Оцінка кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб згідно з методикою НБУ.

НБУ рекомендує кожному комерційному банку розробити свою власну систему показників фінансової діяльності позичальників. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальників оформляється окремим положенням і затверджується правлінням комерційного банку.

При проведенні оцінки кредитоспроможності клієнтів комерційні банки повинні розрізняти такі категорії позичальників: юридичні особи (крім комерційних банків); комерційні банки; фізичні особи. Комерційний банк повинен щоквартально проводити оцінку фінансового стану позичальника. Сам факт визначення кредитоспроможності та фінансового стану клієнта має стимулювати підприємство-позичальника підвищувати ефективність своєї фінансово-господарської діяльності.

Для здійснення оцінки фінансового стану і кредитоспроможності позичальника — юридичної особи (крім комерційних банків) слід враховувати чітко визначені об'єктивні показники його діяльності, такі як:

- обсяг реалізації, прибуток та збитки;

- рентабельність;

- коефіцієнти ліквідності;

- грошові потоки (надходження коштів на рахунки позичальника) для забезпечення повернення позики та сплати відсотків за нею;

- склад та динаміку дебіторсько-кредиторської заборгованості тощо.

Комерційний банк повинен враховувати також чинники, які багато в чому носять суб'єктивний характер: ефективність управління підприємством позичальника; ринкову позицію позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці й галузі; наявність державних замовлень та державної підтримки позичальника; історію погашення кредитної заборгованості позичальника в минулому тощо. Оцінюючи кредитоспроможність позичальників, банки західних країн приділяють значну увагу кваліфікації та здібностям керівників, дотриманню ділової етики, договірної і платіжної дисципліни.

НБУ рекомендує комерційним банкам використовувати для економічної оцінки діяльності позичальників таку систему фінансових коефіцієнтів:

-коефіцієнт миттєвої ліквідності (більше 0,2);

-коефіцієнт поточної ліквідності (більше 0,5);

-коефіцієнт загальної ліквідності (більше 2,0);

-коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів (більше 0,5);

-коефіцієнт незалежності (менше 1);

- рентабельність активів відношення чистого прибутку до середньої суми активів у відсотках. Характеризує рівень прибутковості від використання активів;

- рентабельність продажу відношення чистого прибутку до обсягу реалізації продукції (без ПДВ) у відсотках.

Крім способу оцінки кредитоспроможності позичальників на основі системи фінансових коефіцієнтів в банківській практиці можуть використовуватись й такі способи:

-на основі аналізу грошових потоків;

-на основі аналізу ділового ризику.

Оцінка кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику передбачає виділення найвагоміших чинників ділового ризику (надійність постачальників, сезонність поставок, тривалість зберігання товарів, рівень цін на товари, ризик введення державою обмежень на вивіз і ввіз імпортних товарів тощо), їх формалізацію, оцінку в балах і визначення на цій основі класу кредитоспроможності того чи іншого конкретного позичальника. Аналіз ступеня ділового ризику у клієнта дозволяє банкові спрогнозувати достатність джерел погашення позики.

НБУ рекомендує комерційним банкам будувати та аналізувати динамічні ряди за кожним показником кредитоспроможності клієнта. Аналіз рядів динаміки дозволяє комерційному банкові простежити еволюцію фінансово-господарської діяльності позичальника та зробити припущення щодо його майбутнього стану.

Аналіз грошових потоків від інвестиційної діяльності підприємства.

До грошових потокiв вiд інвестиційної дiяльностi вiдносяться:
1. Грошовi платежi на придбання ОЗ нематерiальних та iнших довгострокових активів;

2. Грошовi платежі для придбання пайових чи боргових iнструментiв iнших компанiй та часток участi у спiльних компанiях;

3. Авансовi грошовi платежi i кредити наданi iншим сторонам крiм фiн. компанiй

4. Грошовi вiдшкодування авансiв i кредитiв наданих iншим сторонам крiм фiн. компанiй;
5. Грошовi надходження i платежi за тсрмiновими контрактами

Чистий грошовиi потiк вiд iнвестицiйно дiяльностi визначасться як рiзниця мiж вхiдними грошовими потоками вiд iнвестицiйної д-тi i вихiдним грошовим потоком вiд iнвестицiйної д-тi.

Основні напрямки аналізу кредитоспроможності: аналіз фінансових коефіцієнтів.

Кредитоспроможність характеризує наявність у під-ва передумов для отримання кредиту і його спроможність своєчасно повернути та сплатити відсотки за користування ним.

Платоспроможність визначається за показниками:

- коефіцієнт миттєвої ліквідності, визначається як відношення грошових коштів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Характеризує те як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами. Значення даного показника повинно бути не менше 0,2 - 0.25;

- коефіцієнт поточної ліквідності, визначається як відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, інших оборотних коштів, дебіторської заборгованості і векселів одержаних до поточних зобов'язань. Характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені терміни. Значення даного показника повинно бути не менше 0,5;

- коефіцієнт загальної ліквідності, визначається як відношення поточних активів до поточних зобов'язань. Характеризує на скільки короткострокові зобов'язання можуть бути погашені за рахунок усіх ліквідних активів. Значення даного показника повинно бути не менше 2.