Принципи побудови транспортно-експедиційних підприємств

Загальні принципи побудови транспортно-експедиційних організацій і підприємств:

1.Необов'язковість типової структури і типового штатного розкладу, тому що потреби в транспортній експедиції формуються під впливом багатьох факторів:

– ступінь охоплення клієнтури;

– номенклатура і кількість наданих транспортно-експедиційних послуг;

– структура вантажообігу;

– взаємне розташування відправників вантажу і вантажоодержувачів;

– наявність засобів механізації вантажно-розвантажувальних і складських робіт;

– наявність під'їзних колій;

– оснащеність обчислювальною технікою і т.д.

Приклад. Підрозділ, що займається транспортно-експедиційним обслуговуванням будівельних організацій, може бути виділене як самостійне в структурі в залежності від попиту саме на ці види перевезень у даному регіоні.

2. Можливість різного ступеня децентралізації в управлінні. Це дозволяє швидко реагувати на зміну попиту і науково-технічного прогресу, тобто можливість здійснення гнучкого адаптивного управління.

3. Необхідність сполучення в структурах властивостей стійкості і пристосовності. Стійкість повинна забезпечуватися невеликими спеціалізованими, передовими в технічному відношенні підрозділами, що володіють самостійністю в поточній виробничо-господарській діяльності, керованістю, здатністю до нововведень і духом новаторства, що придушуються в багаторівневих бюрократичних структурах.

Пристосовність може досягатися за рахунок можливості реконструкції, чи переорієнтації навіть ліквідації підрозділів.

Приклад. Підрозділам ТЕО в залежності від конкретних умов може бути вигідно брати під оренду рухомий склад, вантажно-розвантажувальну техніку, складські приміщення і т.п. Крім того, на базі підрозділів можуть створюватися різні кооперативи, що представляють такі послуги, як підготовка вантажу до перевезення в нічний час, завезення всієї номенклатури товарів у магазин і т.п.

4. Розширення сфер діяльності ТЕП без збільшення чисельності виробничих одиниць. Перевага віддається ефекту від розширення номенклатури послуг, а не ефекту від масштабу діяльності, тобто при чи зменшенні збереженні чисельності управлінського апарата сфери діяльності ТЕП повинні розширюватися.

5. Угруповання підрозділів по ознаці однорідності комплексу послуг, що робляться, чи «сегментів ринку». Наприклад, ТЕО транспортних вузлів, баз матеріально-технічного постачання, оптово-торгових баз, промислових підприємств і т.п.

6. Усе більше цілеспрямоване підпорядкування діяльності ТЕП кінцевої мети приводить до задоволення вимог конкретного споживача.

Закордонний досвід показує, що ведучий принцип формування організаційних структур управління ТЕО перетерпів наступні зміни:

– до середини 60-х рр. ведучої була організація управління «по процесу» (тобто здійснити виробничо-господарську функцію найбільш кваліфіковано й ефективно);

– у 70-і рр. — «по предмету» (щонайкраще розробити і виконати конкретну чи послугу зробити конкретний продукт);

– у 80-і рр. — «по результату» (задовольнити вимоги конкретного споживача, змусити його скористатися послугами даної організації, «відбити» клієнта в конкурентів).

Виходячи з закордонного досвіду необхідно орієнтувати діяльність ТЕП на конкретного споживача і зміну його вимог. Для цього необхідно створення в структурі ТЕП спеціальних підрозділів.

7. Створення підрозділів ТЕП (об'єднань), що здійснюють стратегічне управління. Кожен такий підрозділ повинний займатися своїм «сегментом ринку». Його діяльність повинна бути спрямована на повне комплексне задоволення вимог конкретного споживача, збільшення кількості споживачів за рахунок зручності користування наданими послугами, тобто на те, щоб змусити споживача відмовитися від транспортної експедиції інших видів транспорту, у тому числі і відомчого автомобільних.

В американській економіці спостерігається з 60-х рр. стійка тенденція до децентралізації в управлінні великими корпораціями і фірмами. Структури функціонального типу (з високим ступенем централізації планування і контролю) практично відмирають. З 500 найкрупніших фірм обробної промисловості США функціональну структуру зберігають тільки 4% (це зв'язано з винятково високим рівнем автоматизації управління).

Приклад. Фірма «Форд мотор» розраховує графіків випуску вузлів і комплектуючих виробів у центрі в єдиному режимі зі зборкою автомобілів. При цьому відділення розробки інформаційно-обчислювальних систем у Дейтройте нараховує 6 тис. постійних працівників і 400 чіл. Тимчасово найманого персоналу. Такий підхід для американської економіки не характерний. Більшість фірм прагне перейти до гнучкого адаптивного управління і децентралізувати в тім чи іншому ступені свою організацію з урахуванням специфіки умов своєї діяльності [10].

Повна централізація функцій оперативного планування і управління можлива лише на високому рівні автоматизації управління. При цьому важливими обмеженнями є:

– відповідність розмірності задачі планування практичним можливостям автоматизованої обробки необхідної інформації, неминучість перекручування цієї інформації;

– необхідність коректування розрахованих планів в оперативному режимі;

– реальні можливості існуючої технічної бази (характеристики існуючих ПЕОМ, можливість і надійність каналів зв'язку і передачі інформації і т.д.);

– великі витрати на автоматизацію управління і т.д.

Управління ТЕО в закордонних країнах базується на широкому використанні ПЕОМ для збереження, обробки і передачі інформації, а також для прийняття рішень у типових ситуаціях. З цією метою створюються всілякі банки даних колективного користування, єдині спеціалізовані банки для окремих фірм і т.д. (Інтернет, локальні мережі). Широко використовуються методи взаємодії окремих систем у рамках галузевої загальнонаціональної чи міждержавної мережі ЕОМ. Створення таких технічно складних структур можливо при наявності гарних і надійних систем зв'язку, що забезпечують передачу інформації без перекручувань.

В даний час в області автоматизації задач управління ТЕО маються локальні програми (по обробці товарно-транспортної документації, обліку і контролю за виконанням договірних зобов'язань). Питання, зв'язані з упровадженням безпаперової технології, поки можна віднести до розділу перспективних розробок.

На підставі цих принципів побудови організаційних структур можна сформулювати основні напрямки організації роботи систем управління ТЕО:

організація державної експедиції повинна будується з урахуванням раціонального ступеня спеціалізації підприємства, а також поділу праці як на транспорті, так і в самій експедиторській діяльності;

на проміжному етапі експедиторська діяльність у масштабах країни може бути організована на базі багатофункціональних універсальних експедиторських чи підприємств ТЕП, що обслуговують одну чи кілька галузей;

для забезпечення рівних умов госпрозрахунковим підприємствам, що надають експедиційні послуги, в умовах централізованої системи управління варто прагнути до розподілу сфер діяльності між окремими підприємствами, а також забезпечувати можливість придбання експедиційними підприємствами власного транспортного парку для реалізації функцій завезення-вивозу вантажів;

діяльність експедиційних підприємств, що діють у загальнодержавному масштабі, повинна мати міжгалузевий характер, що вимагає юридичної й економічної незалежності цих підприємств від галузевих організацій.