Родина Жовтецеві (Ranunculaсеае)

Налічує близько 60 родів і понад 2 тисячі видів, які поширені переважно в областях з помірним і холодним кліматом, деякі ростуть і в тропіках. У флорі України 150 видів.

Жовтецеві – переважно багаторічні трав’янисті рослини, але серед них є одно- або дворічні трави, а також напівкущі і кущики та ліани.

Листки чергові, інколи супротивні, прості пальчасто або перистолопатеві, роздільні або розсічені, рідше цілісні, як правило, без прилистників.

Квітки двостатеві, іноді одностатеві, ациклічні, геміциклічні або циклічні , актиноморфні, рідше зигоморфні. Оцвітина проста або подвійна, чашолистиків звичайно 5, рідко 3, зелені або забарвлені. Пелюсток багато, або 5-4 тичинок багато рідше 5-15. Гінецей апокарпний, рідко синкарпний, маточок багато, рідше 1-8, зав’язь верхня. Різноманітність квіток пояснюється тим, що роди які входять до складу цієї родини, перебувають на різних стадіях еволюції. Плоди – найчастіше збірна листянка, збірна сім’янка, багатогорішок, рідше однолистянка або ягода.

Насіння дрібне, з маленьким зародком і оліїстим ендоспермом.

Більшість жовтецевих у надземних і підземних органах містять отруйні речовини – алкалоїди і глікозиди, тому окремі види застосовують у медицині, як лікарські. Серед жовтецевих є багато декоративних рослин. За будовою квіток та типом плодів жовтецеві поділяють на 6 підродин:

Підродина Коптисові (Coptidoideae). Найпримітивніша серед жовтецевих. Включає 7 родів, найбільш примітивним з яких є рід коптіс (Coptis).

Підродина Рутвицеві (Thalictroideae). Дещо більш просунута порівняно з попередньою. Налічує 12 родів світової флори. В Україні поширені роди орлики (Aquilegia), рутвиця (Thalictrum).

Підродина Анемонові (Anemonoideae). Охоплює близько 20 родів; в Україні представлено 5 родів з такими спільними ознаками: плід - збірна сімянка, квітки правильні; оцвітина проста, віночкоподібна, рідше подвійна.

Анемона або вітряниця (Anemone) – численний рід, який має в Україні 5 видів. В лісах досить часто трапляється анемона дібровна (A. nemorosa), анемона жовтецева (A. ranunculoides)

Сон-трава (Pulsatilla latifolia) досить поширена в соснових лісах.

Ломиніс, або клематіс цілолистий (Clematis integrifolia) зустрічається на узліссях і лісових галявинах в зоні Полісся і Лісостепу. Рано навесні цвіте блакитними квітками печіночниця благородна (Hepatica nobilis), яка трапляється в лісах в Правобережній Україні і в Карпатах.

Підродина Жовтецеві (Ranunculaideae). Одна з найбільших підродин, до якої належать близько 20 родів; у флорі України є представники 5-6 родів.

Жовтець (Ranunculus) – великий і досить поширений в природі рід, що налічує понад 300 видів, з них близько 40 в Україні. Найпоширеніші: ж. їдкий (R. acer), ж. повзучий (R. Repens), ж золотистий (R. auricomus). 

Пшінка, або чистяк (Fikaria). В лісах і чагарниках майже повсюди поширена п. весняна (F. verna) з жовтими блискучими квітами.

Купальниця європейська (Trollius europaea) зустрічається на вологих лісових луках і галявинах на Поліссі, в Лісостепу і в Карпатах.

Горицвіт або адоніс (Adonis), налічує близько 20 видів, з них в Україні - 5. Найбільш поширений г. весняний (А.vernalis) – багаторічник, що росте в степах і по степових схилах..

Підродина Дельфінієві (Delphinioideae).

 Належить 6-7 родів, з них в Україні зустрічається 4 роди.

Дельфіній (Delphinium) нараховує 200 видів ,з них у флорі України - 8. Чашолистиків 5, забарвлені, з них верхній із шпоркою. 

Сокирки (Consolida). Рід охоплює 4-5 видів. С. польові (С. regalis) – однорічний бур’ян, який засмічує посіви переважно озимих культур.

Аконіт, або борець (Aconitum) включає приблизно 60 видів, з них в Україні близько 20 видів.

Чорнушка (Nigella) – однорічні рослини, з правильними поодинокими блакитними квітками.

Підродина Чемерникові (Helleborideae).

Включає 1 рід, 15 видів, з них в Україні - 4.

 Чемерник, або зимівник (Helleborus) – багаторічна рослина з пальчасто-розсіченими листками.

V

Порядок Макоцвіті (Papaverales)

Родина Макові (Papaveraceae)

Об’єднує біля 45 родів, понад 800 видів. У флорі Україні зустрічається близько 27 видів. Поширені в позатропічних областях. Найбільші за кількістю видів роди: ряст (Corydalis) - 300 в., мак (Papaver) 100 в., у флорі України - 12 видів. За життєвими формами макові - це в основному трав’янисті рослини, одно- і багаторічники, але є кущі і навіть невеликі деревця, звичайно з молочним соком. Листки у макових прості, чергові, або самі верхні листки майже супротивні або мутовчасті, без прилистків. Прикореневі листки часто утворюють прикореневу густу розетку. Форма листкової пластинки досить різноманітна, цілокраї або перисторозсічені (мак, чистотіл).

Квітки частіше поодинокі, на довгих квітконіжках, або ж у деяких представників зібрані у верхівкові суцвіття (роди ряст, чистотіл). Квітки актиноморфні, рідше зигоморфні, двостатеві, різного розміру і забарвлення. Чашечка з 2 (рідко більше чашолистиків), які легко опадають. Віночок з 4 (рідше 6,8-12, до 16 пелюсток) розміщених в 2 кола. Тичинок багато, рідко 6-12, дуже рідко – 4 (у деяких представників). Тичинки, як правило. вільні. Маточка складається з 2-16 плодолистиків, що зростаються між собою. Зав’язь, як правило, верхня із сидячою приймочкою. Зав’язь одногніздна, або двогніздна, завдяки утворенню несправжньої перегородки (у рясту, наприклад). Комахозапильні, при несприятливих умовах може спостерігатись самозапилення (мак, чистотіл).

Плід-суха коробочка округлої або стручковидної форми, яка по різному розкривається. Насіння дрібне, з оліїстим ендоспермом і маленьким зародком. У багатьох макових насіння має придатки елаййосоми, соковиті і маленькі вирости поверхневого інтегументу, що приваблюють мурашок, які й поширюють насіння (чистотіл). Представники, що мають насіння без придатків, розсіюються самостійно (мак).

Представники: в Україні - мак снотворний (P.somniferum) - насіння містить 50% олії, що використовується для харчових і технічних цілей, з нестиглих коробочок отримують опій-молочний - сік, що містить 25 алкалоїдів, з яких деякі використовуються в медицині.

Мак східний(P.orientalе) - багаторічник, вирощують як декоративну рослину.

Мак самосійка, або мак дикий(P.rhoeas) - злісний бур’ян-однорічник.

Чистотіл (Chelidonium majus) - рудеральний бур’ян, також відомий лікувальними властивостями. Сік оранжевого кольору, містить 7 різних алкалоїдів.

Ряст (Corydalis) також цінна лікарська рослина. Найбільше алкалоїдів містить підземна частина у вигляді бульби, що призводить до масового знищення рослин.

Тема 3: Підклас Каріофіліди (Caryophyllidae)

Мета:На основі вивчення представників різних родин визначити місце каріофілід в системі дводольних.

Професійна спрямованість:Матеріал даної теми необхідний вчителю біології при викладанні теми: “Різноманітність покритонасінних, їх класифікація”. В шкільному курсі біології розділ “Рослини” 6 клас вивчаються родина Лободові.

План

1. Підклас Каріофіліди. Порядок Гвоздикоцвіті. Характеристика родини Гвоздикові.

2. Характеристика родини Лободові.

3. Порядок Гречкоцвіті. Характеристика родини Гречкові.

Основні поняття теми: перисперм, верхня та напівнижня завязь, плід: коробочка, горішок, роструб.

Обрані методи:лекція з елементами бесіди

Питання для самостійного вивчення та осмислення

1. Практичне значення родини Лободові на прикладі конкретних представників.

2. Практичне значення родини Гвоздикові на прикладі конкретних представників.

3. Практичне значення родини Гречкові на прикладі конкретних представників.

Запитання для самопідготовки та самоконтролю

1.Якими життєвими формами представлені гвоздичні та лободові? Який обсяг цих

    родин у флорі світу, України?

2.Яка спільна ознака об’єднує представників порядку Гвоздикоцвіті?

3.З’ясувати господарське значення родин Лободові і Гречкові.

4.Які види родин Dianthus культивують як декоративні рослини?

Рекомендована література:

1. Морозюк С.С. Систематика рослин. Лабораторні заняття. - К.: Вища школа, 1988. -С. 128-133.

2. Чопик В.І., Липа О.Л. Лабораторний практикум. 1989. – С. 83-103, 128-133.

3. Нечитайло В.А., Липа О.Л. Систематика вищих рослин. - К.: Вища школа, 1993. –С. 141-146.

4. Сергиевская Е. В. Систематика высших растений: Практический курс. С.-Петербург: 1998.-С. 212-220, 300-308.

5. Липа О. Л., Добровольський І. А.Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин.- К. : Вища школа, 1975.- С. 263-266, 269-272.

І

Підклас Каріофіліди.

Трав’янисті, напівкущі або низькорослі куші, рідко невеликі деревця. Листки цілісні. Квітки двостатеві, рідше одностатеві. Зрілий пилок трьохклітинний. Оболонка пидкових зерен має три борозенки. Гінекей апокарпний, рідше ценокарпний. Насіння як правило із зігнутим периферичним зародком і периспермом.

Підклас Каріофіліди охоплює три надпорядки, три порядки, 19 родин, 29 підродин. Походить очевидно від якихось давніх ранункулід.