II. Прийняття правил групової роботи – 5 хв.

III. Вправа-активатор «Відрекомендуй себе» – 15 хв.

IV. Вправа «Скільки ти важиш?» – 10 хв.

V. Вправа «Острів» – 10 хв.

VI. Заключний шерінг. Прощання – 10 хв.

Хід заняття

Привітання. Перший шерінг.

Прийняття правил групової роботи

Мета.Скласти правила, за яким буде проходить кожне заняття; визначити штрафні санкції для порушників.

Ведучий розповідає учасникам, що декілька людей, які об’єднуються в групу для реалізації якої-небудь діяльності, завжди діють за правилами. Якщо правила попередньо не обговорювати то, у групі можуть виникати розбіжності й конфлікти. Задля їх запобігання, ведучий пропонує прийняти правила. Вони записуються на аркуші ватману й залишаються на видному місці до закінчення всіх занять. Основні пункти, до яких учасники можуть вносити доповнення:

1.    Все, що відбувається в групі, не повинно негативно впливати на стосунки.

2.    Не можна принижувати й ображати.

3.    Не можна вживати нецензурні вислови.

4.    Звертатися один до одного тільки по імені.

5.    Говорити по одному, при бажанні висловитися необхідно підняти руку.

Крім того, визначаються штрафні санкції для порушників. Вивід учасника за двері кімнати, де проходить заняття, є заходом покарання.

Самим оптимальним покаранням за порушення правил є позбавлення права голосу на одну вправу. Звичайно підлітки досить важко переживають, що їм не дозволяють висловити свою думку, і цей фактор дозволяє підтримувати дисципліну в групі.

Вправа-активатор «Відрекомендуй себе»

Мета. Здійснення емоційного розігріву.

Ведучий пропонує учасникам відрекомендувати себе, за допомогою міміки й жестів, як це роблять актори німого кіно. Можна продемонструвати не тільки своє ім'я, але й свою риси зовнішньості, манеру одягатися, поводитися. Головне, щоб це можна було розпізнати.

Вправа «Скільки ти важиш?»

Мета. Виявлення залежності фізичного стану від емоційного настрою.

Учасникам пропонується походити по кімнаті, уявляючи себе в різноманітних життєвих ситуаціях, щораз намагаючись поринути у відповідний стан: одержав погану оцінку, вчитель похвалив за гарну роботу, отримав від батьків подарунок, посварився із другом, батьки не пускають гуляти. Після цього обговорюється внутрішнє відчуття власної ваги при переживані різних запропонованих випадків: невдача, погане самопочуття, зіпсований настрій наповнюють людину вагою – тяжко рухати ногами, руки не піднімаються, голова не тримається, все тіло «налите свинцем». Радість, закоханість, щастя дають відчуття польоту, невагомості. Ведучий пропонує підліткам, на початку та кінці заняття будуть проговорювати власне самопочуття в кілограмах або тоннах, й занотовувати показники в таблиці.

Вправа «Острів»

Мета. Розвиток відповідальності за інших членів групи.

На підлозі зі старих газет викладається маленький острів. Ведучий повідомляє, що група, яка потрапила на цей острівець, повинна дочекатися рятувальників. Всі учасники встають на «острів» та пересуваються по ньому. Починається «приплив» (ведучий забирає частину газет), «острів» зменшується, підлітки вже не можуть рухатися, а тільки стоять на «острові». Потім прибирається ще частина газет, «острів» стає зовсім маленьким. Ведучий зменшує «острів», наскільки це можливо.

Замітки для ведучого.У групі може виявитися вигнанець, якого підлітки можливо будуть навмисно виштовхувати з «острова». У цьому випадку треба, не зупинити гру та кинути йому «рятувальне коло» – підстелити шматок газети. В обговоренні необхідно обов'язково запитати учасників, чому вони не рятували, а навмисно викинули з острова цього учасника. Якби ситуація була не ігрова, а реальна, вони вчинили б так само? Це питання повинно «зависнути в повітрі», не варто чекати відповіді, оскільки, швидше за все, вона буде нещирою. Підліткам необхідно наодинці побути із цим питанням.

Заключний шерінг. Прощання

Мета.Обмін думками та відчуттями стосовно заняття, озвучення власного психологічного стану та обговорення очікувань від зустрічі.

Учасники по колу висловлюються про те, як вони себе почували на занятті, що сподобалося, що ні. Можна запропонувати визначити свою «вагу».

Заняття 2

Мета: Розвиток навичок особистого саморозкриття.

Матеріали: папір, набори кольорових олівців, таблиця «Скільки ти важиш?».

План

I. Привітання. Стартовий шерінг – 10 хв.

II. Вправа-активатор «Калейдоскоп» – 6 хв.

III. Вправа «Автопортрет» – 6 хв.

IV. Вправа «Яка ж в мене є чарівна штучка» – 8 хв.

V. Вправа «Долоня» – 10 хв.

VI. Вправа «Чарівна чайна» – 10 хв.

VII. Заключний шерінг. Прощання – 10 хв.

Хід заняття

Привітання. Стартовий шерінг.

Вправа-активатор «Калейдоскоп»

Мета. Емоційний розігрів, створення передумов для усвідомлення внутрішніх і зовнішніх проявів емоційних переживань.

Ведучий просить кожного учасника уявити себе будь-якою частиною тіла. Потім він називає одну за іншою різні емоції, а учасники повинні їх продемонструвати тією частиною тіла, що обрали. Після виконання завдання учасники діляться власними враженнями та спостереженнями, які емоції було легше передавати та якою частиною тіла.

Замітки для ведучого. У підлітків можуть виникнути труднощі у демонстрації емоцій, потрібно сказати, що в цьому нічого страшного немає. Сором’язливим підліткам може допомогти хтось із групи або сам ведучий. Дуже часто виникає сміх. Дійсно, коли емоції проявляються зовсім незвичайним способом, це виглядає смішно. Потрібно не зупиняти сміх, а сміятися разом з ними.

Вправа «Автопортрет»

Мета. Формування навичок саморозкриття.

На окремому аркуші паперу кожному учаснику пропонується скласти свій психологічний автопортрет. Який повинен складатися не менш чим з 10 психологічних особливостей, що розкривають його особливості поведінки, характеру, захоплення, взаємини з іншими людьми, погляди на світ і т.д. Після складання учасниками автопортретів, ведучий перемішує аркуші й зачитує їх у довільному порядку. Головним завданням є довідатися хто автор тексту.

Замітки для ведучого. По закінченню кожного «розпізнання» члени групи можуть внести корективи в автопортрет учасника по тим спостереженням, які з’явилися у них під час заняття.

Вправа «Яка ж в мене є чарівна штучка»

Мета. Підвищення самооцінки, формування навичок саморозкриття.

Необхідно обрати будь-яку наявну при собі річ, що подобається. Показати її групі, розказати про неї й про своє ставлення до неї, про свої почуття із цього приводу.

Вправа «Долоня»

Мета. Підвищення самооцінки, формування уміння знаходити в інших однолітках позитивні якості.

На аркуші паперу кожен учасник обводить долоню, підписує її й посередині контуру пише якість, що подобається в самому собі. Аркуші передаються по колу, а інші учасники дописують ті якості, які подобаються в хазяїна долоні. Обов'язково необхідно зафіксувати увагу учасників на тому, що пишуться тільки позитивні якості.

Замітки для ведучого. Якщо в групі вже виявлені ізгої, то їх «долоні» можуть виявитися порожніми або з образами. Щоб запобігти цьому, необхідно повідомити всім, що якщо вони не можуть знайти позитивне в ровесників, то це вказує на їхню, вони неспостережливі, адже не буває такого, щоб у людини не було нічого гарного.

Вправа «Чарівна чайна»

Мета. Створити умови для самоаналізу учасників.

Вибирається перший доброволець (надалі Клієнт) із групи. Він буде Клієнтом чарівної чайної. Надалі йому буде запропоновано меню, з якого він зможе обрати дещось до чаю. Але для того, щоб отримати замовлення, йому необхідно буде виконати певні завдання.

Група сідає півколом. Клієнт сідає на стілець поперед групи й спиною до неї. Кожному учасникові пропонується письмово самовизначитися «за смаком», обравши, чим він буде з того, що можна запропонувати до чаю. Це може бути варення, цукерки, печиво, мед і тощо. Учасники пишуть свій вибір на власному листочку, та показують один одному, щоб уникнути повторень. Після цього вони показують листки ведучому.

Ведучий зачитує, що є до чаю, і запитує у Клієнта: «З чим бажаєте пити чай?» Клієнт називає, наприклад: з печивом. Ведучий дає команду: «Подайте Клієнтові печиво!» Учасник, що назвався «печивом», підходить стає позаду Клієнта й кладе руки на його плечі. Головне завдання Клієнта здогадатися й назвати ім'я людини, що стоїть за її спиною. Для цього Клієнт може задавати питання такі, які б були дотичними тільки до печива, наприклад: «Яке це печиво?», «Як воно називається?», «Яка в нього обкладинка?», «Країна-виробник?» і тощо. На кожне запитання учасники пишуть на листочках свої асоціації з людиною, що назвала себе печивом і стоїть зараз за Клієнтом. Ведучий озвучує написане в узагальненому виді.

(Необхідно, щоб ведучий, а не сам автор озвучував написані асоціації, тому що, інакше Клієнт за голосами методом виключення, зможе визначити людину, що стоїть за ним. Крім того, це надає загадковості процедурі.)

Якщо в Клієнта відгадав того, хто назвався печивом, то він називає його ім'я й ті асоціації, по яких він здогадався. Після цього він може повернутися й подивитися. У випадку успіху група аплодує й на місце клієнта сідає наступний учасник. Якщо учасник не вгадав, то можна запропонувати йому можливість спробувати ще раз.

По закінченню процедури проводиться обговорення.

Замітки для ведучого. Вправа проходить із великим інтересом й містить у собі змістовний матеріал для самоаналізу учасників. Практично всі учасники включені в роботу. Одному учаснику необхідно по асоціаціях відгадати людину, другий – одержує інформацію про себе у вигляді асоціацій. Інші учасники захоплені пошуком цих асоціацій.

Заключний шерінг. Прощання

Мета.Обмін думками та почуттями стосовно зустрічі, озвучення свого психологічного стану та ваги.

Заняття 3.

Мета: З’ясувати емоційний настрій та структуру емоційних переживань.

Матеріали: Аркуш ватману із зображенням 4 «материків» (будь-якої форми). Кольорові наклейки й маркер для ведучого, таблиця «Скільки ти важиш?»

План