Тема 31. Договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

Питання для самоконтролю:

1. Види договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Загальні та відмінні риси договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

2. Поняття, юридична характеристика, форма ліцензійного договору.

3. Поняття, юридична характеристика та форма договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.

4. Права та обов’язки сторін договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.

5. Особливості та загальна характеристика договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Завдання №169

Іванов, що є автором книги “Архітектура ХХ сторіччя”, уклав ліцензійний договір з видавничою фірмою “Будкнига” (м. Харків). За договором ліцензіат мав використовувати об’єкт права інтелектуальної власності шляхом видання 2 тис. примірників книги та їх розповсюдження строком один рік. Умова про територію, на яку поширюються надані права, у договорі була відсутня. Винагорода, що мала сплачуватись Іванову, у договорі була вказана фіксованою сумою у дві тисячі гривень.

Через шість місяців після укладення цього договору Іванов уклав ще один аналогічний договір із фірмою “Москнига” (Росія), за яким книга перекладачами фірми перекладалася російською мовою і мала розповсюджуватись у Росії.

Підприємство “Будкнига” відмовила Іванову у сплаті винагороди за договором, оскільки, за словами їх генерального директора, ліцензіар повів себе нечесно, уклавши ще один договір на ту ж книгу з іншою фірмою. Тому кошти на винагороду авторові “Будкнига” спрямує на покриття своїх збитків, що виникли в неї через появу на ринку зайвого тиражу книги.

Іванов подав позов до суду щодо виплати авторської винагороди.

Дайте аналіз ситуації з посиланням на норми закону. Яке рішення має прийняти суд? На яку територію розповсюджується договір між Івановим і фірмою “Будкнига”? Чи можна укладати два договори на видання однієї і тієї ж книги з різними видавцями?

Завдання №170

Харківський механічний завод за договором передав товариству «Перспектива» комплект розробленої його спеціалістами конструкторської документації на виготовлення пристрою для визначення вмісту нітратів в овочах та фруктах.

Згідно умов договору завод, крім документації, також зобов’язався передати досвід по налагодженню технологічного процесу.

Яким договором мають бути врегульовані відносини сторін? Які умови мають бути визначені в цьому договорі?

Завдання №171

ВАТ „Істомін” мав патент на виготовлення вагонеток для перевізки сталі зварним методом. Воно уклало договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності з фірмою “Общемаш” на строк три роки.

За п’ять місяців до цього ВАТ „Істомін” уклало ліцензійний договір щодо того ж об’єкту інтелектуальної власності із фірмою “Вагонремонт” строком на один рік.

Оскільки фірма “Общемаш” отримала виключні майнові права інтелектуальної власності, вона вимагала дострокового розірвання ліцензійного договору між “Істоміним” і фірмою “Вагонремонт”. В претензії було вказано, що в іншому випадку фірма “Общемаш” буде звертатись до суду з вимогою про розірвання ліцензійного договору між ВАТ „Істомін” і фірмою “Вагонремонт” в примусовому порядку і компенсації спричинених збитків на суму сімсот тисяч гривень.

Дайте юридичний аналіз ситуації з посиланням на норми права. Чи аргументовані претензії фірми “Общемаш”?

Теми 32-33. Договір про комерційну концесію.

Договір про спільну діяльність

Питання для самоконтролю:

1. Поняття, правова ціль, юридична характеристика, істотні умови договору про комерційну концесію.

2. Форма договору про комерційну концесію, сторони цього договору, права та обов’язки сторін.

3. Поняття та сутність спільної діяльності, її різновиди.

4. Сутність простого товариства.

5. Припинення договору простого товариства, відповідальність учасників.

Завдання №172

Фермери Мун, Рябий та Осока уклали між собою договір простого товариства, за яким у сільгосппідприємства “Нива” взяли на відгодування          200 телят, з умовою забезпечити їх загальну вагу до 1 жовтня поточного року не менше 500 центнерів, а СП “Нива” зобов’язалось надавати фермерам необхідні корми і надати для випасу пасовище з багаторічними травами. Отриманий прибуток планувалось розподілити : 50 відсотків СП, а інше – фермерам.

В результаті посушливого літа трава вигоріла і запланованої ваги телят не вдалося досягти. Крім того, за рішенням товаришів вони придбали висівки та додавали в корм телятам.

В період виконання договору Осока поламав ногу і на протязі двох місяців не приймав участі у спільних справах фермерів. Замість нього телят випасав його малолітній син. Прибуток від продажу вирощеної товаришами великої рогатої худоби склав 180 тис. грн. З них СП “Нива” передало 80 тис. грн фермерам, інші залишило у себе з причини, що домовлена вага не була досягнута. Фермери заявили вимогу про рівний поділ виторгу. В обґрунтування свого позову вони посилались на те, що надане пасовище не відповідало встановленим вимогам (трава вигоріла) і з-за спекотного літа телята просто не могли набрати такої ваги. Крім того, вони додатково витратились на придбання висівок та меляси. На їх думку, прибуток повинен ділитися відповідно до умов договору.

Крім того, СП “Нива” реалізувало не всіх телят, а частину з них залишило для забезпечення відтворення та збільшення свого продуктивного стада.

Одночасно спір виник між товаришами. Мун, який організовував всю справу взяв собі 40 тис. грн, Рябому віддав 25 тис. грн, а Осоці – інші 15 тис. грн. Останній вважав такий поділ несправедливим, оскільки він зламав ногу під час випасу телят (виробнича травма), і до того ж, його заміняв його син та члени сім’ї.

Як необхідно вирішити спір? При вирішенні посилайтися на чинні норми права.

Завдання №173

В 2000 р. Семенець отримала в садовому товаристві “Хуторок” земельну ділянку площею 0,12 га і звернулася до свого брата з проханням про допомогу в освоєнні цієї ділянки. Вони уклали між собою договір про спільну діяльність експлуатації ділянки та будівництва садового будинку, за яким всі витрати на будівництво: рекультивацію землі, придбання посадкового матеріалу, виплаті членський та цільових внесків - ділили порівну.

На протязі кількох років домовленість виконувалась, і між братом та сестрою не виникало спорів. Проте в 2004 р. вони посварились, і брат заборонив сестрі користуватися ділянкою. Брат в обґрунтування своєї правоти доводив, що після того, як сестра отримала ділянку, вона її передала брату, і той сам як інвалід-пенсіонер в сезон постійно проживав там, освоював земельну ділянку - висадив сад, збудував садовий будинок, на земельній ділянці та освоєних ним “нахаловках” (не використовуваних ділянках землі) вирощував овочі, якими забезпечував і свої потреби, і потреби сім’ї сестри.

Семенець звернулась з позовом в суд про заборону користування братом земельною ділянкою, а брат із зустрічним позовом про стягнення з неї             90 відсотків вартості будинку, та інших будівель й насаджень, оскільки він сам здебільше фінансував його будівництво та звів його своєю власною працею.

Вирішіть ситуацію, що виникла. Яке рішення повинен винести суд?

Завдання №174

Виробничий кооператив та ВАТ уклали між собою договір простого товариства про будівництво готельно-розважального комплексу, відповідно до якого кооператив повинен збудувати його “під ключ”, а ВАТ надало для забудови земельну ділянку, проектно-кошторисну документацію і повинно було повністю фінансувати будівництво.

Проектно-кошторисна вартість будівництва склала 2 млн. грн, з яких         500 тис. грн ВАТ перерахувало кооперативу через 10 днів після підписання договору. Оскільки в договорі було передбачено, що розпорядником коштів на будівництво є кооператив, то до початку будівництва та узгодження всіх пов’язаних з цим питань, він дозволив банку надати їх у тимчасовий кредит.

Через два місяці ВАТ звернулось до кооперативу з вимогою про надання звіту про хід будівництва та витрачання коштів. Кооператив заявив, що надана ділянка не придатна для будівництва комплексу (досить близько пливуни та поверхневі води, є ознаки зсуву ґрунту) і тому до отримання додаткових висновків він до будівництва комплексу не приступав, а через місяць взагалі повернув отримані гроші та запропонував розірвати договір.

Прибутки від експлуатації комплексу за договором повинні були ділитися порівну.

ВАТ не заперечувало проти розірвання договору, але вимагало винагороди за користування його коштами.

Як слід вирішити спір?

Завдання №175

За договором між міською радою м. Харкова та концерном “Макдональдс” передбачався інвестиційний проект, за яким міськрада надавала земельні ділянки для будівництва закладів швидкого харчування, а друга сторона вкладала певні кошти в будівництво самих пунктів та об’єктів сільськогосподарського призначення на території Харківського району для вирощування необхідної екологічно чистою продукції.

Крім того, ряду торгівельних підприємств Харкова на конкурсних засадах повинно бути надано право торгівлі асортиментом ексклюзивних товарів, що випускаються підприємствами концерну “Макдональдс”.

Внаслідок того, що через протести громадськості довелося відмовитись від побудови пункту швидкого харчування на площі Свободи, концерн скасував у договорі про спільну діяльність пункт про надання права торгівлі під своєю торговою маркою.

Два харківських торгових підприємства, що виграли таке право на конкурсі й затратили кошти на переобладнання своїх магазинів та зміну в них інтер’єру, звернулись до міськради та концерну “Макдональдс” з позовом про надання їм такого права.

Як слід вирішити справу?

Завдання №176

За договором між ВАТ “Вовчанські ковбаси” та приватним торгівельним підприємством “До Вашого столу” (далі - ПТП) останньому надавалось право торгувати продукцією під торгівельною маркою ВАТ „Вовчанські ковбаси”.

При перевірці виявилось, що в магазині у продажу є м’ясні вироби інших товаровиробників, зокрема ХМК, “Черкаська шиночка” та інших.

ВАТ “Вовчанські ковбаси” звернулося в господарський суд з позовом до ПТП про припинення договору та стягнення з нього незаконно отриманого прибутку. Одночасно були подані позови до названих товаровиробників про незаконне користування торговою маркою і виплату компенсації.

У відзиві на позов Харківський м’ясокомбінат вказав, що у договірних зв’язках з ПТП не перебуває і продукцію йому для реалізації не поставляє, а наявні на момент перевірки м’ясні вироби його виробництва були придбані ПТП на передсвятковому пільговому оптовому розпродажу.

ВАТ “Черкаська шиночка” також заперечувало будь-які договірні зв’язки з ПТП. Звідки в того з’явились його вироби невідомо.

Як слід вирішити спори?