Невербальні етикетні формули при знайомстві

Катерина II багато чула про Григорія Сковороду і захотіла його побачити. Міністри привезли філософа до царського палацу і завели його до золотої зали. Усі стоять, не дихаючи, ждуть царицю. Ось з’являється і вона. Присутні низько-низько вклоняються їй. Один тільки Сковорода стоїть рівно.

-Чого ти не вклоняєшся мені? – запитала його Катерина II.

Сковорода спокійно відповів:

-Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подиви­тись. Як же ти роздивишся мене, коли я удвоє зігнусь?

Чи правильно повівся філософ? Поясніть свою думку. Врахуйте, що цариця — жінка, вельможна особа, врахуйте і те, що Сковоро­да — відома людина, що це цариця захотіла з ним познайомитися.

(Міркування студентів.)

Отже, при знайомстві слід враховувати багато моментів, на перший погляд незначних:

1)вік людини;

2)її стать;

3)суспільне становище;

4)конкретну життєву ситуацію тощо.

Блок індивідуальних домашніх завдань

Ø Опрацюйте теоретичний матеріал підручника [13], стор. 77, 164-166.

Ø Виконайте вправи 9, 12 стор. 95-97.

Ø Складіть діалоги, використовуючи подані слова, словоспо­лучення і репліки.

· Дозвольте відрекомендуватися. Тетяна. Хотів би з вами по­знайомитися. Мене звуть Ігорем. Дозвольте відрекомендувати вам мого (свого) колегу, мою (свою) дочку, мого (свого) чоловіка. Позна­йомтеся з моїм товаришем.

· Дуже радий (рада) з вами познайомитися. Вельми радий (рада) знайомству. Приємно (було) познайомитися.Ми вже знайомі. Ми давно знайомі. Я вас знаю точно. Чув (чула) про вас від брата. Мені про вас розповідала сестра.

· Даруйте, не розчув вашого імені. Вибачте, не розчув ім 'я, по­вторіть, будь ласка!

· Як вас (тебе) звати (звуть)? Як вас по батькові? Як ваше прізвище? Мене звати Іван. Мене звуть Іваном Петровичем.

· Скільки вам (тобі) років? Мені вісімнадцять років. їй (йому) — 20. Ми з вами (приблизно) одного віку.

· Коли й де ви народилися? Звідки ви? Звідки ви родом? Я на­родився 12 лютого 1980 року в Одесі. Я з України.

· Якої ви національності?Яка ваша національність?Я — укра­їнець (росіянин, білорус).

· Яка ваша рідна мова? Якими мовами ви володієте? Які іноземні мови ви знаєте?Моя рідна мова — українська (російська, білоруська). Я трохи знаю англійську. Я непогано (добре, вільно) розмовляю англійською. Я досить добре володію німецькою. Я вивчаю французьку. Я, на жаль, не знаю іноземних мов.

· Хто ви за фахом?Хто ви за професією?Яка ваша професія? Яку ви маєте освіту? Яка у вас освіта? Який вуз ви закінчували? Я — викладач (учитель, педагог). Я працюю інженером (лікарем). Я закінчив Львівський університет.

· Ви одружені (одружений, одружена, жонатий, заміжня)?Хто ваша дружина (жінка)?Хто ваш чоловік? Я одружений (одружена, жонатий, неодружений, неодружена, нежонатий, заміжня, неза­міжня, удівець, удова, розлучений, розлучена). Мій чоловік — інженер. Моя дружина — вчителька.

II. Етика ділового спілкування

Тема 2.2

Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет.

План

2.2.1. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.

2.2.2. Підготовка до виступу.

2.2.3. Будова виступу.

2.2.4. Мистецтво аргументації.

2.2.5. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань.

Культура української мови

Слововживання: вибір слова, лексична сполучуваність.

Відносини – взаємини – стосунки – відношення, ставлення

Слова відносини, взаємини, стосунки, ставлення деякими значеннями об’єднуються в один синонімічний ряд, проте кожен з них має свою семантику й відрізняється від інших лексичною сполучуваністю.

На означення стосунків, взаємин між членами якогось колективу, громади між суспільними групами, суспільно-економічними та політичними об’єднаннями використовуються слова відносини, стосунки та взаємини:

Відносини між батьками, взаємини між дітьми, приятельські стосунки.

Вживання в цьому розумінні слова відношення є неправомірним, оскільки воно виражає взаємозв’язки тільки між предметами, явищами тощо.

У багатьох словосполученнях різних галузей науки переважно суспільного, економічного та політичного характеру вживається слово-термін відносини: виробничі відносини, економічні відносини, класові відносини, міжнародні відносини, торговельні відносини.

Зверни увагу, запам’ятай  і проаналізуй!!!

Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри публічного виступу: доповідь, промова, виступ, повідомлення.

Доповідь - найпоширеніша форма публічного виступу, важливий цемент системи зв'язків із громадськістю, яка порушує проблеми, що їм пробують розв'язання. Доповідь може бути політичною, діловою, звітною, науковою.

Політична доповідь - різновид доповіді з політичних питань, у ній з’ясовуються сутність, причини, наслідки певної політичної події, розкриваються шляхи розвитку суспільства.

Ділова доповідь – це офіційне повідомлення про шляхи розв’язання окремих виробничих питань життя і діяльності певного колективу, організації.

Звітна доповідь – це доповідь, у якій повідомляється про роботу, виконану особою чи колективом за певний період.

Наукова доповідь – це доповідь, яка узагальнює наукову інформацію, досягнення, відкриття та результати наукових досліджень. Такі доповіді виголошують на різноманітних наукових зібраннях – конференціях, симпозіумах тощо.

Промова – заздалегідь підготовлений публічний виступ на певну актуальну тему, звернений до широкого загалу. Розрізняють розважальні, інформаційні, агітаційні, вітальні промови.

Виступ - публічне виголошення промови з одного чи декількох пи­тань. Поширеним є виступ за доповіддю. У такому виступі орієнтовно має бути вступ (вказівка на предмет обговорення), основна частина (виклад власних поглядів на певне питання), висновки (пропозиція, оцінка).

Повідомлення - невеликий публічний виступ з певної теми.

Названі жанри публічного виступу близькі за змістом і формою, про особливості їх підготовки та виголошення буде подано узагальнено.

2.2.2. Підготовка до виступу.

Публічний виступ потребує ретельної попередньої підготовки, що відбувається у кілька етапів:

§ Обдумування та формулювання теми, визначення низки питань, виокремлення принципових положень.

§ Добір теоретичного і практичного матеріалу (опрацювання літе­ратури). На цьому етапі важливо не просто знайти і опрацювати матеріал, а глибоко його осмислити, визначити головне і друго­рядне; інтегрувати основні положення за кількома джерелами.

§ Складання плану, тобто визначення порядку розташування окре­мих частин тексту, їх послідовності та обсягу

§ Складання тез виступу.

§ Написання остаточного тексту виступу.

Вимоги до теми

1.Має бути цікавою для промовця й добре йому знайо­мою.

2.Має відповідати віковим та професійним особливос­тям аудиторії, враховувати рівень її освіченості.

3.Необхідно, щоб тема була актуальною та корисною; матеріал повинен бути доступним для розуміння.

4.Бажано, щоб тема була пов'язана з якоюсь пробле­мою, дискусійним питанням.

Вимоги до мети

1.Донести знання, інформацію; переконати, надихнути, закликати до дії.

2.Розважити слухача, розширити його світогляд, заці­кавити проблемою.

3.Захистити думку, ідею, вчинки людини, спонукати до активних дій.

4.Виховувати, спрямувати на доброчинність, до життя за загальнолюдськими моральними принципами.