Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лишение возможности помешать установлению истины по уголовному делу. 8 страница




Статистична картка про рух кримінальної справи фор­ми 3;

Статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення форми 4;

Довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом форми 6.

Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, та кримінальних справ здійснюється працівниками з обліково-статистичної роботи на підставі документів первинного обліку - статистичних карток.

Дізнавач, слідчий негайно після прийнятого рішення на підставі постанови про порушення кримінальної справи на кожний виявлений ними у звітному періоді злочин, незалежно від того, коли цей злочин мав місце і встановлені чи не встановлені особи, які їх вчинили, заповнює статистичну картку форми 1 (на виявлений злочин).

Картка форми 1 складається негайно і в тих випадках, коли необхідно зареєструвати злочин, який раніше не був зареєстрований. Зокрема, у разі:

- прийняття до провадження кримінальної справи, пору­шеної судом, а також справи, що надійшла від військового прокурора, органів Служби безпеки та податкової міліції або навпаки;

- прийняття до провадження кримінальної справи, що надійшла від органів прокуратури чи внутрішніх справ інших областей, інших країн, якщо злочин, щодо якого вона порушена у даному звітному періоді, не був облікований і заре­єстрований;

- звільнення особи, яка вчинила злочин, від криміналь­ної відповідальності у зв'язку з актом амністії;

- відновлення провадження у кримінальній справі, що раніше була закрита із зняттям злочину з обліку;

- приєднання до справи, що розслідується, матеріалів про інший злочин, який раніше не був зареєстрований або виявлений додатково в процесі розслідування;

- виділення кримінальної справи про злочин з іншої справи.

Картка в усіх випадках заповнюється особою (у т.ч. і прокурором), яка порушила кримінальну справу або винесла іншу постанову про одне з рішень, що наведені у даному пункті.

У разі, коли справа порушена судом і направлена для провадження попереднього слідства або дізнання, картку на виявлений злочин заповнює слідчий або працівник органу дізнання, який прийняв справу до провадження.

За поставленими в статистичній картці запитаннями посадова особа, що їх заповнює, фіксує виявлений злочин і несе відповідальність за достовірність цієї інформації, підписує цю статистичну картку і разом із матеріалами справи впродовж доби надає прокурору, який перевіряє законність прийнятого рішення та заповненої в статистичній картці інформації, підписує її і через секретаря, під підпис, передає її для реєстрації працівникові з обліково-реєстраційної та статистичної роботи.

Облік осіб, які вчинили злочини, ведеться шляхом за­повнення особою, яка проводить розслідування справи, ста­тистичної картки форми 2.

Кримінальна справа повинна бути зареєстрована впродовж доби після винесення постанови про її порушення.

Рух кримінальної справи в процесі розслідування облі­ковується на підставі статистичної картки про рух кримінальної справи форми 3, що заповнюється прокурором, слідчим або працівником органу діз­нання негайно після прийняття у справі (матеріалах) рішення про:

а) порушення кримінальної справи;

б) об'єднання кримінальних справ;

в) прийняття кримінальної справи до провадження: після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за постановою або ухвалою суду, при передачі справи із іншого органу, після повернення справи для додаткового розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупиненій справі та в інших випадках;

г) направлення справи за підслідністю;

д) при направленні до суду та закриття справи;

е) зупинення справи;

ж) відновлення слідства в закритій або зупиненій справі за п.1 ст. 206 (ст. 207), п.2 ст. 206 (ст. 208), п.3 ст. 206 (ст. 209) КПК;

и) вилучення прокурором справи і передачі її для розслі­дування іншому органу;

к) повернення справи на додаткове розслідування про­курором або судом;

л) продовження строку розслідування;

м) пред'явлення для ознайомлення матеріалів справи об­винуваченому та його захиснику;

н) виділення в окреме провадження справи відносно одного або декількох обвинувачених.

Відомості про судові рішення у кримінальних спра­вах, направлених до суду, заповнюються в журналах обліку злочинів на підставі довідок про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма 6).

Для одержання таких довідок прокурор, слідчий, які проводили розслідування, при направленні справи або матеріалу до суду повинен підшити на початку спра­ви чи матеріалів бланк довідки на кожного обвинуваченого з відображенням його анкетних даних.

Дані про розкриття злочинів визначаються за кінцевими наслідками розслідування кримінальних справ. Розкритим враховується злочин, кримінальна справа по якому закінчена розслідуванням.

З метою контролю за процесом розкриття злочинів та прийняття відповідних заходів передбачено облік злочинів, по яких особам пред’явлено обвинувачення у їх вчиненні. Облік цих злочинів здійснюється на підставі статистичної картки форми 4. Статистична картка форми 4 заповнюється особою, яка проводить розслідування кримінальної справи для пред'явлення обвинува­чення в порядку ст. 140 КПК України особам, щодо яких ви­несено постанову про притягнення як обвинуваченого по да­ному злочину. Картка складається на кожний злочин.

Прокурор (заступник прокурора) підписує картку форми 4 тільки за умови представлення до прокуратури згідно з вимогами закону копії постанови про пред'явлення особі обви­нувачення і коли впевниться, що дійсно по зареєстрованому злочину пред'явлено обвинувачення у його вчиненні вказа­ній у картці особі (особам) згідно зі ст. 140 КПК України.

За прийнятими рішеннями про виявлені злочини і осіб, які їх вчинили, заповнені статистичні картки форм 1, 1.1, 1.2, 2, 3, 4 підписуються: слідчими (у справах, що розслідуються слід­чими органів внутрішніх справ та податкової міліції), начальниками органів внутрішніх справ та податкової міліції (у справах, що розслідуються дізнавачами); прокурорами або їх заступниками. У справах, що розслідуються слідчими прокуратури, картки підписують слідчий та про­курор. Такий же порядок підпису статистичних карток відноситься і до Служби безпеки України, військових прокуратур.

Заповнення карток на виявлений злочин та інших до­кументів первинного обліку повинно провадитися розбірливо, без скорочень. Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчи­нила злочин, записуються друкованими літерами. Прізвище осіб, які підписують картку, повинні вказуватися повністю і чітко.

 

  1. Форма і зміст процесуальних актів прокурора на стадії порушення кримінальної справи.

 

Прокурор — суб'єкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст. 121 Конституції України покладаються такі функції: нагляд за додержанням законів органами, які провадять досудове слідство, дізнання та оперативно-розшукову діяльність; підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадян або держави в суді у визначених законом випадках; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні примусових заходів.

Наділений повноваженнями з нагляду за додержанням законів органами дізнання та попереднього слідства, прокурор у межах своєї компетенції відповідно до ст. 227 КПК України має право:

1)вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчиняли злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;

2) скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;

3)дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини;

4)доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;

5)бере участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі;

6)санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених цим Кодексом;

7) продовжує строк розслідування у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом;

7-1) дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку утримання під вартою в порядку, встановленому цим Кодексом;

8)повертає кримінальні справи органам досудового слідства зі своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;

9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного й об'єктивного розслідування;

10) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи;

11)порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено цим Кодексом; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду;

12) вирішує питання про допущення захисника до участі в справі.

Прокурор здійснює також інші повноваження, надані йому цим Кодексом. Вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв'язку з порушенням І розслідуванням ними кримінальних справ, дані в порядку, передбаченому цим Кодексом, є для цих органів обов'язковими.

Приклад

 

 

Старшому слідчому прокуратури ________________ району

м. Донецька

ВКАЗІВКИ

по кримінальній справі 04-30614

за фактом умисного вбивства Літвінової В.О. і Літвінова О.О.

 

 

З метою повного, всебічного та об’єктивного встановлення обставин вчинення злочину вважав би за необхідне виконати наступне:

1. Допитати в якості свідків осіб які проживали на одній площадці з Літвіновими, встановити чи чули вони шум в квартирі потерпілих в ніч з 11 на 12 січня 2005 року, можливо хтось бачив як Сорокін і Козорезов виносили речі.

2. Допитати осіб з якими працював Літвінов О.О.

3. Оглянути речові докази, необхідні речі признати речовими доказами, вирішити місце збереження.

4. Накласти арешт на майно обвинувачених з метою забезпечення відшкодування збитків, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

5. Долучити до матеріалів справи висновки проведених експертиз. Ознайомити обвинувачених. 

6. Долучити до матеріалів справи відповіді на окремі доручення.

7. Витребувати довідку про курс російського рубля до гривні станом на 11.01.05. 

8. Згідно свідчень сестер Сорокіна Е.М., Сорокін і Козорезов занесли близько 8 мішків з речами а вже потім техніку. Разом з тим, під час огляду квартири була вилучена тільки техніка. З метою усунення протиріч необхідно додатково допитати Сорокіну О.Н. встановити про які речі вона розповідала.

9. Виконати інші дії в яких виникне необхідність під час розслідування справи.

Прокурор ________району м. Донецька

старший радник юстиції

 

  1. Оформлення слідчим матеріалів кримінальної справи.

 

Важливе значення мають не тільки правильне і грамотне складання процесуальних документів, а й належна систематизація і розташування матеріалів кримінальної справи, оформлення слідчої справи в цілому. Ці питання закон практично не регламентує, а лише вказує, що матеріали попереднього слідства розміщуються в томах підшитими і пронумерованими (ст. ст. 218, 220 КПК). Підшивати їх потрібно так, щоб ними зручно було користуватись. Відповідно варто систематизувати і матеріали справи. Цим необхідно займатись протягом всього розслідування, особливо по багатоепізодних багатотомних справах.

Проте, чи всі матеріали, документи, одержані, складені в період розслідування, повинні підшиватись в справу при направленні її до суду? Однозначно відповісти на це питання непросто. Воно повинно вирішуватись стосовно до конкретної справи. Важко буває вирішити ці питання у справах, по яких тривалий час велось розслідування в зв'язку з встановленням і розшуком осіб, які вчинили злочин. В таких випадках перевіряється багато версій, нагромаджується велика кількість документів. Так, матеріали справи Г.Михасевича, яку розслідували органи прокуратури Білорусі, склали 175 томів (Літ. газ. 1988 р. 2 березня). Очевидно, матеріали слідства, які відносяться до версій і не мають прямого відношення до обвинуваченого, слід зконцентрувати в окремому томі (томах) з відповідним заголовком і направити до суду, котрий встановить, які версії перевірялись, а які ні, наскільки всебічно, повно і об'єктивно досліджувались обставини справи. Наприклад, крім 130 томів справи по обвинуваченню А.Адилова залишилося ще "в запасі" 170 томів (Изв. 1992 р. 21 квітня).

Якщо обвинувачувані притягуються до відповідальності по декількох злочинах, то доцільно документи систематизувати по епізодах і щодо кожного обвинуваченого. Для зручності користування том треба комплектувати з 300 сторінок документів (не більше). Якщо є дуже громіздкі Документи (200 і більше сторінок кожний), то їх доцільно підшивати в окремих томах. Це можуть бути, наприклад, матеріали ревізій, експертиз, обвинувальні висновки, вироки. В окремих томах можна підшивати і матеріали по конкретних епізодах, щодо кожного обвинуваченого.

Порядок розміщення процесуальних документів (вироблений практикою) такий:

- довідки про висновки в справі, опис документів, список обвинувачених (якщо їх декілька);

- постанова (ухвала) про порушення кримінальної справи, всі матеріали, одержані на початковій стадії кримінального процесу;

- процесуальні документи, з допомогою яких встановлюються події злочину і особи, які до нього причетні (протоколи допитів, оглядів, обшуків, виїмок, матеріали експертиз та ін.);

- постанова про притягнення особи як обвинуваченого, протокол її допиту, документи про запобіжні заходи, матеріали перевірки показань, пояснень обвинуваченого;

- дані, які характеризують особу обвинуваченого, потерпілого й інших учасників процесу, матеріали, які розкривають причини, умови і обставини, що сприяли вчиненню злочинів, характеризуючі, пом'якшуючі й обтяжуючі обставини;

- документи, пов'язані з оголошенням про закінчення попереднього слідства, ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченого, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, відповідача, їх представників, заяви, клопотання і рішення по їх розгляду;

- обвинувальний висновок з додатком, постанова про припинення справи чи інший документ, яким закінчується провадження в справі. Матеріали судового розгляду справи розміщуються по окремих стадіях, етапах судочинства (віддання до суду, судовий розгляд з його етапами, касаційне провадження та ін.) в порядку і послідовності, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

За зовнішнім виглядом кримінальна справа має бути оформлена подібно до оправленої книжки.

Речові докази, їх знімки, описи додаються до справи в окремому пакеті.

 

 

  1. Форма і зміст процесуальних актів, які складаються за результатами розгляду клопотання про перегляд судового рішення і розслідування нововиявлених обставин.

 

Відповідно до вимог ст. 400-4 КПК України однією з підстав для перегляду судових рішень, що набрали законної сили в порядку виключного провадження є ново виявлені обставини.

Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вправі подавати учасники процесу (засуджений, його захисник або законний представник; потерпілий або його представник; цивільний позивач, цивільний відповідач і їхні представники, якщо нововиявлені обставини стосуються не тільки розміру, а й підстав цивільного позову), а також інші особи, яким законом надано таке право (наприклад, після смерті засудженого з метою його реабілітації клопотання вправі подавати його близькі родичі).

Відповідно до ст. 400-8 КПК клопотання про перегляд справи за нововиявленими обставинами заінтересовані особи подають прокурору, який вирішує питання про призначення розслідування нововиявлених обставин або відмовляє в цьому. В разі призначення розслідування прокурор особисто або через органи дізнання чи слідчих проводить розслідування цих обставин. Розслідування проводиться за правилами, встановленими КПК для проведення досудового слідства.

Правом винести постанову про призначення розслідування за нововиявленими обставинами наділені всі прокурори району, області, міста й інші, у тому числі їх заступники і помічники. Право ж внести в суд подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають Генеральний прокурор України і його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурори міст Києва та Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області).

Приводом для порушення розслідування нововиявлених обставин є:

—заяви засудженого, підозрюваного, його захисника, законного представника;

—після смерті засудженого — заяви його близьких Родичів, захисника;

—заяви цивільного позивача, цивільного відповідача, або їхніх представників;

 —заяви потерпілого, його представника;

—повідомлення державних, громадських, приватних підприємств, установ, організацій і посадових осіб;

—повідомлення в пресі;

—явка з повинною особи, що заявила про здійснення нею злочину, за який засуджена інша особа;

—безпосереднє виявлення прокурором відомостей про нововиявлені обставини.

Підставою для проведення розслідування за нововиявленими обставинами є достатні дані, що вказують на наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 400-5 КПК:

1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого.

підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок;

2)зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження у справі;

3) усі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів є підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження лише в тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення вироку — матеріалами розслідування.

Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками:

—їх невідомість суду з причин, що від нього не залежать;

—їх суттєве значення для справи;

—їх наявність в об'єктивній дійсності до постановлення вироку;

—неможливість урахування під час провадження в справі і постановлення вироку в зв'язку з невідомістю їх суду;

 —їх відкриття тільки після набрання вироком законної сили;

—їх спеціальне розслідування прокурором або, за його дорученням, слідчим.

Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які приводяться як привід для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені й вимагають окремого розслідування. Новими визнаються обставини незалежно від того, чи були вони відомі кому-небудь із учасників процесу, головне, щоб вони не були відомі органам, які проводили розслідування, і суду.

Такі нововиявлені обставини, як фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів повинні бути установлені вироком суду, а за неможливості його постановлення — матеріалами розслідування. Поновленню справи за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинне передувати порушення кримінальної справи, притягнення до кримінальної відповідальності й засудження осіб, винних у фальсифікації доказів, у дачі свідомо неправдивих показань тощо (свідка, потерпілого, експерта, перекладача, прокурора, судді та інших осіб).

Під зловживанням суддів розуміється вчинення ними умисних дій, які містять склад злочину і спричинили винесення завідомо неправосудного вироку, постанови, ухвали. За такі злочини судді несуть кримінальну відповідальність за статтями 374, 375 КК.

Під зловживанням прокурора, дізнавача, слідчого слід розуміти притягнення ними до кримінальної відповідальності завідомо невинуватих, примушення давати показання, завідомо незаконне затримання, привід або арешт, порушення права на захист тощо.

До інших нових обставин належать:

—дані про вчинення злочину іншою особою, а не тим,кого засуджено в справі;

—виявлення живою особи, що вважалася вбитою;

—виявлення факту неосудності засудженого в момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння;

—дані про невинуватість засудженого в тій або іншій частині злочинів, що ставляться йому у вину;

—виявлення раніше не відомих учасників злочину;

—встановлення більшого розміру викраденого майна;

—викриття обману, якщо засуджений видавав себе за іншу особу;

—встановлення факту смерті потерпілого у випадку, коли винний був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень, інші обставини.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами факти неправильної оцінки доказів, неправильного застосування закону, призначення несправедливого покарання, якщо вони не були результатом зловживання суддів або осіб, що проводили розслідування, а також встановлення після винесення вироку нових епізодів злочинних дій засудженого, якщо справу щодо них можна розслідувати і розглядати окремо.

Для перевірки заяви (повідомлення) прокурор вправі витребувати із суду кримінальну справу.

За наявності зазначених вище приводів і підстав прокурор виносить постанову про призначення розслідування за нововиявленими обставинами.

Постанова повинна відповідати загальним вимогам, які пред'являються до постанов прокурора (див. ст. 130 КПК). У ній, зокрема, вказується привід до порушення розслідування, коли і від кого надійшла заява або повідомлення, які нові обставини наводяться в заяві (повідомленні), чи можуть ці обставини і як саме вплинути на судове рішення, що набрало законної сили, у якій справі проводиться розслідування нововиявлених обставин і кому доручається проведення розслідування.

Якщо прокурор не вбачає в заяві (повідомленні) підстав для призначення розслідування, він виносить постанову про відмову в цьому, про що повідомляє особі, від якої надійшла заява (повідомлення).

Розслідування нововиявлених обставин повинне провадитись з дотриманням правил КПК для провадження досудового слідства.

Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор за наявності підстав для відновлення справи направляє її разом із матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі вже засуджені, і своїм висновком відповідно прокурору Автономної Республіки Крим, прокурору області, прокурору міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення подання до апеляційного суду.

Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.

Якщо прокурор, якому законом надано право вирішувати питання про внесення подання, не погоджується з висновком прокурора, який проводив розслідування нововиявлених обставин, щодо наявності нових обставин, він виносить постанову про відмову у внесенні подання, про що повідомляє особу, підприємство, установу, організацію, які подали заяву (повідомлення). Ця постанова може бути оскаржена прокурору вищого рівня або в суд.

Подання про перегляд справ у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядаються апеляційними чи касаційним судами. Апеляційний суд має право розглянути подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами у справах, розглянутих у першій інстанції будь-яким місцевим судом, якщо судові рішення не переглядалися касаційним судом.

Касаційний суд розглядає подання у справах, розглянутих у першій інстанції апеляційними і прирівняними до них судами, незалежно від того, чи розглядалися вони в касаційному порядку або в порядку виключного провадження з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

Приклад

ПОСТАНОВА










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 233.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...