Родина Злакові (Poaceae, Graminea)

Переважно трав’янисті рослини, рідше деревоподібні (бамбукові) з додатковими мичкуватими коренями і кореневищами.

Стебла прості, рідше розгалужені, тонкі, циліндричні, з вузлами і порожнистими меживузлями.

Листки чергові, лінійні, розміщені дворядно, листки мають довгу піхву, що охоплює стебло. Між піхвою і пластинкою є язичок, форма і величина якого має суттєве значення для систематики злаків.

Суцвіття верхівкове, рідше пазушне, являє собою прості колоски, зібрані у волоть, китицю, складний колос чи початок. При основі кожного колоска є колоскові луски, як правило 2 (верхня і нижня). Колоски складаються з 1-5 (до 20) квіток, при основі кожної квітки є 2 квіткові луски (нижня і верхня).

Оцвітина редукована і складається з двох дрібних плівчастих лусок, що називаються лодикулами. Квітки двостатеві, рідше одностатеві, тичинок як правило 3, рідше 2-6, маточка з 2-3 зрослих плодолистиків, зав’язь верхня, приймочка дволопатева (рідше 1-3 лопатева), периста.

Плід – суха однонасінна зернівка, у деяких бамбукових – ягодоподібний. У зернівці добре розвинений ендосперм (до 75 % маси).

Дуже велика родина – 700 родів, 10 000 видів. Поширені повсюди, але особлива видова різноманітність в тропіках.

За типом кущіння злаки поділяють на кореневищні, нещільно- і щільнокущові. У нещільнокущових злаків (жито, овес, ячмінь, пшениця, тимофіївка, грястиця збірна, райграс тощо) вузол кущіння розміщений близько під поверхнею ґрунту, тому пагони, які відходять від нього, спочатку ідуть під деяким кутом і на земну поверхню виходять на деякій відстані один від одного. У щільнокущових злаків (ковила, щучник, біловус) вузли кущіння тісно зближені і містяться, як правило, над поверхнею ґрунту або досить близько від поверхні. Кореневищні злаки (пирій повзучий, очерет, куничник, гаполог) ростуть на пухких, добре аерованих грунтах. 

Господарське значення родини дуже велике: в харчуванні людства, корм для травоїдних тварин. Негативне - бур’яни. Цукроносний злак – цукрова тростина.

Родина Злакові поділяється на ряд підродин. За Тахтаджяном 6 підродин. Український ботанік Цвельов ділить родину Злакові на 2-3 підродини: Бамбуковидні, Мітлицевидні, Просовидні, в межах яких виділяє серії, триби і дрібніші таксони.

Підродина Бамбуковидні (Bambusoideae)

Цікаві тим, що мають дерев’янисті стебла, здебільшого розгалужені, 30-40 м заввишки. Листки з піхвою і невеликим черешком. Суцвіття китиця або волоть, утворені колосками. Квітка має 6 тичинок, 3 лодикули. 50 родів, >500 видів, властивих тропікам і субтропікам. Мають велике практичне значення, можна сказати універсальне. Особливість – дуже швидкий ріст, за 30-40 днів на 15-20 м.

Підродина Мітлицевидні (Pooideae)

Одно- або багатоквіткові колоски зібрані у суцвіття складний колос, волоть, початок. Колоскових лусок 2. 

Поділяють на такі групи:

Ø зернові (хлібні) злаки – суцвіття складний колос.

Пшениця (Triticum) налічує близько 20 дикорослих і культурних видів. Однорічні рослини (озимі і ярі), колоски три- або семиквіткові, у яких тільки від 1-3 нижніх квітки плодоносні. Зернівка може бути різного кольору (різні сорти). Зернівка пшениці характеризується досить високим вмістом клейковини (білкові речовини). Найважливіше значення мають 2 види.

Пшениця м’яка (T. vulgare) – 90 % посівів, дуже поліморфний вид. Дає борошно, що йде основному на випікання хліба.

Пшениця тверда (T. durum) має вище стебло з жорсткішою соломиною, зернівки довші і часто крупніші. Зерно вищої якості (20 % клейковини) йде на виробництво макаронних виробів, манних круп, найкращих сортів борошна. Відомо близько 300 сортів пшениці.

Дуже близький до пшениці рід Пирій (Elytrigia). Пирій повзучий (E. repens) – злісний бур’ян, кореневищний злак.

Жито (Secale). Відомо 12 видів, з яких 11 у дикому стані, 1 - культурний. Колоски дво- (три-, чотири-) квіткові, нижня квіткова луска витягнута в остюк, зернівка довгаста, з глибокою борозенкою, стиснута, на верхівці опушена.

Жито посівне (S. cereale) – більшість сортів є озимими.

Із дикоростучих – жито дике або ламке (S. sylvestre).

Ячмінь (Hordeum). 20-30 дикорослих видів. Культурні сорти об’єднують в один збірний вид – ячмінь посівний (H. vulgare). Ячмінь важлива зернофуражна, харчова, технічна культура. Отримують перлову, ячну крупу, застосовують для виготовлення пива, сурогату кави.

Ø кормові злаки.

Тимофіївка (Phleum). Багаторічні або однорічні нещільнокущові злаки із суцвіттям султан (стиснута циліндрична волоть). Колоски одно квіткові. 15 видів, в Україні - 8.

Ковила (Stipa). Багаторічні щільнокущові злаки. Колоски одно квіткові, суцвіття волоть. 300 видів, в Україні 60. До розорювання степів різні види ковили були основними компонентами цілинних степів.

Стоколос (Bromopsis). 100 видів, 7 видів у флорі України. Суцвіття волоть, складене з багатоквіткових колосків, стиснутих з боків. Стоколос безостий (B. inermis) має найбільше значення як кормова рослина природних луків і пасовищ.

Польовиця або Мітлиця (Agrostis). 100 видів, в Україні 13. Суцвіття волоть, утворене одно квітковими колосками. Найпоширеніша – мітлиця біла (A. alba) – на заплавних луках.

Овес (Avena) – одно- і багаторічні рослини з розлогою волоттю і дво- або чотириквітковими колосками. Овес посівний (A. sativa) – відома зернофуражна культура. Виготовляють крупи, вівсяні пластівці, толокно, часто овес висівають на зелений корм разом з викою.

Тонконіг (Poa) – 200 видів, більше 23 видів в Україні.

Очерет (Phragmites) – великі гідрофільні злаки з довгою пірамідальною волоттю, колоски три- або семиквіткові. Найбільш поширений очерет звичайний (Ph. australis) (кореневищний злак). Очерет використовується як місцевий будівельний матеріал, у молодому стані придатний на корм худобі.

Підродина Просовидні (Panicoideae)

Колоскових лусок більше двох, колоски одноквіткові або одна квітка тільки тичинкова. Суцвіття переважно волоть.

Кукурудза або маїс (Zea mays) – однорічний культурний злак, у дикому стані нині невідомий. Квітки і суцвіття роздільностатеві, рослина однодомна.

Просо (Panicum) – 400 видів у тропіках і субтропіках. Найбільше економічне значення має просо звичайне або п. посівне (P. miliaceum). Суцвіття волоть, колоски з двох квіток, у яких 1 тичинкова, друга – двостатева. Пшоно містить 12 % білка.

Рис (Oryza) – 20 видів у дикому стані, поширені в тропіках і субтропіках. У культурі найбільш відомий і поширений рис посівний (O. sativa). Суцвіття повисла волоть, колоски одноквіткові, квітка двостатева з 6 тичинками. Відомо кілька тисяч сортів.

Сорго (Sorghum) – високі злаки з виповненим стеблом і верхівковими волотями. 50 видів. Найважливіший культурний вид с. звичайне (S. vulgare) – однорічний посухостійкий злак 2-6 м висотою. Розрізняють зернові, цукрові та віникові сорти сорго. В стеблах цукрових сортів 12-16 % цукру.

Цукрова тростина (Saccharum officinarum) – багаторічний культурний кореневищний злак із стеблом до 5-6 м висотою, 4-5 см у діаметрі з широкими листками і великою волоттю. Стебло містить 16-20 % цукру.

Тема 11: Підклас Арецидні

Мета:показати місце арецид в системі однодольних.

Професійна спрямованість:Матеріал даної теми необхідний вчителю при викладанні теми “Різноманітність покритонасінних, їх класифікація”. Біологія 6 клас

План

1. Порядок Арецидні або Пальмоцвіті. Родина Пальми.

2. Порядок Ароїдноцвіті. Родини Ароїдні.

3. Порядок Рогозоцвіті. Родина Рогозові.

Основні поняття теми:суцвіття: початок, волоть; одностатеві квітки, плоди: ягода, кістянка, горішок.

Обрані методи:лекція з елементами бесіди.

Питання для самостійного вивчення та осмислення

1. Практичне значення родини Пальмові.

2. Кімнатні рослини родини Ароїдні.

3. Характеристика родини Ряскові.

4. Характеристика родини Їжачкоголівкові.

Запитання для самоаналізу і самоперевірки

1. Де поширені пальмові і якими життєвими формами вони представлені?

2. Який обсяг родиниПальми у флорі світу, України?

3. Де поширені ароїдні і якими життєвими формами вони представлені? Який обсяг цієї родини у флорі світу, України?

4. Назвіть найбільш поширені кімнатні рослини з родини Ароїдні. Охарактеризуйте їх.

5. Де поширені рогозові і якими життєвими формами вони представлені?

6. Порівняйте родини Ароїдні і Рогозові.

Рекомендована література:

1. Нечитайло В. А., Липа О. Л. Систематика вищих рослин. -К.: Вища школа, 1993.-С. 277-286.

2. Липа О. Л., Добровольський І. А. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин. - К.: Вища школа. 1975. –С.344-360.

3. Сергиевская Е. В. Систематика высших растений. Практический курс. С.-Петербург. 1998. -С. 392-412.

І

Підклас Арециди

Різноманітні життєві форми: пальмоподібні, деревоподібні форми, так і деревоподібні та трав’янисті ліани, чагарники, трави, епіфіти і навіть водяні рослини. Належать 6000 видів, 4 порядки, 6-7 родин, 20 підродин поширених переважно в тропіках та субтропіках.