Переведення працівників на іншу тимчасову роботу

Суть тимчасових переведень полягає у тому, що застережені у трудовому договорі умови тимчасово змінюються відповідно до вказаних у законодавстві причин, проте сам договір не втра­чає своєї чинності Відновлення ж попередніх умов договору відбувається після припинення обставин, що зумовили пере­ведення працівника Залежно від причин тимчасових переведень розрізняють такі їх види

62

• переведення з причин виняткового характеру,

• переведення у разі простою,

• переведення в Інтересах працівника

За правилами ч 1 ст 33 КЗпП України тимчасові переве­дення проводяться за згодою працівника Однак, у ч 2 цієї статті містяться винятки з цього правила Так, роботодавець має право перевести працівника на Іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди для відвернення або ліквіда­ції наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також Інших обставин, які ставлять або можуть поста­вити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей Перелік цих обставин виняткового характеру не є вичерпним Переведення працівника у таких випадках можливе лише за умови, що робота не протипоказана йому за станом здоров'я Крім того, забороняється тимчасово переводити на Іншу робо­ту осіб віком до 18 років, вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до 6 років, без їхньої згоди (ч 3 ст 33 КЗпП)

Трудовим законодавством термін тимчасових переведень обмежено до 1 місяця Але при цьому немає застережень щодо їх кількості упродовж року Тобто працівника можна перевести стільки разів протягом року, скільки у цьому виникатиме потреба

У відповідності з трудовим законодавством працівник за його згодою може бути тимчасово переведений на Іншу роботу у разі простою Простій — це призупинення роботи, виклика­не відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або Іншими об­ставинами (ст 34 КЗпП)

Переведення працівника тимчасово на Іншу роботу у разі простою може відбуватися лише з урахуванням його спеціаль­ності та кваліфікації При переведенні на тому ж підприємстві, в установі, організації воно допускається на весь час простою, а на Інше підприємство, в установу, організацію, що розташо­вані у тій же місцевості — строк до 1 місяця

Законодавством встановлено мінімальний розмір оплати простою — 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) При цьому період тривалості оплати простою не обмежується Якщо причиною простою стала виробнича си­туація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, І навколишнього природного сере­довища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток Час простою не підлягає оплаті, якщо простій стався з вини працівника (ст 113 КЗпП України)

63

Серед тимчасових переведень, які здійснюються в Інтересах працівника, можна виділити переведення, пов'язані зі станом його здоров'я Йдеться про випадки, коли працівник тимчасово або постійно не може виконувати роботу, на яку він був прийнятий, проте може без шкоди своєму здоров'ю виконувати Іншу, легшу роботу Поняття "легша робота" визначається у кожному конкретному випадку, враховуючи фізіологічні та психологічні можливості працівника належно виконувати робо­ту Ініціатива про переведення на легшу роботу може виходити як від працівника, так І від роботодавця

Працівник, який відмовився від переведення на легшу ро­боту, не може бути звільнений за п 3 чи п 4 ст 40 КЗпП Роботодавець вправі у зв'язку з цим розірвати трудовий договір за п 2 ст 40 КЗпП

За чинним законодавством вагітних жінок відповідно до медичного висновку за їхньою згодою роботодавець зобов'яза­ний тимчасово перевести на Іншу роботу На підставі ст 178 КЗпП ця робота повинна бути легшою І такою, що унемож­ливлює вплив несприятливих виробничих чинників При цьому переведення здійснюється зі збереженням середнього заробіт ку за попередньою роботою Проте якщо заробітна плата на новому місці роботи вища, то оплата здійснюється, виходячи з нових умов

Підстави тимчасових переведень працівників на Іншу роботу закріплені не лише в КЗпП України, айв Інших нормативних актах Зокрема, у ст 23 Закону України від 6 квітня 2000 р "Про захист населення від Інфекційних хвороб" зазначено, що коли бактерюносіями є особи, робота яких пов'язана з обслуго­вуванням населення І може призвести до поширення Інфекцій­них хвороб, такі особи за їхньою згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов'язану з ризиком поширення Інфекційних хвороб

Правове регулювання переміщень працівників

Відповідно до ч 2 ст 32 КЗпП України роботодавець вправі направити працівника до Іншого структурного підрозділу у тій же місцевості, змінити йому робоче місце або доручити роботу на Іншому механізмі чи агрегаті у межах трудової функції, обумовленої трудовим договором, не потребуючи при цьому його згоди Це правове явище отримало назву переміщення Переміщення застосовується як засіб раціонального та опера

64

тивного використання та розподілу трудових ресурсів КЗпП України не пов'язує переміщення Із наявністю будь-яких об­ставин виробничого чи організаційного характеру Разом з тим у п 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначається, що переміщення не може бути невмоти-вованим, не обумовленим Інтересами виробництва

При переміщенні працівників необхідно враховувати, що питання визначення робочого місця при укладенні трудового договору для деяких категорій працівників є Істотним Це стосується працівників сфери торгівлі, автотранспортних під­приємств, медицини У цьому разі до уваги береться специ­фіка роботи, спеціалізація, що склалася у різних видах діяль­ності, розподіл пращ тощо Так, особливістю визначення місця роботи та робочого місця для деяких категорій працівників сфери торгівлі та медицини є те, що для них ці два поняття збігаються Наприклад, І місцем роботи, І робочим місцем про­давця є певний торговельний об'єкт, де працівник безпосеред­ньо виконує свою трудову функцію Відповідно направлення продавця на Інший торговельний об'єкт повинно вважатися переведенням

У результаті переміщення працівників може бути зменшено заробіток працівника з незалежних від нього причин Зако­нодавством передбачена обов'язкова доплата до попереднього середнього заробітку протягом 2 місяців з дня переміщення (ст 114 КЗпП)

Переміщення не повинно негативно відбиватися на Інтересах працівників І торкатися змісту трудового договору Видається, що коли робоче місце чи структурний підрозділ, де працює працівник, обумовлені сторонами у трудовому договорі під час його укладення І стали внаслідок цього Істотними умовами останнього, то зміна цих умов не може відбуватися в односто­ронньому порядку

Конституційні гарантії заборони

Примусової праці та правове регулювання