Більш детально логістику переробки (утилізації) ми розглянемо на наступних заняттях.

Логістика персоналу – Personnel Logistics, як субсистема логістики підприємства, стосується прийняття рішень щодо управління персоналом. Вона передбачає наявність системи принципів, методів та механізмів оптимального найму та підбору персоналу, його підготовки (навчання) та розподілу, мотивації (оплати праці) та раціонального використання.

Зауважимо, що в науковій літературі зустрічаються терміни «кадри» та «персонал». Багато науковців ототожнюють ці терміни. Ми ж будемо в даному курсі дотримуватись визначень наступних термінів:

· Кадри – це постійні (штат) кваліфіковані працівники, що пройшли попередню професійну підготовку та володіють спеціальними знаннями, трудовими навичками або досвідом роботи у вибраній сфері діяльності.

· Персонал – це постійні та тимчасові працівники, представники кваліфікованої та некваліфікованої праці.

· Людські ресурси – сукупність властивостей людей, що визначають їх працездатність до виробництва матеріальних та духовних благ, і є узагальнюючим показником людського фактору розвитку суспільного виробництва.

Управління персоналом можна визначити як діяльність, що спрямована на досягнення найефективнішого використання працівників для досягнення цілей підприємства та особистісних цілей. Перші, традиційно, пов'язуються з забезпеченням ефективності підприємства. Причому ефективність іноді розуміється у вузькому значенні – як отримання максимального прибутку. Однак дедалі частіше ефективність розглядається не тільки в економічному плані – як економічність, якість, продуктивність, нововведення, прибуток, а і в більш широкому контексті й пов'язується з такими поняттями особистісного, психологічного плану, як задоволеність співробітників своєю працею, участю у трудовому колективі підприємства, високий рівень самооцінки колективу, мотивація персоналу до ефективної праці.

Як сфера практичної діяльності управління персоналом – це система взаємозв`язаних організаційно-економічних заходів по створенню умов для нормального функціонування, розвитку ефективного використовування потенціалу персоналу організації.

Предметом управління персоналом є управління працівниками у процесі виробництва з точки зору найбільш повного та ефективного використання їх потенціалу. Основною метою управління персоналом є поєднання ефективного навчання персоналу, підвищення кваліфікації та стимулювання його до високоефективної праці. Для досягнення цієї мети, насамперед, потрібно чітко з’ясувати особливості управлінської праці. Для цього, зауважимо, що управління персоналом має наступні рівні:

· Оперативний – домінує кадрова робота.

· Тактичний – домінує, власне, управління персоналом.

· Стратегічний – домінує управління людськими ресурсами.

· Політичний – домінує робота по розробці кадрової політики

Управління персоналом забезпечує процеси використання людських ресурсів шляхом організації:

1. Управління працею – вдосконалення виробничих процесів, розподіл та кооперація праці, методів праці та організації робочих місць, зміцнення дисципліни праці, покращення умов праці та охорони праці, організація оплати праці та її стимулювання.

2. Управління кадрами – комплектування та підготовка кадрів, оцінка та розстановка, організація професіональної адаптації та внутріфірмової мобільності, мотивація та виховання працівників, зменшення текучості тощо.

3. Управління соціально-демографічними процесами – допомога сім’ям, будівництво та утримування об’єктів соціально-культурного призначення, житла, покращення медичного обслуговування, підвищення освітнього та культурного рівнів працівників тощо.

Більш детально логістику персоналу ми розглянемо на наступних заняттях.

Логістика фінасова – Finance Logistics, як субсистема логістики підприємства, стосується прийняття рішень щодо управління фінансами.

Слід зазначити, що в повсякденному житті ми часто вживаємо термін «фінанси», маючи на увазі гроші. Дійсно, фінанси завжди мають грошову форму виразу, і це важлива ознака фінансів. Але на відміну від грошей, фінанси не можна матеріально відчути.

Для наших потреб під терміном:

1. «Гроші» будемо розуміти засоби купівлі (обміну) товарів та послуг.

2. «Фінанси» будемо розуміти процеси суспільного життя, які обов’язково супроводжуються рухом грошових коштів.

Гроші є важливими в сьогоденні не самі по собі, а завдяки своїй купівельній спроможності. Вони мають номінальну та реальну цінність. Номінальна цінність (вартість) грошей визначається величиною цифр, котрі вказані на них. Реальна цінність (вартість) грошей визначається кількістю товарів та послуг, котрі можна придбати за конкретну грошову одиницю.

Запитання до аудиторії: Виходячи з цих визначен, яка цінність (вартість) на Вашу думку, повинна нас найбільше цікавити?

Реальна цінність грошей може змінюватись з плином часу та знаходиться під впливом цін на товари та послуги. Коли загальний рівень цін підвищується, настає інфляція – реальна цінність грошей, а отже й купівельна спроможність споживачів, падає. Коли загальний рівень цін знижується, настає дефляція – реальна цінність грошей, а отже й купівельна спроможність споживачів, зростає.

Фінанси ж виражають реально існуючі в суспільстві виробничі відносини та виступають в якості економічної категорії. Сферою виникнення фінансових відносин є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукта чи послуги, тобто коли ця вартість розпадається на складові елементи (заробітну плату, прибуток тощо) та проходить утворення різних форм грошових доходів та накопичень. В загальній сукупності фінансових відношень можуть бути виділені наступні сфери: фінанси підприємств та організацій; страхування; державні фінанси.

Фінанси характеризуються наявністю фінансових ресурсів (тобто грошових засобів, що є в наявності) будь-якого суб’єкта рикової екноміки. Вони спрямовуються на розвиток, споживання, а також можуть залишатись в резерві. Для забезпечення вище викладеного необхідно здійснювати фінансове планування, в ході якого велику увагу приділяють більш повному вияву внутрішніх резервів, ефективномувикористанню виробничих потужностей, раціональному використанні всіх ресурсів.

Запитання до аудиторії: Що таке «ресурси»?

Які ресурси Ви знаєте?

Фінансове планування зводиться, з одного боку, до точних розрахунків фінансових показників на найближчий час та їх поєднання у відповідному фінансовому документі (баланс; звіт про прибутки та збитки; звіт про рух грошових ресурсів), а з другого боку – до прогнозованих розрахунків, що носять ймовірнісний та багатоваріантний характер.