Оптимізація грошових потоків: модель Баумола.                                                                                    

Оптимізація грошових потоків передбачає:

- визначення залишку коштів, який був би достатнім для здійснення розрахунків;- частку грошових коштів, яку слід тримати у вигляді готівки та у вигляді короткострокових цінних паперів;- визначення терміну переведення грошових коштів у цінні папери та навпаки.

В закордонній практиці для визначення оптимальних розмірів грошових коштів на рахунку (касі) використовуються різні моделі. Найбільшого розповсюдження набули модель Баумоля і модель Міллера-Орра.

Модель Баумоля. Вважається, що підприємство розпочинає роботу, маючи максимальний і доцільний для цього рівень коштів, і потім постійно витрачає їх протягом деякого періоду часу. Всі кошти, що надходять від реалізації товарів і послуг, підприємство вкладає в короткострокові цінні папери. Як тільки запас грошових коштів закінчується, тобто дорівнює нулю або досягає деякого заданого рівня безпеки, підприємство продає частину цінних паперів і тим самим поповнює запас грошових коштів до первісної величини.

Таким чином, середній запас грошових коштів складає С/2, а загальна кількість угод по конвертації цінних паперів в грошові кошти (k) дорівнює:

Загальні витрати (ОР) по реалізації такої політики управління грошовими коштами складуть:

Перший доданок в цій формулі представляє собою прямі витрати, другий – втрачена вигода від зберігання коштів на поточному рахунку замість того, щоб інвестувати їх в цінні папери.

Приклад.

Грошові кошти фірми протягом року складають 100000 грн. Відсоткова став­ка по державних цінних паперах дорівнює 10%, а витрати, пов’язані з кожною реалізацією, складуть 30 грн. Звідси:

Середній розмір грошових коштів на поточному рахунку складає 3873 грн. Загальна кількість угод по трансформації цінних паперів в грошові кошти за рік складе:

100000 / 7746 = 13