризиків власників сертифікатів, якщо таке страхування передбачено емітентом; 10. Дати початку та завершення відкритої підписки.

      До обов”язкових положень інформації про випуск сертифікатів участі належать: 1. Загальна сума іпотечних активів, які забезпечують випуск сертифікатів; 2. Інформація про можливість призначення емітентом управителя або його заміни; 3. Інформація про управителя; 4. Визначення обмеження права довірчої власності управителя; 5. Інформація про перших кредиторів за договорами про іпотечний кредит , основні зобов”язання за якими реформовані в іпотечні активи; 6. Перелік усіх керуючих іпотекою та обсяги іпотечних активів, які вони обслуговують (у разі якщо випуск забезпечують декілька консолідованих іпотечних боргів); 7. дати початку та завершення відкритої підписки на сертифікати участі; 8. Узагальнені відомості щодо іпотечних активів (строк дії договорів про іпотечний кредит, характеристики наданої в іпотеку нерухомоста); 9. Інформація про фактичне виконання основних зобов”язань за договорами про іпотечний кредит, реформований в іпотечний актив; 10. Умови та порядок виплати платежів за сертифікатами; 11. Механізм виконання емітентом умов інформації про випуск сертифікатів; 12. Відомості щодо забезпечення мінімальної дохідності за сертифікатами та її розмір; 13. Умови обігу, порядок відчуження та реєстрації права власності на сертифікати. 14. Перелік функцій, які виконує керуючий іпотекою; 15. Розмір винагороди управителя; 16. Розмір винагороди керуючого іпотекою; 17. Попередження щодо ризиків дострокового виконання основних зобов”язань, які становлять іпотечний актив, що приймає на себе власник сертифікатів участі.

   Таблиця . Форми випуску інвестиційних сертифікатів в Україні.

Особливості управління обігом ІС з фіксованою дохідністю. Специфіка фінансових операцій з сертифікатами участі. Сертифікати з фіксованою дохідністю – це сертифікати, які забезпечені іпотечними активами та дають власнику такі фінансові можливості; а) отримання номінальної вартості в передбачених умовами випуску сертифікатів терміни, б) отримання відсотків за сертифікатами на умовах інформації про випуск сертифікатів, в) задоволення фінансових вимог – у разі невиконання емітентом прийнятих на себе зобов”язань – з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю, переважно перед іншими кредиторами емітента. У разі якщо при задоволенні вимог  за рахунок іпотечних активів їх загальна вартість буде меншою, ніж загальна вартість зобов”язань емітента за сертифікатами з фіксованою дохідністю, задоволення вимог власників сертифікатів участині, що перевищує вартість іпотечних активів за цими угодами, проводиться за рахунок власного майна емітента Ризик дострокового виконання основних зобов”язань , реформованих у консолідований іпотечний борг, приймає на себе емітент сертифікатів з фіксованою дохідністю, про що обов”язково повідомляється в інформації про випуск сертифікатів. Дострокове виконання емітентом зобов”язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю може бути здійснене тільки у разі, якщо це передбачено в інформації про випуск сертифікатів. У разі призначення або заміни управителя власники сертифікатів мають пред”явити сертифікати для дострокового погашення. Емітент зобов”язаний інформувати власників сертифікатів з фіксованою дохідністю про дострокове виконання зобов”язань за сертифікатами даного випуску та порядок їх погашення шляхом розсилки письмового повідомлення та публікації у друкованих засобах масової інформації у строк не пізніше 10 днів з дня прийняття емітентом рішення про дострокове погашення випуску.

Специфіка операцій з сертифікатами участі. Сертифікат участі є іменним цінним папером, який забезпечений іпотеками та посвідчує частку його власника у платежах за іпотечними активами. Власник ІСУ має такі фінансові можливості: а) отримання частки у платежах за іпотечними активами вілповідно договору про придбання сертифікатів, б) задоволення фінансових вимог - у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов”язан– з вартості іпотечних активів,які знаходяться у довірчій власності управителя.

Емісія та операції з сертифікатами фонду операцій з нерухомістю. Сертифікат Фонду операцій з нерухомстю засвідчує право власника на отримання частки чистих активів ФОН у грошовій формі після закінчення строку , на який був створений відповідний ФОН, та право вимагати дотримання обмежень прав довірчої власності управителем. Емітентом сертифікатів ФОН може бути банк або інша фінансова установа, якщо вона відповідає вимогам, встановленим спеціально уповноваженою установою виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, а також має дозвіл на здійснення емісії сертифікатів ФОН. Чисті активи ФОН – кошти, розмір яких дорівнює різниці між вартістю майна ФОН та вартістю зобов”язань, що виникли внаслідок управління ФОН. Їх вартість визначається на кінець робочого дня, що передує дню, коли буде проводитися розміщення або викуп сертифікатів ФОН. Але не рідше ніж раз на квартал.

Процедура емісії сертифікатів ФОН включає такі етапи: а) одержання дозволу на здійснення емісії, б) прийняття емітентом рішення і підготовка інформації про випуск, в) державна реєстрація інформації про випуск сертифікатів ФОН та їх випуск, г) оформлення глобального сертифіката, який повинен відповідати загальному обсягу випску, і передача його на зберігання до обраного емітентом депозитарію (для бездокументарної форми випуску, д) оприлюднення інформації про випуск, е) виготовлення бланків (для документарної форми випуску, є) розміщення, реєстрація та оприлюднення звіту про підсумки випуску. Додатково вкажемо, що проспект емісії сертифікатів ФОН є публічною чи приватною пропозицією (офертою) з умовами управління майном та визначенними обмеженнями довірчої власності управителя і повинен містити такі відомості: 1. Кількість сертифікатів ФОН, що пропонується для розміщення, 2. Форму випуску, 3. Строк і ціну розміщення, 3. Напрями інвестицій, 4. Порядок сплати доходу, 5. Порядок викупу сертифікатів ФОН.

Випуск сертифікатів ФОН може бути здійснений при виконанні таких вимог: а) загальна номінальна вартість сертифікатів ФОН, випущених емітентом, не може перевищувати 50-кратного розміру власного капіталу емітента; б) обсяг здійснюваного в рамках емісії випуску сертифікатів ФОН повинен бути в сумі, еквівалентній не менше ніж 100 євро за курсом НБУ на день прийняття рішення про емісію. Первинний продаж сертифікатів ФОН емітент може здійснювати самостійно шляхом проведення відкритої підписки або через торговців цінними паперами, з якими він уклав договори. Причому управитель ФОН зобов”язаний викупити не менше одного відсотка від суми емісії кожного випуска.

-  при достроковому поверненню сертифіката згідно нормативів комерційного банку відсотки нараховуються: а) позагальній, незмінній ставці ,тільки за коротший строк, б) по пониженій ставці, в) не нараховуються зовсім , вертається тільки номінал.

- Іменні ощадні сертифікати комерційних банків: а) передаються іншим особам по індосаменту; б) передаються по акту; в) обігу не підлягають.

- Дохід по ощадним сертифікатам виплачується: а) при пред”явленні їх для погашення – виплати основної суми в банк, що їх випустив; б) щоквартально одинаковими сумами; в) дохід по ощадним сертифікатам не передбачається.

- НБУ може випускати сертифікати на строк: а) від 5 до 365 днів; б) від 10 до 180 днів; в) від 1 до 180 днів.

- Сертифікати НБУ повинні обертатись на вторинному ринку фінансових інструментів тільки серед: а) підприємців-фізичних осіб; б) підприємств – юридичних осіб; в) комерційних банків.