Видатки бюджету на управління

Відповідно до Конституції України наша держава має чітко структуровані 3 гілки влади:

Законодавчу – ВРУ та її структурні підрозділи;

Виконавчу – Адміністрація Президента, Кабінету Міністрів, Міністерств, відомств, їхні структурні підрозділи;

Судова – Конституційний, Верховний, Господарський суди.

Діяльність перелічених органів регламентується Законом «Про державну службу в Україні», яким визначені основні умови і вимоги до працівників органів державного управління, а також визначені і окремі привілеї державним службовцям.

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір Державний службовець повинен:

–     сумлінно виконувати свої службові обов'язки;

–     шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників,

–     дотримуватися високої культури спілкування;

–     не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Органом управління державною службою в державних органах та їх апараті є Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України.

Основними обов'язками державних службовців є:

– додержання Конституції України та інших актів законодавства України;

– забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;

– недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

– безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

– збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

– постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;

– сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу.

Граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Законом встановлено7 категорій розподілу посад в держслужбі і 15 рангів..

Оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.    

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Заступникам керівників, заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, посадові оклади на 3-7 відсотків нижче передбаченого схемою посадового окладу відповідного керівника. Передбачена система доплат та надбавок за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу, за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного, а також преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи.

Встановлена також надбавка за вислугу років державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг і залежно від стажу державної служби, служби в органах місцевого самоврядування в таких розмірах: понад 3 роки – 10, понад 5 років – 15, понад 10 років – 20, понад 15 років – 25, понад 20 років – 30, понад 25 років – 40 відсотків. { Пункт 3 доповнено підпунктом 4 згідно з Постановою КМ N 700 ( 700-2007-п ) від 12.05.2007 }

Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.

Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів.

На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби – не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,  незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.                          

Планування видатків на утримання органів управління здійснюється в розрізі статей економічної класифікації видатків за формою кошторису.

Для визначення фонду оплати праці складається штатний розклад з переліком всіх посад, Прізвищ, стажу держслужби, рангу, доплат і надбавок.

Витрати на відрядження плануються за кожним напрямом поїздки з врахуванням вартості квитків, добових, проживання, кількості днів відряджень.Витрати на оплату комунальних послуг здійснюються з врахуванням обсягів споживання в натуральному виразі в минулому році, планових тарифів. Видатки на канцелярські товари – по факту минулого року.Видатки на оплату послуг зв»язку -  тарифи і кількість годин в минулому році.Видатки на утримання транспорту – кількість визначається згідно з нормативами, довжиною пробігу в минулому році,вартість бензину, поточний ремонт.

Планові обсяги видатків на управління наведені в таблиці:

( в тис.грн)

Питання для поточного контролю:

1. Видатки бюджету на національну оборону.

2. Сучасні проблеми та напрями реформування національної оборони.

3. Обсяги фінансування Національної оборони в поточному році.

4. Видатки бюджету на управління.

5. Типи воєнної доктрини.

6. Склад збройних сил України.

7. Сутність оборонного планування.

8. Передумови та фінансові аспекти вступу України до НАТО.

9. Умови переходу на контрактну армію.

10. Склад органів управління державою.

11. Порядок оплати праці державних службовців.

12. Соціальний захист держслужбовців.

Навчально-методична література: 39, стор.309-318; 40, стор.381-384; 68, стор.21; 37, стор.54-56; 30, статті 1-20; 31, статті 1-18; 21 розд. 3.