Розвиток капіталістичного виробництва.

-Швидкий розвиток капіталістичних відносин на селі після революції відбувався одночасно із змінами в промисловості.

- впровадження машинної технології раніше, ніж в інших галузях, розпочалось у бавовняній промисловості..

- позитивний вплив держави на розвиток мануфактурного виробництва. Держава стимулювала розвиток мануфактурного виробництва ексклюзивних товарів, під виглядом уніфікації цехових правил ослаблювала монополію цехів.

-Відчутні зрушення відбувалися також в інших галузях економіки.

-. Успішно розвивалися мануфактури з виробництва паперу, скла, металів, будування суден. –

-Англія вийшла на перше місце у світі з випуску промислової продукції.

Торгівля.

-Держава під натиском революції також сприяла розвитку зовнішньої торгівлі.

-Навігаційний акт сприяв розвитку англійського суднобудування та мореплавства і був спрямований на підрив монопольного становища Голландії.

Розвиток фермерства.

- англійський парламент протягом. ухвалив. законодавчих актів про огороджування акрів земельної площі..

-Збільшення земельних наділів прискорило перехід сільського господарства на капіталістичні основи.

-зростання врожайності зернових культур.

- Більш помітними стали досягнення у тваринництві.

-Англія стала країною класичного фермерського господарства.

-Розвиток нових форм організації праці після революції сприяв значному зростанню кількості найманих робітників.

-. Робочий день у централізованій мануфактурі тривав 14—16 годин.

-У мануфактурі панувало нічим не обмежене самоуправління власника або його управителя. –

-Низький рівень зарплати і хронічна нестача її зумовили використання у виробництві праці дітей, -

Фінанси.

-Англійський банк став важливим засобом збагачення буржуазії за рахунок платників податків. –

-власне право випускати банкноти та карбувати монети,

-Паперові гроші перебували в обігу нарівні з металевими.

-. Появилася ще одна новинка — банківські чеки,

-формувалися приватні банки.

Голандія

-Особливістю розвитку Голландії було й те, що кріпосне право не набуло значного розвитку і селяни зберегли особисту свободу.

-найважливішою причиною економічного зростання Голландії стала буржуазна революція.

Найбільшого розвитку в Голландії, яка вже В XVII ст. стала зразковою капіталістичною країною, набули зовнішня і внутрішня торгівля.

1. Головне значення для економіки Голландії XVII ст. мала зовнішня торгівля.

Великий попит у голландських купців мали також товари з України та Росії: віск, зерно, коноплі, поташ, м'ясо тощо. Їх вивозили через Ригу.

Голландія торгувала з Францією, Англією, а також з Іспанією, що перебувала в стані війни з нею.

зовнішня торгівля Голландії охоплювала всі країни Європи та їхні колонії, що дало їй змогу стати в XVII ст. світовим торговим гегемоном. Сприяла цьому й особливість розвитку Голландії: на відміну від Англії, де капітал вкладався здебільшого в промисловість, головними сферами використання голландського капіталу були торгівля та морські перевезення, які давали найбільший прибуток.

2. Розвиток зовнішньої і внутрішньої торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи та кредиту. У європейській торгівлі щораз більшого розвитку набирає комерційний кредит. склався грошовий ринок,. Борги та кредити надходили на ринок. Векселі були в обігу замість готівки, переходили з рук у руки, поки їх не анульовували. Поширилася практика платіжних розпоряджень (асигнацій),. Голландія стала центром ринку цінних паперів.

.3. У XVII ст., крім зовнішньої торгівлі, Голландія надавала великого значення рибальству.

Добре розвинуте рибальство було надзвичайно прибутковою справою для купців і судновласників, справжнім "золотим дном", що, в свою чергу, стимулювало розвиток торгівлі, суднобудування, виробництва парусини тощо.

4. Голландія в XVII ст. вирізнялася високим ступенем розвитку суднобудування. Ця невелика

5. Значного розвитку в Голландії в XVII ст. набула також текстильна промисловість

6. Капіталістичні форми активно впроваджувались і в сільське господарство

Причини втрати економічного лідерства.

— по-перше, слабкість її промислової бази. Для розвитку фабричної промисловості Голландії, особливо важкої та металопереробної, не вистачало території, робочих рук і сировини. Тоді як в Англії різко зростає частка важкої промисловості, швидко розвивається фабрична система, упроваджуються машини, Голландія залишається на стадії мануфактури;

— по-друге, намагання підприємців країни йти прокладеним шляхом торгового збагачення і недостатня увага до промислового виробництва. У час промислового капіталізму Голландія залишалася торговою республікою, але такі республіки вже віджили свій вік;

— по-третє, безкінечні війни Людовіка XIV, що завдавали казні Голландії та її території великі збитки.

Німеччина

Причини повільного розвитку капіталізму в Німеччині.

-У північних і південно-східних князівствах завершився процес закріпачення селян, так зване друге видання кріпосництва,

-За рахунок селянських земель у Східній Німеччині. значно зросло число великих дворянських господарств, які постачали сільськогосподарську продукцію на зовнішній ринок.

-зниження виробництва сільськогосподарської сировини,

-занепад гірничодобувної промисловості,

-порушення торгових зв'язків із зарубіжними країнами,

-значне скорочення населення міст призвели до падіння внутрішнього попиту,

-негативно вплинули на поновлення промислового виробництва.

-Політична роздробленість Німеччини зробила неефективною типову для абсолютизму економічну політику меркантилізму..

-З попиту на сільськогосподарську продукцію з боку найбільш розвинутих країн Західної Європи в

-розширювалася панська земля за рахунок селянських наділів,

-зміцнювалося товарне господарство поміщиків,

-зростало використання праці кріпосних селян.

-Особливістю розвитку південних земель Німеччини було панування перехідних форм аграрних відносин.

-Промисловий розвиток німецьких князівств і земель. відбувався повільнішими темпами порівняно з Голландією, Англією і навіть Францією. супроводжувала консервація цехової системи.

Причини повільного розвитку капіталістичних форм у промисловості Німеччини такі: по-перше, панування кріпосного ладу, що затримувало формування ринку праці, без якого неможливе існування мануфактурного виробництва; по-друге, негативний вплив на розвиток німецької промисловості конкуренції з боку найбільш розвинутих у той час Голландії, Англії, Франції; по-третє, недостатність коштів у німецьких купців, майстрів та інших заможних міщан для організації великого мануфактурного виробництва.

-Нестерпний феодальний гніт, пограбування з боку князів, свавілля і деспотизм посилили еміграцію населення..

Отже, на відміну від Голландії та Англії капіталістичне виробництво запроваджувалося в народному господарстві Франції і Німеччини повільніше. Своєрідність феодального ладу цих двох країн відбилася на первісному нагромадженні капіталу, додавши становленню капіталізму в цих країнах характерних особливостей.      

Франція

Порівняно з Голландією і Англією зародження капіталістичного ладу в надрах феодального суспільства у Франції мало низку характерних рис.

По-перше, не було поміщицьких господарств, за винятком деяких районів. Феодальна власність на головний чинник виробництва — землю

-. Право володіти землею мали тільки дворяни, церква і корона.

-Феодал лишав собі меншу частину феоду, а більшу передавав селянам.

-Основною формою селянського землеволодіння у Франції була так звана цензива.

По-друге, цензиву, що закріплювалася договором про оренду на різні терміни (-згідно з традиціями того часу сеньйор не міг приєднати до свого домену.

По-третє, селяни Франції були юридично вільними. Тільки в деяких східних і північних її районах залишилася невелика кількість кріпаків, які не мали права передавати свою власність нащадкам.

-Процес первісного нагромадження капіталу, який почався у Франції в XVI ст., не супроводжувався такою масовою експропріацією сільського населення, як в Англії.

-Майнове розшарування й обезземелення французького селянства відбувалося під впливом зростання податків і посилення лихварства.

- Податки, сплачувані французькими селянами спрямовувались на утримання духовенства, армії та королівського двору.

-Крім королівського податку (тальї), у XVIII ст. селяни платили також подушний податок і двадцятину (1/20 свого прибутку).

По-четверте, на відміну від Англії формування капіталістичного виробництва відбувалося не у формі перебудови феодального господарства на буржуазний лад, а шляхом розвитку капіталістичних відносин серед селян.

— мануфактурне виробництво Франції мало свою специфіку.

По-перше, мануфактурна промисловість Франції працювала в основному на прошарки населення, які мали кошти, По-друге, на відміну від Англії, де розвиток мануфактур був справою самих підприємців, у Франції, з урахуванням характеру продукції мануфактур держава підтримувала їх шляхом надання привілеїв, кредитів тощо.Це було викликано жорстокою боротьбою з монополією цехів. По-третє, буржуазне нагромадження весь час перебувало під загрозою конфіскації, оскільки на селі податки збирали не тільки пропорційно до власності, а й у порядку кругової поруки.

-Пожвавився розвиток промислового виробництва.

-реформи французького контролера фінансів А.Ж.Р. Тюрго скасували обмеження хліботоргівлі, зменшували мита з продовольчих товарів, які ввозили в місто.

-Значно більші успіхи Франція мала в розвитку торгівлі. Найбільше значення для торгівлі мали в той час такі міста: Париж —", Марсель

-Крім того, у Франції в XVII—XVIII ст. виникли нові види торгових міст — порто-франко, тобто портові міста за митним кордоном держави.