Полиці, стелажі, ящики, упаковки тощо.

У складських приміщеннях широко використовують спеціальне обладнання, яке дає змогу зберігати товари різних видів, типів та різного призначення. Воно також підвищує ефективність використання площі та об’єму складського приміщення, сприяє найбільш раціональному використанню вантажно-розвантажувальних та тарнспортних засобів. Це обладнання за фізико-хімічними властивостями товарів можна поділити на наступні групи:

Для зберігання штучних та упакованих товарів (метал, інструменти, напої тощо), де характерним є стелажне або піддонне зберігання товару.

Для зберігання сипучих товарів (вугілля, зерно тощо), де характерним є напольне або бункерне зберігання товару.

Для зберігання рідких товарів (нафтопродукти, гас тощо), де харатерним є резервуарне або тарне зберігання..

Для складської переробки („обробки”) товарів застосовують різні типи підйомно-транспортних машин та пристроїв, котрі класифікують за:

1. Продуктивністю та рівнем використання ручної праці:

A. Основні засоби механізації: мостові, козлові, баштові крани; конвеєри; навантажувачі; крани-штабелери тощо.

B. Допоміжні засоби механізації: ручні візки; роликові доріжки; блоки; домкрати тощо.

2. Напрямком переміщення товарів:

A. У горизонтальному напрямку із незначним нахилом: електровізки; автовізки; конвеєри; скрепери тощо.

B. У вертикальному напрямку з різним нахилом: елеватори; ліфти; штабелери; підйомники тощо.

C. У змішаному напрямку: електронавантажувачі; автонавантажувачі; крани усіх видів тощо.

3. Характером переміщення товарів:

A. Періодичної дії: електровізки; автовізки; підйомники-навантажувачі; крани тощо.

B. Безперервної дії: конвеєри; елеватори; спіральні спуски тощо.

4. Видом рушійної сили:

A. Механізми з електричними двигунами: електронавантажувачі; електрокари; електроштабелери; електрокрани тощо.

B. Механізми з двигунами внутрішнього згоряння: автокари; автонавантажувачі; дизельні крани тощо.

C. Пристрої для самопереміщення товарів: похилі спуски; прямолінійні та гвинтові роликові доріжки тощо

D. Механізми ручної дії: візки; рокли; крани; лебідки тощо.

5. Конструкцією:

A. Стаціонарні засоби: крани на колоні; консольні тощо.

B. Напівстаціонарні засоби: мостові крани; баштові крани; залізничні крани тощо.

C. Засоби вільного переміщення: всі засоби підлогового підйомно-транспортного призначення; автокрани; плавучі крани; аерокрани тощо.

Складське обладнання складається з наступних основних компонентів: допоміжні пристрої для розвантаження-навантаження; внутрішньоскладські транспортні засоби; полиці, стелажі, ящики, упаковки тощо.

Які ж бувають навантажувачі? Якщо розглядати по виду двигуна, то навантажувачі поділяються на:

Електричні навантажувачі.

2. Автонавантажувачі:

A. Дизельні навантажувачі.

B. Газобензинові навантажувачі.

Запитанян до аудиторії: Де, на Вашу думку, застосовують електричні навантажувачі, а де автонавантажувачі?

Тара – особливий вид промислових виробів, призначений для укладання та упакування різних товарів. У тарі товари передаються до перевезення транспорним підприємствам та зберігаються у ній при транспортуванні та зберіганні. На складах.

Запитання до аудиторії: Яке, на Вашу думку, призначення тари?

Основне призначення тари:

Запобігання пошкодженням від механічних дій, забруднення та псуванню товарів під впливом атмосферних опадів, температури, тобто збереження фізико-хімічних властивостей.

Створення відповідних умов для виконання вантажно-розвантажувальних робіт та транспортування усіма видами транспорту.

Збереження зручностей при укладанні та збереженні вантажів на складах.

Краще використання складських об’ємів приміщень, вантажопідйомності транспортних засобів та збільшення їх продуктивності.

Полегшення умов праці складських працівників.

Упаковка – засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист товару від пошкоджень, втрат, а зовнішнє середовище від забруднень. Вона сприяє раціональній організації процесу зберігання, реалізації та транспортування товару. Крім функціонального призначення, упаковка виконує роль знаку торговельної марки. Тому має значення форма, розміри, кольорова гамма, конструкція, шрифт, екологічність тощо.

На практиці використовують різні види тари та упаковки, котрі можна поділити на наступні групи:

Зовнішня тара та упаковка – зворотня тара та упаковка – призначена для транспортування або зберігання у процесі переміщення товарів від виробника до споживача (дерев’яні ящики, металеві ящики, пластмасові ящики, картонні ящики, бочки, пляшки тощо).

Внутрішня (споживча) тара та упаковка – незворотня тара та упаковка – переходить з розміщеним в неї товаром в повну власність споживача (паперові обгортки, жестяні банки тощо).

Цехова (обігова) тара та упаковка – використовується для транспортування товару від одного робочого місця підприємства до іншого робочого місця цього ж підприємства.

Планування місцезнаходження складського комплексу та розподіл його площ

Існує думка, що для успіху в бізнесі необхідно враховувати наступні фактори: „кількість та місцезнаходження”. Замість пошуку відповіді на запитання: „Чи потрібен нам 37-ий розподільчий центр і якщо так, то де його розташувати?” потрібно дати відповідь на наступне запитання: „А чи потрібно нам 37-м розподільчих центрів? Чи може нам потрібна інша (більш оптимальна) кількість розподільчих центрів з іншим місцерозташуванням?”

Запитання до аудиторії: Які, на Вашу думку,фактори впливають на вибір місцезнаходження складських комплексів (центрів)?

Головними факторами, що впливають на вибір місцезнаходження складських центрів, є ринки збуту та наявність сировинних ресурсів. Більшість складських центрів розташовують або біля ринку, або біля джерела сировини. Необхідно також приймати до уваги рівень податків та наявність транспортних послуг. Істотний вплив на прийняття рішення щодо розміщення складських центрів має вдосконалення засобів зв’язку.

Населення розглядають в якості ринку для збуту товарів, так і в якості потенційного джерела робочої сили. При плануванні споживчих товарів прискіпливо відслідковують коливання чисельності населення – туту питання стоїть не лише в тому, щоб порахувати кількість населення, а й в тому, щоб відслідкувати зміну якісних характеристик населення – структуру, особливо тих, що впливають на купівельну спроможність.

Процес прийняття рішення щодо вибору місця розташування складського центру складається з декількох етапів з поступовим переходом від великого регіону до все більше дрібних. Першочергово вибирається регіон, що для багатонаціональних підприємств означає вибір країни, в якій буде розташований складський центр. При пошуку місця в межах країни здійснюється вибір області та району. Далі вибирається населений пункт, де буде розташований центр. На заключному етапі оцінюються різні ділянки землі.

Найбільш поширеним методом математичного визначення місцерозташування складських центрів є метод центру тяжіння, що полягає в мінімізації відстані до існуючих об’єктів. Суть методу полягає в наступному. На карту місцевості, де ми збираємось визначити оптимальне місце для розміщення розподільчого центру, накладаємо сітку системи координат. А далі математичними розрахунками знаходимо координати місця, де відповідно до критеріїю «мінімальності відстаней» можна «ставити» РЦ.

Методи, що аналогічні даному, дають лише приблизні координати складських центрів. Тому необхідно вносити коригування, прийнявши до уваги інші фактори, що впливають на бізнес: податки, рівень заробітної плати, розмір знижок, вартість транспортування, якість транспортних засобів, можливість зменшення тарифів щодо транспортування тощо.

Приміщення на складах поділять на:

1. Приміщення основного виробничого призначення – призначені для виконання основних технологічних операцій, у тому числі для зберігання товарів, експедиції та переробки.

2. Допоміжні приміщення – призначені для зберігання тари, розміщення інженерних пристроїв та комунікацій, а також різних служб та інших цілей.

Планування складських приміщень повинна забезпечувати можливість застосування ефективних способів розміщення й укладання одиниць зберігання, використання складського обладнання та умови для повного збереження товару. Такий принцип внутрішнього планування зон складу дозволяє підтримувати потоковість та безперебійність складського технологічного процесу.

Запитання до аудиторії: Які, на Вашу думку, приміщення потрібні в складському Розподільчому Центрі?