Тема 13: ПОГЛИБЛЕННЯ КРИЗИ ТОТАЛІТАРИЗМУ В СРСР І ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991 РР.)

        Восени 1989 року відбувся Установчий з’їзд екологічної асоціації України „Зелений світ”. Це була одна з перших громадських організацій в Україні.

      В вересні 1990 року було утворено партію зелених України (ПЗУ), яка проголосила своєю справою „забезпечення кожній людині права на здоров”я, довголіття та життя в екологічно здоровому середовищі.” В програмі визначено основні вимоги партії: заборона виробництва та розміщення в Україні ядерної зброї, заборона ядерної енергетики, досягнення гармонійних взаємовідносин з природою.

З 1990 року в Україні працює організація Грінпіс.

В результаті бездумного промислового будівництва в західному регіоні України на кінець 90-х рр. Львівщина була перевантажена промисловістю, де її було в 2,5 більше, ніж в середньому по республіці. Ситуація ускладнювалась технологічною недосконалістю накопиченого в регіоні промислового потенціалу, вирубкою лісів, впровадженням в сільське господарство меліорації та хімізації. Це привело до припинення нового промислового будівництва у м. Львові та значного його обмеження в області.

Аналізуючи Декларацію про державний суверенітет України, підкреслити важливість УП розд . „Екологічна безпека”, зокрема, що Україна має право „заборонити будівництво та припинити функціонування будь-яких підприємств, установ, організацій та інших об’єктів , які спричиняють загрозу екологічній безпеці”… Декларація проголошувала також міжнародне співробітництво України в екологічній сфері. 

Тема 14: РОЗВИТОК НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

При розкритті основних напрямів міжнародної політики України, відмітити, що Україна здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення міжнародного співробітництва у галузі охорони навколишнього природного середовища з іншими державами, а також в рамках природоохоронної діяльності ООН та організацій, що входять в її систему, інших урядових і неурядових міжнародних організацій. Зокрема, відповідно до Угоди між державами-членами СНД, підписаній в грудні 1991 р., Україна бере участь у галузі охорони навколишнього середовища, у створенні всеосяжної міжнародної системи екологічної безпеки. Нею підписано 26 міжнародних договорів 44 двосторонніх угод і 20 природоохоронних конвенцій глобального та регіонального характеру. Україна (в особі Міністерства екології та природних ресурсів) брала активну участь в розробці Орхуської конвенції, Картахенського протоколу про біобезпеку та інших актів.

        Міжнародне співробітництво в галузі ядерної та радіаційної безпеки здійснюється Україною з МАГАТЕ і Європейським Союзом в рамках програми TACIS, а також на двосторонній основі - з США, ФРН, Канадою, Швецією та Японією.

         Україна є членом провідних міжнародних організацій, діяльність яких пов’язана із вирішенням глобальних чи регіональних проблем охорони довкілля( ЮНЕП, ЮНЕСКО, ВООЗ та ін.). Україна бере активну участь у діяльності Європейської Економічної Комісії, насамперед, її Комітету з екологічної політики. З 1995 року Україна є членом Ради Європи - однієї з найвпливовіших організацій, в діяльності яких питання екологічної безпеки є одним з найвпливовішим.

Розглядаючи проблему формування інститутів державності дати наступну інформацію:

В 1991 р. було утворено Міністерство екології та природних ресурсів  України яке має свої держу правління в областях.

В структурі ВР діє комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської аварії.

При Раді національної безпеки і оборони діє Інститут дослідження навколишнього середовища і ресурсів.

В незалежній Україні розпочалася підготовка екологічних кадрів, яких в колишньому СРСР фактично не готували. Першими вищими навчальними закладами, в яких були відкриті спеціальні кафедри був Львівський лісотехнічний інститут та Харківський інститут інженерів комунального господарства. Сьогодні практично в усіх вузівських центрах ведеться підготовка екологів. Дисципліна „Основи екології” введена як обов’язкова для всіх вищих навчальних закладів.

 Висвітлюючи соціально-економічну і кризу в Україні, показати екологічну ситуацію в державі.

До кінця 90-х років в Україні було 17 державних заповідників, 6 національних парків.

   Забруднення природного середовища промисловими та сільськогосподарськими підприємствами, поряд з іншими негативними факторами призводить до різкого скорочення чисельності багатьох видів тварин. Тільки за останні п’ять років кількість видів, що знаходяться під загрозою зникнення, занесених до Червоної книги України, зросли з 85 до 381 .

 В Україні створена потужна техносфера. Технологічні навантаження в окремих регіонах в 5-6 разів вищі, ніж в розвинутих країнах.

  Прагнення підприємств до отримання максимальних прибутків призвело в останні роки до скорочення майже в 10 разів кількості установок для відновлення і знешкодження небезпечних викидів в атмосферу.

Щорічні екологічні втрати ВВП досягають в середньому 10-15%.

Екологічні проблеми зростають завдяки швидким темпам урбанізаційних процесів. Ось як викладає світова демографічна динаміка

(к-сть населення, млн.чол.): початок ХІХ ст. – 952,0, поч.ХХ – 1656,0; 1950 – 2485, 1990 – 5438,0; початок 2000 р. – 6493,0. При цьому частка міського населення перевалила за половину. По Львову ріст населення виглядає наступним чином: ХІІ-ХІУ (тис.) – 2-3; ХУ – 8 (разом з передмістям); кінець ХУІ – 16-18; 1648 – 30; 1795 – 39; 1820 – 46; 1840 – 68; 1857 – 70; 1880 – 100; 1910 – 210; 1921 – 219; 1940 – 430; 1941 – 299; 1959 – 441; 1970 – 554; 1979 – 667; 1987 – 767; 1989 – 793; 1997 – близько 800 тис. Ріст міського населення в умовах постійного техногенного навантаження на природу приводить у 70-80-х роках до появи у 700 містах СРСР ознак екологічної кризи: скорочення в них тривалості життя людей та різкий ріст захворювань

В здоров’ї населення України за останні роки намітився цілий ряд негативних тенденцій, багато з яких у значній мірі пов’язані з незадовільною екологічною ситуацією . середня тривалість життя становить в Україні 70,7 років , в т. ч. Для чоловіків – 65,9 , жінок – 75,0 років. У державі погіршується медико – демографічна ситуація .

Так , загальний коефіцієнт народжуваності в Україні у 1991 р. впав до рівня 12,1 на 1000 народжених з 1986 р. на 5% щорічно зростає кількість народжених дітей – мутантів.

     У промислових регіонах України (Донецьку, Запоріжжі, Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Львові) частка екологічного фактору у погіршанні здоров”я населення на поч.. 90-х рр. становила 35-40%. Український народ опинився перед реальною загрозою вимирання .

   В 2000 р. згідно з даними Держкомстату України призупинено виробничу діяльність 1029 об’єктів як екологічно небезпечних.