II. Етика ділового спілкування

                            Прочитайте поетичні рядки. Яка тема їх об’єднує?

Як би тобі, доню, в світі не було,                                 Розмова з мамою

Не скупись ніколи людям на добро.               – Розкажіть мені, мамо, про вишні…           

Бо і так доволі хтось насіяв зла,                  Їх було так багато в саду?

І холонуть душі наші без тепла.                 – Були, сину, морози невтішні,

Забувають діти мову матерів,                  А вони кого хочуть зведуть.

Глянь, від того болю світ аж посірів.

Стогне від розпуки зранена земля,           - Розкажіть мені, мамо, про зорі,

І сивіти стала матінка моя.                    Чи такими були і колись?

                                                                   - А той ,сину, хто виріс у горі -

Доню моя, доню, синьоока зірко,           Не часто на зорі дививсь.

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,            - Розкажіть мені, мамо, про долю,

Не чини ніколи Батьківщині зради!     Чи людині підвладна вона?

                                                                  - Наша доля, мій сину, як море -

                                                                  Той пливе лиш, хто має човна.

Не ламай у лузі гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.     – Розкажіть мені, мамо, про роки -

Можеш призабути запах рути-м’яти, Чи спливають помітно вони?

Але рідну мову мусиш пам'ятати!       - Роки, сину, помітні…допоки…

Можеш не впізнати голосу діброви,   Матерів пам'ятають сини.

Тільки не зрікайся маминої мови.                                                  (М. Довнич).

                               (Л. Диркавець)

Зверни увагу і проаналізуй!!!

Культура суспільства — рівень досягнення, ступінь розвит­ку розумового, духовного, громадського життя суспільства.

Культура мови — наявність у людини постійної потреби шліфувати свою мову: вимову, словник, граматику, розширю­вати свої знання як у галузі мови, так і через мову, бо «мова є засіб не виражати готову думку, а створювати її» (О. Потебня).

Культура людини, культурна людина — це насамперед люди­на освічена, але не тільки: це складна сума поведінки, зви­чок, смаків і уподобань; це вся людина в усій сукупності не лише зовнішніх прояв, але й внутрішніх якостей; людина на рівні найвищих здобутків суспільства, в якому вона живе.

Культура спілкування — це вміння встановлювати зворот­ний зв'язок, відгукнутися на думки, почуття, турботи і про­блеми іншої людини — форми спілкування змінні, сутність незмінна.

Культура поведінкиоб'єднує внутрішню культуру й зовнішні прояви цієї культури; це правила спілкування з людьми й поведінки в офіційній сфері спілкування, це культура побуту й побутове спілкування, естетичні смаки (і в одязі, й в ін­тер'єрі ).

Етикет — це вироблені в суспільстві форми поведінки члена цього суспільства; порушення правил етикету членами сус­пільства сприймається як відступ від норми.

Емпатія — вміння слухати інших.

Запам’ятай!

Ділове спілкування - це цілеспрямований процес обміну інфор­мацією, що переслідує конкретну мету.

Ділове спілкування - це будь-яка професійна комунікативна діяльність (головно-мовленнєва), репрезентована сферою, яка дає від­повідь на чотири запитання:

· задля якої мети ми це говоримо?

· що ми хочемо сказати?

· за допомоги яких мовних засобів ми це робимо?

· яка реакція на наше мовлення?

Ділове спілкування проникає в усі сфери суспільного життя. Ком­петентність у сфері ділового спілкування безпосередньо пов'язана з успіхом чи неуспіхом в будь-якій справі.

Мовлення - не єдиний спосіб спілкування. Люди обмінюються інформацією й за допомоги інших засобів - жестів, міміки, погляду, пози, рухів тіла, які часто поєднуються в різних комбінаціях. Усе це невербальні (несловесні) засоби.

Невербальні засоби спілкування - це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми.

Міміка - це експресивні рухи м'язів обличчя, що виражають пси­хічний стан, почуття, настрій людини в певний момент часу.

Жести - це виражальні рухи рук, що передають внутрішній стан людини.

За функціональним призначенням і природою вирізняють такі їх види:

Ритмічні жести дублюють інтонацію, виокремлюють певні частини висловлювання, підкреслюють логічний наголос, спо­вільнення чи прискорення темпу мовлення.

Емоційні жести передають найрізноманітніші відтінки по­чуттів: подив, радість, захоплення, ненависть, роздратування, розчарування.

Вказівні жести виконують функцію виділення якогось пред­мета серед однорідних. З цією метою послуговуються рухами пальців, кисті, цілої руки

Увага! Етикетна компетенція!

Показувати пальцем на людей неввічливо.

Зображувальними жестами відтворюють предмети, тварин, інших людей (їхню форму, рухи, розміри). Ними користуються в тих випадках, коли не вистачає слів чи необхідно підсилити враження і вплинути на слухача наочно.

Жести-символи інформують про певні дії, властивості, наміри тощо. Такі жести не мають нічого спільного з діями, про які вони сигналізують. Наприклад, піднесена рука з випрямлени­ми пальцями - «прошу слова». До жестів-символів належать умовні жести вітання, прощання, заклик до мовлення, перед­чуття приємного.

Поза - це мимовільна або зумисна постава тіла, яку приймає лю­дина.