Забезпечити наявність висококваліфікованих спеціалістів в різних підрозділах підприємства.

Впровадити організаційні механізми управління інформаційним та фінансовим потоками для забезпечення координації дій спеціалістів різних підрозділів підприємства, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком.

Розгляд цих формально різнорідних, а за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу має важливе значення. Очевидно, що функції, пов’язані з формуванням матеріального потоку підприємства, технологічно зв’язані, а витрати на їх виконання економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на інші, а намагання знизити окремі витрати без врахування інших, можуть зумовити зростання сукупних витрат.

Ефективне функціонування логістичної системи залежить від вибраної логістичної стратегії та відповідної логістичної координації. Воно обумовлюється так званими синергічними зв’язками, і цей ефект набуває форми логістичної синергії .

 (!!!) Постулат логістики будь-якого підприємства: «необхідний товар високої якості в потрібному місці, в потрібний час, в потрібній кількості, по прийнятній ціні та з мінімальними затратами».

Запитання до аудиторії: Виходячи із сучасного уявлення про логістику, які структурні підрозділи логістики Ви знаєте?

Як логістика впливає на комерційну діяльність підприємств?

Чи можна на логістику вплинути?

Якщо «так», то як?

Отже, логістику підприємства можна умовно поділити на наступні логістичні підрозділи (субсистеми):

Логістика постачання.

Логістика виробництва.

Логістика збуту (розподілу (дистрибуції)).

Логістика переробки (утилізації).

Логістика транспортування.

Логістика складування.

Логістика ІТ.

Логістика фінансова.

Логістика кадрова.

Зауважимо, що під терміном «підсистема (або субсистема)» ми будемо розуміти систему нижчого рівня.

Запитання до аудиторії: Яка ціль стоїть перед логістикою підприємства?

Які завдання будуть у субсистем логістики?

Слід зазначити, що в систему логістики підприємства потрапляють, як підсистема, ще й потоки сервісу (послуг). 

Відповідно до сучасного тлумачення, сервіс (послуги) – це всі види праці, які безпосередньо не зв’язані із зміною і перетворенням форм матерії і явищ природи і які мають особливу споживчу вартість, яка виражається в суспільно корисній діяльності самої праці в різних галузях господарства. До послуг відносять і ті види праці, результати яких не виражаються в речовому вигляді (наприклад, транспорт, зв’язок).

Особливості діяльності по наданню сервісу (послуг):

· Сервіс (послуги) не можуть існувати поза процесом їх надання (тобто, вони не можуть накопичуватися).

· Продаж сервісу (послуг) – це, фактично, продаж самого процесу праці, тому якість послуг визначається якістю самого процесу праці.

· Сервіс (послуги) являють собою конкретну споживацьку якість тільки у визначений час і у конкретному місці чи напрямку, що суттєво обмежує можливості їх заміни на ринку праці.

Формування логістичних систем викликало появу терміну «загальні логістичні затрати». В будь-якій системі загальні логістичні затрати будуть визначатися відповідно до наступної формули:

ЗЛЗ = ЗП + ЗВ + ЗД + ЗУ + ЗТ + ЗС + ЗІТ + ЗЗФ + ЗЗК + ЗСП + УВ

, де ЗЛЗ – загальні логістичні затрати

ЗП – затрати на постачання

ЗВ – затрати на виробництво

ЗД – затрати на дистрибуцію (розподіл)

ЗУ – затрати на утилізацію (переробку)

ЗТ – затрати на транспортування

ЗС – затрати на складування

ЗІТ – затрати на інформаційну технологію

ЗЗФ – затрати на залучення фінансів

ЗЗК – затрати на залучення кадрів

ЗСП – затрати на сервісні послуги

УВ – упущена вигода – затрати, пов’язані з відмовами споживачів

Запитання до аудиторії: Як можна деталізувати затрати кожної із субсистем (розписати кожен із доданків вище наведеної формули)?

Як бачимо, затратних показників є багато. Всі вони важливі. Всі вони взаєпов’язані. Але на них впливати можна, й більше того – необхідно. Тому особливу роль підприємства відводять побудові ефективної логістики підприємства на основі системного підходу:

Інтеграція, синтез, розгляд різних сторін явищ, об’єкта.

Адекватний засіб дослідження та розробки об’єктів, що являють собою обмежене ціле.

З точки зору бізнесу, системний підхід означає, що ціль логістики підприємства можна досягнути в результаті усвідомленої реалізації взаємозалежності основних функціональних завдань структурних підрозділів (субсистем) логістики підприємства.

Схематично, поєднання видів діяльності в системі логістики можна представити «шестерним з’єднанням» (рис.1.1.1).

Рис.1.1.1 Основні види діяльності в логістиці підприємства

Серед усіх завдань логістики підприємства можна виділити наступні найважливіші завдання:

· По-перше, розробка та обгрунтування пропозицій що сприяють досягненню найбільшої ефективності підприємства, зростання його ринкової частки та отриманню переваг перед конкурентами.

· По-друге, створення інтегрованої ефективної системи регулювання та контролю матеріальних та інформаційних потоків.

· По-третє, забезпечення механізму розробки завдань і стратегій в області управління виробництвом та розподілом товару.

· По-четверте, взаємна відповідність матеріальних та інформаційних потоків.

· По-п’яте, контроль матеріального потоку та передача інформаціних та фінансових даних про нього в єдиний центр.

· По-шосте, розробка засобів управління операціями руху товарів.

· По-сьоме, встановлення норм стандартизації напівфабрикатів, упаковки та визначення обсягів виробництва, транспортування, складування та розподілу.

Зауважимо, що під терміном:

1. «Ефективність» ми будем розуміти показник, що характеризує рівень якості при певних затратах і визначається як відношення корисного ефекту (результату) до витрат на його отримання.

2. «Інтеграція» ми будемо розуміти узгодженість одних елементів з іншими.

3. «Принципи логістики» ми будемо розуміти закони явищ, що знайдені із спостережень працівниками логістики, основними з яких є:

a. Принцип оптимальності – означає характеристику рівня якості, що грунтується на виборі таких управлінських рішень, котрі є найкращими по комплексу показників для заданих умов.

b. Принцип оптимізації – рішення приймається завжди таким чином, щоб завдяки вибраній альтернативі, тобто завдяки вибраному співвідношенню затрат та результатів, здійснювалось би оптимальне досягнення поставлених завдань.

c. Принцип емержентності – чим більша логістична система і чим більша відмінність в розмірах між частиною та цілим, тим більша ймовірність того, що властивості цілого можуть сильно відрізнятися від властивостей частин.

d. Принцип системності – передбачає підхід до логістичної системи як до комплексного об’єкта, який досліджується, з одного боку, як єдине ціле, а з другого боку – як частини більшої системи (всього підприємства).

e. Принцип ієрархії – підпорядкування нижчих елементів вищим, перехід від нижнього рівня до вищого.

f. Принцип інтеграції – направлений на вивчення інтегрованих властивостей та закономірностей в логістичних системах, результатом яких є синергічний ефект.

g. Принцип формалізації – націлений на отримання кількісних та комплексних характеристик логістичної системи.

Запитання до аудиторії: Пригадайте субсистеми логістики.

А тепер дайте відповідь на провокаційне запитання - що є первинне: «яйце чи курка»?