| №
п/п
| Тема, питання
| Обсяг пропонованого матеріалу
| Примітки
|
| 1.
| Предмет політології
| Актуальність проблеми в світі й, зокрема, в Україні. Походження терміну “Екологія” (грец. oikos – оселя, середовище і logos – слово, поняття, учення). Визначення поняття : наука про відносини рослинних і тваринних організмів та створюваних ними спільностей між собою і з навколишнім середовищем. Поява терміну в П пол. ХІХ ст. на Заході. Набуття поняттям “екологія” особливого значення в ХХ ст. як наукової основи раціонального природокористування та охорони живих організмів у зв’язку з посиленням впливу людини на природу.
| Ознайомле-ння зі спеціальною літературою та обсягом вивчення проблеми на семінарах.
|
|
| Політика як суспільне явище
| Поняття “екологічна політика” в сучасній суспільно-політичній літературі. Основні напрями екологічної політики України.
| Розгляд питання у тісному зв’язку з політикою внутріш-ньою, зовнішньою глобальною, демографіч-ною, духовно-культурною та ін.
|
| 3.
| Зародження й еволюція провідних політичних концепцій та доктрин
| Відображення місця екологічної проблеми в програмних постулатах консерватизму і неоконсерватизму.
Питання збереження навколишнього середовища в програмних вимогах лібералізму і неолібералізму.
| Розгляд питання у поєднанні з поняттями:“бережливість”, “мораль-ність”, “дотримання традицій”.
|
| 6.
| Політична влада
| Постановка питання законодавчою владою держави.
Способи вирішення практичних питань збереження довкілля виконавчою владою.
Використання судової влади проти порушників екологічного законодавства.
Екологія і громадська влада; роль ЗМІ у збереженні навколишнього середовища.
Місце і роль духовної влади у збереженні довкілля.
Участь владних структур України у вирішення екологічних проблем.
| Потреба застосування дискреційної влади в екстремальних ситуаціях.
Прерогатива секції права.
|
| 7.
| Політична система суспільства
| Показ актуальності екологічної проблеми в сучасному демократичному суспільстві через призму діяльності політичних організацій (партій, рухів, громадських об’єднань), а також під кутом зору політико-правових норм, політичної свідомості і політичної культури. Особлива увага питанням збереження довкілля повинна приділятися при аналізі функцій політичної системи.
| Своєрідність підходів до вирішення проблеми в демократич-них, тоталітарних та авторитарних політичних системах.
|
| 8.
| Держава
| Відображення даного питання при розгляді основних внутрішніх функцій держави (економічно-господарська, соціальна, культурно-виховна).
Різні підходи до вирішення проблеми в державі демократичній, тоталітарній і авторитарній.
Способи вирішення питань екології:
а) у правовій державі;
б) органами місцевого самоврядування;
в) на рівні громадянського суспільства.
Планування й проведення природоохоронних заходів у сучасній Україні.
Конституція України про охорону навколишнього середовища.
|
Статті 16,50 Конституції України.
|
| 9.
| Політичні партії та партійні системи
| Відображення екологічних проблем у політичних програмах та практичній діяльності політичних партій. Основна мета політичних організацій – боротьба проти засмічення довкілля та інших негативних наслідків науково-технічного прогресу. Політичні партії України та проблеми екології.
| Відмінності у вирішенні даних проблем формальними та неормаль-ними об’єднаннями.
|
| 10.
| Громадсько-політичні організації та рухи
| Показ виникнення суспільно-політичних формувань (“Зелений світ”, 1989 р., Партія Зелених, 1990 р.) на тлі проблем породження сучасним суспільним розвитком.
|
|
| 11.
| Політичні відносини
Політична стабільність і політичні конфлікти
| Виникнення й визначення терміну “соціальна екологія”. Тлумачення понять: “екологія міста”, “технічна екологія”, “екологічна етика” та ін.
Успішне вирішення екологічної проблеми – запорука гармонізації політичних відносин у суспільстві.
Подача матеріалу з наголошенням на значенні успішного розв’язання екологічних проблем у попередженні соціальних і політичних конфліктів, забезпеченні політичної стабільності суспільства.
|
Наведення прикладів з держав та регіонів.
|
| 12.
| Політична свідомість і політична культура
| Показ політичної свідомості як невід’ємої частини суспільної свідомості, що проявляється, зокрема, у ставленні людини, групи і суспільства в цілому до питань екології. Оцінка проблеми під кутом зору свідомості індивідуальної, групової, масової. Представлення екологічної культури особи й суспільства як складової частини національної культури, політичного життя суспільства в цілому.
| Подача матеріалу у тісному поєднанні з темою “Особа в політичному житті суспільства”
|
| 13.
| Особа в політичному житті суспільства
| Відображення ролі особи як суб’єкта політики у вирішення екологічних проблем; наведення прикладів з діяльності окремих керівних осіб, лідерів.
| Відзначення регіональ-них, місце-
вих керівників, ентузіастів еко-
логічного руху.
|
| 16.
| Зовнішня політика і міжнародні відносини.
| Відображення місця екологічних проблем у зовнішньополітичній діяльності держави та в міждержавних стосунках.
Природоохоронні заходи ООН та інших міжнародних організацій.
| Позитивні й від’ємні приклади ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
|
| 17.
| Глобальні проблеми сучасності
| Відображення екологічної політики сучасних держав у контексті глобальних проблем людства – сировинної, демографічної, охорони здоров’я та інших.
|
|
| 18.
| Політичне прогнозування
| Місце екологічних проблем у державно-політичному прогнозуванні; відображення їх як запоруки уникнення небажаних наслідків розвитку політичних подій, як внутрі держави, так і на міжнародній арені.
|
|
