Шляхи поліпшення управління грошовими потоками.

 Оптимізація грошових потоків є процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.
Основними цілями оптимізації є забезпечення:збалансованості обсягів грошових потоків;синхронності формування грошових потоків;росту чистого грошового потоку підприємства.Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів.
Розрізняють оптимізацію грошових потоків підприємства в короткостроковому і довгостроковому періоді, які досягаються здійсненням різної системи заходів.

Оптимізація грошових потоків підприємства в короткостроковому періоді може бути досягнута шляхом використання системи "прискорення-уповільнення" платіжного обороту.
Прискорення надходження грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за допомогою таких заходів:
-збільшення розміру цінових скидок покупцям при готівкових розрахунках;
-забезпечення часткової або повної передоплати за продукцію, що користується високим попитом;
-скорочення строків надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;
-прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;
-використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості - векселів, факторингу, форфейтинга.

Зростання обсягу позитивного грошового потоку у довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок таких заходів:
- залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;
- додаткової емісії акцій;
- продажу частини фінансових інструментів інвестування;
-продажу (або здачі в оренду) основних засобів, що не використовуються.

Зниження обсягу негативного грошового потоку у довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок таких заходів:
- Скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;
-Відмови від фінансового інвестування;
-Зниження суми постійних витрат підприємства.

- Методи оптимізації надлишкового грошового потоку
-Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов'язані з забезпечення росту його інвестиційної активності.
Для цього можуть бути використані такі заходи:
-збільшення розширеного відтворення операційних необоротних активів;
- прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їх реалізації;
-здійснення регіональної диверсифікації операційної діяльності підприємства;
-активне формування портфелю фінансових інвестицій;
-дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

Аналіз наявності власних оборотних коштів.

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Відповідно до П(C)БО 2 «Баланс» наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку розділу I пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та підсумком розділу I активу балансу (рядок 080) (ф. № 1) [11].

Власні оборотні кошти – це частина наявних чи виділених засновниками коштів для формування оборотних активів. За даними балансу наявність власних оборотних коштів визначається як різниця між власним капіталом і необоротними активами. Розрізняють поняття чистого оборотного капіталу або робочого капіталу, який визначається як різниця між оборотними активами та поточними зобов’язаннями.

ВОК = Рядок 260 – Рядок 620.

Основними причинами нестачі (браку) власних оборотних коштів можуть бути:

-незадовільна робота маркетингової служби;недосягнення передбаченого прибутку;

-невисока відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання;

-несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів;

-наявність необгрунтованої дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Нестача (брак) власних оборотних коштів може виникати у зв’язку зі значним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів над їх нормативами, необхідними для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах.

До причин появи надлишку власних оборотних коштів можна віднести:

-перевищення фактично отриманого прибутку над передбаченим планом;

-несплату в повному обсязі платежів до бюджету та державних цільових фондів;

-безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріаль­них цінностей від інших організацій;

-неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Аналіз власних оборотних активів розпочинається з визначення показників забезпеченості підприємства власними оборотними активами. При цьому визначають такі показники:

Коефіцієнт забезпеченості ВОК:К_{заб. вок.} = ВОК / ОА Даний показник характеризує частку власних оборотних коштів в загальній сумі оборотних активів. Нормативним вважається його значення більше 1.

Коефіцієнт маневреності ВОК:К_мн.вок = ВОК / ВК Даний показник характеризує частку ВОК в 1 грн. власного капіталу. Нормативним вважається значення цього показника в межах 0,2 – 0,5.

Щодо показників оборотності та ефективності використання власних оборотних коштів, тов. вони визначаються за формулами:

Тривалість обороту ВОК:Т_вок = ВОК_сер / ВП_од де ВОК_сер – середньорічна вартість власних оборотних активів; ВП_од – одноденна вартість виробленої продукції.

Коефіцієнт оборотності ВОК:К_об.вок = ВП / ВОК_сер де ВП – вартість виробленої продукції.

Коефіцієнт завантаження ВОК:К_зв.вок = ВОК_сер / ВП                       

4. Абсолютна сума прибутку, що припадає на 1 грн. власних оборотних активів: даний показник визначається як відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості ВОК. Він характеризує суму прибутку отриманого від використання 1 грн. власних оборотних активів.

5. Рентабельність власних оборотних активів визначається як і попередній показник, але у відсотках і характеризує прибутковість власних оборотних активів