Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Модуль 2. Особливості фінансів бюджетних галузей




Змістовний модуль 2.1. Видатки бюджету на економічну діяльність і науку.

Питання:

1. Призначення і склад видатків на економічну діяльність

2. Видатки на підтримку підприємств сільського господарства

3. Видатки на інші види економічної діяльності

Призначення і склад видатків на економічну діяльність

В умовах ринкової економіки важливою є роль бю­джетного фінансування. Бюджетні видатки мають спрямовуватися насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідного рин­кового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей еко­номіки, розвиток наукомістких технологій, підтримання в належно­му стані екології.

Основні напрями розвитку економіки визначаються Кабінетом Міністрів України, установами Академії наук України із залучен­ням інших зарубіжних і вітчизняних фахівців та науково-дослід­них установ.

На найближчу перспективу пріоритетними галузями народного господарства є енергетика, суднобудування, літакобудування, кос­мічна галузь, металургія, сільське господарство. Саме вони в комп­лексі з інфраструктурою визначають економічний поступ України, забезпечують значні валютні надходження, зовнішньоекономічний імідж України. Оскільки на зовнішньому ринку діє жорстка кон­куренція, на перехідному етапі держава має підтримувати експортні галузі.

Видатки бюджету на економічну діяльність здійснюються через такі форми фінансування1:

• капіталовкладення;

• операційні витрати;

• кредити і дотації.

Фінансування капіталовкладень може здійснюватись за двома напрямами:

а) у відомчому розрізі;

б) згідно з інвестиційними проектами.

Фінансування інвестиційних проектів дає змогу концентрувати ресурси на вирішенні конкретного завдання.

Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визначаєть­ся двома чинниками:

• можливостями бюджету;

• наявністю обґрунтованих та ефективних проектів.

Включення інвестиційних проектів у бюджетне фінансування має здійснюватись на конкурсній основі у такий спосіб: на підставі пев­них критеріїв (термін окупності, рентабельність, мінімальність ри­зиків, економічна ефективність і соціальна значущість проекту) про­водиться тендер (конкурс) серед потенційних виконавців того чи іншого проекту.

Згідно з функціональною класифікацією видатків в бюджетній системі України окремо виділена функція з кодом 0400 – «економічна діяльність», яка включає видатки на фінансування: транспорту і зв»язку, сільського господарства, машинобудівних галузей, дорожнього господарства, енергозберігаючих технологій та інших.

Фінансування може здійснюватись:

· безпосередньо з бюджету,

· за рахунок надання гарантій для отримання позички в фінансових установах,

· безпосередньо отриманням позички у Міністерства фінансів.

В будь-якому випадку для отримання фінансування розробляється бізнес-план і обґрунтовується потреба в певній сумі коштів.

 

Видатки на підтримку підприємств сільського господарства

Сільське господарство в світовій практиці отримує фінансову підтримку з боку держави, пов»язану з наданням пільгових кредитів, встановленні пільг в оподаткуванні, виділенні безпосередньо пряме фінансування з бюджету. В Україні найбіль поширеним є пільгове оподаткування по ПДВ. Згідно з Законом «Про ПДВ»

Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство – виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД (2371а-14) згідно із Законом України "Про Митний тариф України" (2371-14), якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку – суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку – їх виробником. З метою контролю за цільовим викороистаан коштів від несплати ПДВ сільгосппідприємство відкриває окремий рахунок в органах Держказначейства і оплачує тільки рахунки, передбачені законодавством : сільгосптехніка, добрива, насіння і т.ін.). В 2209 році обсяги втрат бюджету від надання таких пільг становили 7,5 мллрд. Грн., а на 2010 рік заплановано 8,3 млрд.грн. (З пояснювальної записки до проекту Держбюджету на 2010 рік). Безпосередньо видатки з бюджету на підтримку сільгосптоваровиробників заплановані в сумі 8,7 млрд.грн.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-11; просмотров: 272.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...