Лекція 5. Відповідальність за порушення земельного законодавтсва

Питання:

1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення;

2. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення;

3. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення;

Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства.

Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення

Юридична відповідальність — це міра покарання правопо­рушника шляхом позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які йому належали до факту правопорушення, від імені держави (суспільства) на підставі закону, з метою попередження пра­вопорушення в перспективі і відновлення (чи відшкодуван­ня) втрачених суб'єктивних прав на матеріальні і духовні цінності.

Юридична відповідальність — це міра покарання, яка но­сить, як правило, публічний характер. Вона здійснюється від імені держави шляхом державного примусу, повинна бути передбачена,  в законодавстві, особливо в кри­мінальному і адміністративному.

Юридична відповідальність настає лише за факт правопо­рушення. Він є основною підставою юридичної відповідаль­ності. Склад правопорушення обов'язково повинен бути за­кріплений в діючому законодавстві.

Всі правопорушення поділяються на дві великі групи: кримі­нальні злочини і проступки. Проступки, в свою чергу, поді­ляють на конституційні, адміністративні (правопорушення), фінансові, цивільно-правові, дисциплінарні. Відповідно до цього юридичну відповідальність поділяють на такі основні види: конституційна, кримінальна, адміністративна, дисцип­лінарна, цивільно-правова, матеріальна (в зв'язку із завдан­ням шкоди в процесі виконання трудових обов'язків).

Підставою настання відповідальності є правопорушення, відповідно підставою настання відповідальності в земельному праві є земельне правопорушення. Земельне правопорушення — це суспільно небезпечна винна дія або бездіяльність, що суперечить нормам земельного права. Земельні правопорушення представляють собою негативні соціальні явища, тому що посягають на земельний лад і правопорядок, покликаний забезпечити раціональне використання і охорону земель. Причинами пра­вопорушень в земельному праві нерідко бувають недоліки пра­вового регулювання земельних відносин, безконтрольність за станом використання земельного фонду, недостатня юридич­на грамотність населення в земельному законодавстві.

Суб'єктами земельних порушень можуть бути як громадяни, посадові особи, працівники підприємств, установ, організацій. Правопорушниками можуть бути і дер­жавні органи, які незаконно розпоряджаються земельним фондом або здійснюють інші порушення діючих норм зе­мельного права. Суб'єкти земельних правопорушень — юри­дичні та фізичні особи — не обов'язково повинні бути зем­лекористувачами або суб'єктами земельних відносин. Пору­шувати земельні правовідносини можуть, наприклад, про­ектні організації, які розробляють проекти землеустрою, бу­дівництва підприємств, якщо при складанні проекту не до­тримуються встановленнх законодавством нормативів.

Об'єктами земельних правопорушень можуть бути порушен­ня права державної, колективної і приватної власності на землю, укладений порядок землекористування і охорони зе­мель, права та інтереси окремих громадян, підприємств, ус­танов, організацій,

Змістом земельних правопорушень є дії або бездіяльність, які суперечать вимогам норм земельного законодавства. Вони (дії або бездіяльність) є суспільно шкідливими і виступають в формі винних дій або бездіяльності.

Відповідальність за порушення може наступати тільки при наявності повного складу правопорушення, яке характери­зується чотирьома елементами: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона і об'єктивна сторона правопорушення. Суб'єктивна сторона являє собою психічне ставлення суб'єкта до про­типравного діяння, яке він здійснив. Об'єктивна сторона зе­мельного правопорушення — це конкретні дії правопоруш­ника, які посягають на земельні інтереси учасників земель­них відносин.

Юридична відповідальність за скоєне правопорушення на­стає в тому випадку, якщо в законодавстві закріплений склад правопорушення і встановлені санкції до правопорушників. Земельні правопорушення регламентуються не тільки земель­ним законодавством, тому до порушників земельних правовідносин застосовують також санкції, які встановлені цивільним, ад­міністративним, кримінальним, трудовим та іншим законо­давством.

 2. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення

Кримінальна відповідальність — це вид юридичної відпові­дальності, яка встановлена кримінальним законодавством як негативна оцінка і покарання, як особливий вид державного при­мусу, який має публічний характер, застосовується тільки судом від імені держави, у формі вироку до особи, яка вин­на у скоєнні злочину.

Кримінальна відповідальність є найбільш суворим ви­дом відповідальності за земельні правопорушення і має каральний характер. Діючий Кримінальний кодекс Украї­ни до числа суспільно небезпечних правопорушень в об­ласті земельного правопорядку відносить такі злочини:

Стаття 239 - Забруднення або псування земель: забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, - караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі діяння, які спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 254 - Безгосподарське використання земель: безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури грунту, - караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Слід зазначити, що в наш час існує тенденція до декриміналізації окремих складів злочинів і віднесення їх до числа адміністративних про­ступків.