Про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами

Вироком Енського обласного Суду від 12 квітня 199_р. Васіна Ольга Володимирівна, яка народилась 2 вересня 195_ р. в с. Лебеді Липівського району Енської області, раніше не судима, засуджена за сукупністю злочинів, передбачених статтями 86', 172 і ч. З ст. 193 КК України, до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму.

Дана справа розглянута за поданням прокурора на м'якість покарання в касаційному порядку 20 травня 199_р. і в порядку нагляду 24 червня 199_ р. Вирок залишено без змін, а протест — без задоволення.

Засуджена Васіна О.В. визнана винною в тому, що, працюючи бухгалтером Енського міськторгу і будучи водночас скарбником профкому цього ж торгу, зловживаючи своїм службовим станом, з жовтня 199_ р. по січень 199_ р., систематично розкрадала кошти і заподіяла профспілковій організації матеріальні збитки в особливо великому розмірі — (вказати суму).

З метою розкрадання і його приховання Васіна О.В. вчинила і службовий підлог. Крім того, вона викрала у сусідки Зюзіної Г.Т. диплом про закінчення економічного інституту. Вирок, ухвала касаційної інстанції і постанова надглядної інстанції, що набрали законної сили, підлягають скасуванню за нововиявленими обставинами: неправдивих показань свідка Зубової О.В., на яких грунтується вирок.

Зубовій О.В. 25 березня 199_ р. пред'явлене обвинувачення в тому, що вона як свідок у справі дала завідомо неправдиві показання при проведенні попереднього слідства і в суді, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 178 КК України.

При розслідуванні нововиявлених обставин встановлено, що Зубова О.В. в грудні 199_р. проводила раптову ревізію по касі профкому Енського міськторгу у скарбника Васіної О.В. і виявила нестачу грошей в сумі (вказати суму). За клопотанням Васіної О.В. з метою запобігти нестачі в особливо великих розмірах вона завідомо неправильно зменшила її на (сума), прийнявши ці гроші від Васіної О.В. під приводом, що та оприбуткувати їх не мала змоги, оскільки сейф з документами був опечатаний ревізором.

Завідомо неправдиві показання з цього епізоду Зубова О.В. дала на слідстві при допиті як свідок 18 січня 199_р. і в суді при допиті як свідок 12 квітня 199_ р. (т. 1, а. с. 60-62, т. 2, а. с. 284).

Показання Зубової О.В. були розцінені як докази при закритті справи в частині обвинувачення Васіної О.В. у привласненні (сума), одержаних нею у відділенні Ощадбанку 14 грудня 199_ р. за чеком № 74655 (т. 1, а. с. 94—95).

Неправильні показання Зубової О.В. вплинули на винесення неправосудного вироку, в якому суд посилається на них як на докази (т. 2, а. с. 193). В зв'язку з нововиявленими обставинами, які раніше, при винесенні вироку і прийнятті подальших рішень у справі, не були відомі суду, підлягають перегляду: вирок у справі Васіної О.В., а також ухвала касаційної і постанова наглядної інстанцій як нерозривно пов'язані з постановленням вироку судом першої інстанції і покаранням винної.

Слідчу справу по обвинуваченню Зубової О.В. ЗО квітня 199_ р. провадженням закрито внаслідок акту амністії щодо жінки, яка має дітей віком до 16 років.

На підставі викладеного, керуючись ст. 39 Закону України про прокуратуру і статтями 397, 399 КПК України,

прошу:

1. Відновити кримінальну справу Васіної Ольги Володимирівни, засудженої за статтями 86', 172 і ч. З ст. 193 КК України, за нововиявленими обставинами.

2. Вирок від 12 квітня 199_ р., який набрав у даній справі законної сили, ухвалу касаційної інстанції від 20 травня 199_ р. і постанову наглядної інстанції від 24 червня 199_ р. скасувати.

3. Справу Васіної О.В. разом з матеріалами розслідування нових обставин направити на новий судовий розгляд до суду, який виніс вирок, але в іншому складі суддів.

1. Процесуальні особливості провадження досудового слідства в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.

Стаття 417. Порядок провадження досудового слідства в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб

Досудове слідство в справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами у стані неосудності або обмеженої осудності, а також про злочини осіб, які вчинили його у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку, провадиться органами досудового слідства за правилами, передбаченими статтями 111-130, 148-222 цього Кодексу.

При досудовому слідстві провадяться всі необхідні слідчі дії для всебічного і повного з'ясування обставин вчиненого суспільно небезпечного діяння й особи того, хто його вчинив, а також обставин, які характеризують цю особу та її психічне захворювання.

По закінченні досудового слідства, якщо буде встановлено неосудність або обмежену осудність особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, складається постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. В постанові повинні бути викладені всі обставини, які підтверджують вчинення цією особою суспільно небезпечного діяння, а також дані, які підтверджують, що ця особа захворіла на психічну хворобу. Ця постанова разом зі справою надсилається прокуророві.

Кримінально-процесуальне законодавство не встановлює особливого порядку порушення справ про суспільно-небезпечні діяння неосудних або обмежено осудних осіб.

Досудове слідство провадиться і у випадках, коли злочин вчинено особою, яка через свої психічні види не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд (ст. 111 КПК).

Деякі особливості досудового слідства у справах про суспільно небезпечні діяння неосудних зумовлені психічним станом осіб під час провадження досудового розслідування.

Так, особа, що здійснила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або захворіла після вчинення злочину душевною хворобою, не визнається ні обвинуваченим, ні підсудним.

Відомості про психічну хворобу особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, можуть бути отримані в різні моменти розслідування, а іноді й до порушення справи. Наприклад, ще в ході оперативної розробки або оперативної перевірки матеріалів при порушенні кримінальної справи можуть бути зібрані відомості про те, що об'єкт є психічно хворим. Однак це не перешкоджає порушенню стосовно нього кримінальної справи, оскільки при цьому можуть бути встановлені підстави для застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Для встановлення підстав застосування примусових заходів медичного характеру закон вимагає провадження слідчих дій: допитів, оглядів, обшуків, експертизи тощо, тому у кожному разі вчинення таким хворим суспільно небезпечного діяння обов'язково порушується кримінальна справа.

У деяких випадках, особливо коли порушенню справи не передувала оперативна розробка або оперативна перевірка, відомості про душевне захворювання підозрюваного або обвинуваченого слідчий отримує безпосередньо в ході розслідування кримінальної справи. Іноді ці відомості мають певний характер.

Наприклад, коли родичі обвинуваченого або підозрюваного заявляють про наявність у особи, що вчинила суспільне небезпечне діяння, душевної хвороби, представляють довідки лікувальних установ або повідомляють факти знаходження обвинуваченого (підозрюваного) на лікуванні в психіатричній лікарні чи на обліку у районного психіатра. Звіти про душевну хворобу обвинуваченого можуть мати і невизначений характер, засновуватися на уривчастих фактах дивної поведінки обвинуваченого при тих або інших життєвих обставинах.

       При провадженні досудового слідства у справах про суспільно небезпечні діяння психічно хворих слідчий зобов'язаний з'ясувати наступні обставини: час, місце, спосіб і інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння; вчинення суспільно небезпечного діяння даною особою; наявність у особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, душевних захворювань в минулому, міру і характер душевного захворювання в момент вчинення суспільно небезпечного діяння і до часу розслідування події; поведінку особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, як до його вчинення, так і після; характер і розмір збитку, заподіяного суспільно небезпечним діянням.

Для встановлення психічного стану особи з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння важливе значення можуть мати відомості про його поведінку до і після вчинення суспільно небезпечного діяння. Вони можуть містити ознаки того або іншого душевного захворювання, тимчасового розладу душевної діяльності або іншого хворобливого стану. Отримують ці відомості шляхом допиту свідків, а в деяких випадках, коли цьому не перешкоджає психічний стан обвинуваченого, шляхом його допиту.

У справах осіб, що вчинили суспільно небезпечні діяння в стані неосудності, участь захисника обов'язкова (ст. 45 КПК). Захисник допускається до участі в справі з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або встановлення факту душевної хвороби особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, тобто після отримання висновку експерта, який засвідчує факт душевного захворювання цієї особи.

1. Порядок призначення і проведення судово-психіатричної експертизи по справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.

Стаття 204. Визначення психічного стану обвинуваченого.

Якщо в справі є дані, які дають підстави вважати, що обвинувачений під час вчинення суспільно небезпечного діяння був у неосудному або обмежено осудному стані, а також, коли він вчинив злочин в осудному стані, але після вчинення злочину захворів психічною хворобою, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, слідчий для визначення психічного стану обвинуваченого призначає судово-психіатричну експертизу.

Основною метою судово-психіатричної експертизи є визначення психічного стану та висновку про осудність підозрюваних, обвинувачуваних, підсудних, стосовно яких в органів дізнання, слідства і суду виник сумнів щодо їх психічного здоров'я, а також висновку про необхідність застосування медичних заходів стосовно осіб, визнаних неосудними (несамовитими), чи тих, які захворіли психічною хворобою після вчинення злочину; визначення психічного стану свідків та потерпілих і формулювання висновку про спроможність їх правильно сприймати, запам'ятовувати і відтворювати обставини, що мають значення для справи, у випадках, коли в органів слідства і суду виникають сумніви в психічній повноцінності зазначених осіб; визначення психічного стану позивачів, відповідачів, а також осіб, стосовно яких вирішується питання про їх дієздатність.

За допомогою судово-психіатричної експертизи можуть бути вирішені такі питання.

♦ Чи страждала дана особа на момент вчинення злочину яким-небудь психічним захворюванням і чи могла вона усвідомлювати свої дії, передбачати їхні наслідки та керувати ними?

♦ Чи не знаходилася дана особа на момент вчинення злочину в тимчасово хворобливому стані і чи могла вона усвідомлювати свої дії, передбачати їхні наслідки та керувати ними?

♦ Чи не є обвинувачуваний на даний час душевнохворим і чи не потребує він застосування заходів медичного характеру?

♦ Які заходи медичного характеру необхідно застосувати до осіб, визнаних неосудними або такими, що захворіли під час проведення слідства?

♦ Чи не мають обвинувачуваний, свідок, потерпілий психічних вад, через які вони нездатні правильно сприймати факти, які мають значення для справи, і давати про них правильні показання?

♦ Чи спроможний неповнолітній свідок правильно сприймати окремі факти і явища, які мають значення для справи?

♦ Чи відповідають викладені у відповідних актах, довідках, медичних, пенсійних, військових або інших документах дані про душевне захворювання обвинувачуваного фактичному стану його здоров'я?

Якщо при проведенні судово-медичної або судово-психіатричноі експертизи виникає необхідність тривалого спостереження за обвинуваченим або дослідження його, суд за поданням слідчого, погодженим з прокурором, поміщає його у відповідний медичний заклад, про що виносить постанову (ст. 205 КПК).

Подання розглядається з додержанням порядку, визначеного частиною п'ятою статті 165-2, на постанову судді прокурором, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом 3 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

При проведенні стаціонарної експертизи підозрюваного або обвинувачуваного, який не утримується під вартою, а також позивачів і осіб, стосовно яких вирішується питання про дієздатність, поміщення їх до лікувально-психіатричного закладу провадиться тільки судом за поданням слідчого, погодженим з прокурором.

Стаціонарна судово-психіатрична експертиза провадиться в психіатричних диспансерах, де створюються стаціонарні судово-психіатричні експертні комісії, що складаються не менше ніж з трьох лікарів-психіатрів.

Для проведення експертизи підекспертні особи поміщаються до судово-психіатричного відділення, а за відсутності таких — до спеціально відведених палат загальних відділень психіатричних (психоневрологічних) закладів. При проведенні експертизи застосовуються необхідні методи медичного дослідження, а у певних випадках — і лікування.

Термін стаціонарного обстеження не повинен перевищувати тридцяти днів. У випадку неможливості винесення остаточного висновку про психічний стан і осудність у зазначений термін стаціонарна експертна комісія виносить рішення про необхідність подовження терміну обстеження, копія якого направляється органу, що призначив експертизу

       Приклад:

                                                   П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

о назначении амбулаторной судебно-психиатрической экспертизы

г. Донецк                                                                                                         13.10.2002 г.

           Старший следователь прокуратуры Киевского района г. Донецка Курило Д.Н., рассмотрев материалы уголовного дела № 04-27226,-

У С Т А Н О В И Л :

           01.10.2002 г в жилом доме частного домостроения по адресу: г. Донецк ул. Брюсова д. 94 «А» в Киевском районе г. Донецка обнаружен труп гр-ки Бобровой Ангелины Петровны, 1945 года рождения с признаками насильственной смерти, колото-резаной раной в верхней левой части грудной клетки.

           По данному факту прокуратурой Киевского района г.Донецка возбуждено уголовное дело по факту умышленного убийства гр. Бобровой А.Н. по признакам состава преступления предусмотренного ст. 115 ч.1 УК Украины.

           01.10.2002 по подозрению в совершении указанного преступления был задержан гр. Аванесян Левон Арташесович 1939 года рождения, который показал, что 30.09.2002 он с Бобровой А.П. распивал спиртные напитки у себя дома по адресу: г. Донецк, ул. Брюсова, 94-«А». После распития спиртных напитков между ними возникла ссора, переросшая в драку в ходе которой Аванесян Л.А. схватил лежащий на столе кухонный нож и нанес удар Бобровой А.П. в область груди. От полученных повреждений Боброва А.П. скончалась на месте.

На основании изложенного, принимая во внимание, что для ответа на ряд вопросов необходимы специальные познания, руководствуясь ст. ст. 75, 76, 196, 130 УПК Украины ,-

                                                        ПОСТАНОВИЛ :

           Назначить по настоящему делу амбулаторную судебно-психиатрическую экспертизу, производство которой поручить экспертам Бюро судебно-психиатрической экспертизы.

           На разрешение экспертам поставить следующие вопросы:

           1. Страдает ли каким- либо психическим заболеванием Аванесян Л.А., и если страдает, то мог ли он отдавать себе отчет в своих действиях или руководить ими в момент совершения инкриминируемого ему деяния?

           2. Не находился ли Аванесян Л.А. в момент совершения преступления во временно болезненном состоянии и мог ли он отдавать отчет своим действиям или руководить ими?

           3. Не является ли Аванесян Л.А. душевнобольным в настоящее время и не нуждается ли он в применении мер медицинского характера?

           4. Не страдает ли Аванесян Л.А. наркоманией или алкоголизмом и не нуждается ли он в применении мер медицинского характера?

Направить для исследования экспертам Аванесян Л.А., материалы уголовного дела и копию настоящего постановления.

           Заключение амбулаторной судебно-психиатрической экспертизы направить в прокуратуру Киевского района г. Донецка по адресу: г. Донецк, ул. Собинова, 147.

Ст. следователь прокуратуры

Киевского района г. Донецка                                                                                       Д.Н. Курило

Тел. 58-32-40

                                                                                     «С О Г Л А С Е Н»

                                                                               Прокурор Киевского района

                                                                               города Донецка

                                                                               старший советник юстиции 

                                                                                 ____________ Н.В. Бугрим

                                                                    «  » _______________ 2002 года

П Р Е Д С Т А В Л Е Н И Е В С У Д

о помещении обвиняемого в медицинское

учреждение для длительного наблюдения

г. Донецк                                                                                23.10.2002 г.

Старший следователь прокуратуры Киевского района г. Донецка Курило Д.Н., рассмотрев материалы уголовного дела № 04-27226 в отношении обвиняемого в совершении преступления, предусмотренного ст. 115 ч. 1 УК Украины, Аванесян Левона Арташесовича, 29.10.1939 года рождения, уроженца г. Донецка, армянина, гражданина Украины, образование – неоконченное среднее, пенсионера, вдовца, не судимого, проживающего по адресу: г. Донецк, ул. Брюсова, 94-«А».

У С Т А Н О В И Л :

           30.09.2002 Аванесян Л.А. совместно с его сожительницей Бобровой А.П. в комнате жилого дома по адресу: г. Донецк, ул. Брюсова, 94-«А» распивали спиртные напитки. В процессе распития спиртных напитков между ними на почве личных неприязненных отношений возникла ссора, переросшая в драку в ходе которой Аванесян Л.А. умышленно нанес Бобровой А.П. удар ножом в область левой верхней части грудной клетки. От полученных повреждений потерпевшая Боброва А.П. скончалась на месте.

           01.10.2002 Аванесян Л.А. был задержан в порядке ст. 115 УПК Украины по подозрению в совершении преступления, предусмотренного ст. 115 ч.1 УК Украины.

           04.10.2002 постановлением судьи местного суда Киевского района г. Донецка избрана мера пресечения в виде заключения под стражу в СИ № 5 УГДУ ВИН в Донецкой области.

           В ходе досудебного следствия была назначена амбулаторная судебно-психиатрическая экспертиза.

           Согласно заключения амбулаторной судебно-психиатрической экспертизы № 1583 Аванесян Л.А. с целью уточнения диагноза и решения экспертных вопросов нуждается в длительном наблюдении, в связи с чем рекомендуется провести стационарную судебно-психиатрическую экспертизу.

           Принимая во внимание, что при проведении стационарной судебно-психиатрической экспертизы возникла необходимость длительного наблюдения за обвиняемым Аванесян Л.А., без которого разрешение экспертных вопросов невозможно, руководствуясь ст. ст. 165-2, 205 УПК Украины, -

П Р О Ш У :

           Вынести постановление о помещении Аванесяна Левона Арташесовича 1939 года рождения, обвиняемого в совершении преступления предусмотренного ст. 115 ч.1 УК Украины в медицинское учреждение для длительного наблюдения за ним при проведении стационарной судебно-психиатрической экспертизы в центре СПЭ Донецкой областной психиатрической больницы.

           Копии представления направить в Киевский местный суд г. Донецка и прокурору Киевского района г. Донецка.

Ст. следователь прокуратуры

Киевского района г. Донецка                                                         Д.Н. Курило                                    

1. Форма і зміст процесуальних актів, які складаються під час провадження досудового слідства про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.

При досудовому слідстві провадяться всі необхідні слідчі дії для всебічного і повного з'ясування обставин вчиненого суспільно небезпечного діяння й особи того, хто його вчинив, а також обставин, які характеризують цю особу та її психічне захворювання.

По закінченні досудового слідства, якщо буде встановлено неосудність або обмежену осудність особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, складається постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. В постанові повинні бути викладені всі обставини, які підтверджують вчинення цією особою суспільно небезпечного діяння, а також дані, які підтверджують, що ця особа захворіла на психічну хворобу. Ця постанова разом зі справою надсилається прокуророві.

       Приклад

Постанову "Затверджую"

Прокурор м. Енська,

радник юстиції

(дата) (підпис)

ПОСТАНОВА

Про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру

м. Енськ                                                                                                                                                                                       Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної за фактом крадіжки грошових коштів (сума) з каси і хуліганства за ознаками злочинів, передбачених чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України,

встановив:

Захаров М.П., який раніше працював столяром в Енському міськторзі, в ніч з 3 на 4 грудня 199_р. виламав вхідні двері в касу Енського міськторогу з метою викрасти гроші, перепиляв петлю дверцят сейфу, а потім знайшов ключ у ящику стола, яким і відкрив сейф. Захаров М.П. викрав (сума), які залишились після часткової виплати заробітної плати працівникам торгу.

На столі касира він залишив аркуш паперу з непристойним малюнком і нецензурними словами на адресу працівників, які не одержали зарплату. З вкраденими грошима Захаров зник. Раніше, в 199_ р., він був засуджений за злісне хуліганство до двох років позбавлення волі. 2 березня 199_ р. Захаров М.П. був виявлений у м. Енську, де перебував на лікуванні у венерологічному диспансері. Затриманий був направлений етапом до слідчого ізолятора № 1 УВС м. Енська. Коли Захаров М.П. був у диспансері, він декілька разів обдирав крейду на стіні біля свого ліжка, заявляв, що "хтось" за ним слідкує, "підслуховує" його думки. В дитинстві Захаров М.П. упав з коня і переніс травму голови.

У даній справі була проведена стаціонарна судово-психіатрична експертиза, за висновком якої Захаров М.П. має психічне захворювання у формі шизофренії, початок якого відноситься до періоду вчинення ним суспільно небезпечних діянь. Отже, в момент викрадення грошей із сейфу він був позбавлений можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними. Зараз Захаров М.П. перебуває в хворобливому стані, який виявляється у значному зниженні інтелекту, ворожому ставленні до оточуючих та ін. Він становить небезпеку для суспільства і потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру — поміщення до психіатричної лікарні спеціального типу (а. с. 40—44).

При проведенні слідства у даній справі були здійснені всі необхідні слідчі дії для всебічного і повного з'ясування обставин викрадення великої суми грошей із сейфу міськторгу, вчинення злісного хуліганства і особи Захарова М.П.

Зібрані докази повністю підтверджують, що Захаров М.П. відкрив сейф і викрав (сума). Нестача названої суми зафіксована документальною ревізією (а. с. 20—26), факти зламу дверей в касу і розкриття сейфу відображені у протоколі огляду місця злочину (а. с. 8—10). За висновком почеркознавчої експертизи, на аркуші паперу з непристойним малюнком, залишеним на столі касира, є напис, виконаний рукою Захарова М.П. (а. с. ЗО—32). Висновком технічної експертизи встановлено, що петля дверцят сейфу перепилена ножовочним полотном, знайденим у портфелі, • вилученому у Захарова М.П. при затриманні. На склянці, яка стояла на столі в касі, експерт виявив відбитки його пальців (а. с. 33—34).

Допитана слідчим касир Пастух А.П. пояснила, що напередодні зламу каси і викрадення грошей Захаров М.П. підходив до неї і цікавився, чи одержав зарплату його знайомий Пасик І.Т. (а. с. 8). Свідок Ройман З.П. показала, що вона познайомилась з Захаровим М.П. в аеропорту м. Енська і він їй розповів, що працює в міськторзі, виїхав з дому, оскільки міліція хоче забрати в нього гроші, і дав їй на зберігання (сума) (а. с. 12—15).

Свідок Іншина Л.П. пояснила, що з Захаровим М.П. познайомилась у своєї подруги, він їй показував багато грошей і розповів, що його переслідують працівники міліції, хочуть дізнатися, де він зберігає гроші і як їх витрачає (а. с. 16—18). Свідок Тонян М.Г. розповів, що в сквері грав з Захаровим М.П. в карти і виграв у нього (сума) (а. с. 19—21).

Допитана як свідок лікар вендиспансеру НіманЗ.А. пояснила, що Захарова М.П. знає як хворого, ні з ким він майже не спілкувався, скаржився, що його хтось шукає і переслідує, обдирав крейду біля свого ліжка, шукав шнур від радіо, хотів його перерізати, щоб йому було спокійніше (а. с. 25—27).

В характеристиці Захарова М.П. сказано, що він працював у будгрупі Енського міськторгу столяром 3-го розряду, порушував трудову дисципліну, був грубий, розламав столярний станок. Йому було оголошено дві догани. З торгу був звільнений в зв'язку з прогулом (а. с. 6).

Із зібраних доказів видно, що Захаров М.П. вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України, в стані неосудності і тому відповідно до ст. 12 КК України не підлягає кримінальній відповідальності.

Беручи до уваги, що Захаров М.П. і в даний час є душевнохворим, за своїм психічним станом, характером суспільно небезпечних діянь становить небезпеку для суспільства і потребує примусового лікування в психіатричній лікарні спеціального типу, керуючись статтями 416, 417 КПК України,

постановив:

дану постанову направити разом із справою прокуророві м. Енська для вирішення питання про можливість передачі до суду справи Захарова Миколи Петровича, 195_ р. народження, уродженця м. Енська Кримської області, освіта — 8 класів середньої школи, раніше працював столяром в Енському міськторзі, неодруженого, судимого за злісне хуліганство, для застосування до нього примусових заходів медичного характеру.