Показники, що характеризують ділову активність підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки.

Аналіз ділової активності підприємства передбачає вивчення показників власної ділової активності підприємства, показники ринкової активності підприємства, показники, що характеризують обіг акцій на вторинному ринку. Аналіз ділової активності здійснюється за допомогою кількісних і якісних критеріїв.

До кількісних відносять:

- продуктивність праці, визначається як відношення обсягу виробленої або реалізованої продукції до середньоспискової чисельності працівників.Характеризує суму виробленої, реалізованої продукції одним працівником;

- фондовіддача основних засобів, визначається як відношення вартості

виробленої, реалізованої продукції до середньої суми основних засобів. Характеризує суму виробленої продукції з однієї гривні основних засобів;

- кількість оборотів дебіторської заборгованості, визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період суми дебіторської заборгованості. Характеризує скільки раз за період обертаєтьсядебіторська заборгованість;

- тривалість обороту (період інкасації) дебіторської заборгованості, визначається як відношення середньої за період суми дебіторської заборгованості до одноденної виручки від реалізації продукції. Характеризує період за який погашається дебіторська заборгованість:

- кількість оборотів виробничих запасів, визначається як відношення виручки від реалізації продукції (собівартості) до середньої за період суми виробничих запасів. - запаси проходять протягом одного обороту;             

- тривалість обороту виробничих запасів, визначається як відношення середньої за період суми виробничих, запасів до одноденної виручка від реалізації продукції (одноденної собівартості). Характеризує кількість днів протягом яких запаси здійснюють один оборот;

- кількість оборотів кредиторської заборгованості, визначається як відношення обороту з закупівлі сировини і матеріалів до середньої за період суми кредиторської заборгованості. Характеризує скільки раз за період оновлюється кредиторська заборгованість;

- тривалість обороту (період інкасації) кредиторської заборгованості, визначається як відношення середньої за період суми кредиторської заборгованості до одноденного обороту з закупівлі сировини і матеріалів. Характеризує період за який погашається кредиторська заборгованість;

- тривалість операційного циклу, визначається як сума тривалості обороту дебіторської заборгованості і тривалості обороту виробничих запасів;

- тривалість фінансового циклу, визначається як різниця тривалості операційного циклу та тривалості обороту кредиторської заборгованості;

- кількість оборотів власного капіталу, визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період суми власного капіталу. Характеризує скільки раз за період обертається власний капітал;

- оборотність всього капіталу, визначається як відношення виручки від

реалізації продукції до середньої за період суми всього капіталу. Характеризує скільки раз за період обертається весь капітал;

- коефіцієнт стійкості економічного зростання, визначається як відношення різниці чистого прибутку і виплачених дивідендів до середньої за період суми власного капіталу.             

Схема побудови аналітичного процесу. Взаємозв’язок етапів і напрямків аналізу.

Аналітичний процес оцінки фінансового стану доцільно уявити у вигляді певної послідовності однорідних за змістом робіт, тобто виділити етапи аналізу, які дозволяють систематизувати та оптимізувати методику, зменшити трудомісткість аналітичних процедур і підвищити одержуваний ефект.

Реалізація концептуальних основ аналізу фінансового стану базується на моделюванні окремих елементів його забезпечення, як важливої складової інформаційної системи управління основною діяльністю суб'єктів підприємництва. Необхідність сумісного моделювання інформаційного та методичного забезпечення обумовлена їх взаємозв'язком

Інформаційні потоки, які формуються окремими функціями системи управління є вирішальними при досягненні певних задач аналізу фінансового стану, реалізація яких стає можливою лише при використанні відповідного методичного забезпечення. Використання фінансових коефіцієнтів та відносних величин в кожному з розглянутих випадків пов'язано зі специфікою об'єкту аналізу, для оцінки якого використовуються показники структури, динаміки та коефіцієнти. Тісний взаємозв'язок інформаційного та методичного забезпечення аналізу фінансового стану підприємств свідчить про необхідність комплексного моделювання.

Типи фінансової стійкості.

Існують типи фінансової стійкості залежно від забезпечення запасів загальними джерелами їх формування:

- абсолютна фінансова стійкість, коли запаси формуються лише за рахунок власних оборотних коштів;

 - нормальна фінансова стійкість, коли запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань. Підприємство має нормальну платоспроможність, раціонально використовує позичкові кошти,

має високу дохідність поточної діяльності; 

- нестійкий фінансовий стан коли запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів, порушується нормальна платоспроможність, виникає необхідність залучення додаткових джерел фінансування, але відновлення платоспроможності є можливим;

- критичний стан (кризова фінансова стійкість), коли для формування запасів не вистачає нормальних джерел їх формування. Підприємство повністю неплатоспроможне і перебуває на межі банкрутства.

При визначенні фінансової стійкості розраховується запас стійкості фінансового стану як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів до одноденної виручки від реалізації продукції. Для характеристики фінансової стійкості визначається надлишок або нестача основних джерел формування запасів, як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів до запасів.

Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом прискорення

оборотності капіталу, обґрунтованого зменшення запасів до нормативу, поповнення власних оборотних коштів за рахунок підвищення прибутку тощо.