Склад земель оздоровчого призначення

Межі курортів одночасно є межами округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони курорту (ч. ч. 1,2 ст. 28 ЗУ «Про курорти»:

«Округ санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.

Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні води, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи гірничо-санітарної охорони.»

Існування округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони передбачено також ч. ч. 2,3 ст. 48 ЗКУ, ч. 2 ст. 62 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Територія таких округів поділяється на зони (ст. ЗО ЗУ «Про курорти»): «Округ санітарної охорони поділяється на три зони: перша зона (зона суворого режиму); друга зона (зона обмежень); третя зона (зона спостережень).

Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою.»

Для кожної із зон встановлений особливий правовий режим (ст. ст.. 31-33 ЗУ «Про курорти»). Межі зон визначаються у рішенні про оголошення природної території курортом (див., наприклад, ЗУ «Про оголошення природних територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення» від 11.01.2005).

Ст. 4 ЗУ «Про курорти» передбачає поділ курортів на курорти державного та місцевого значення, що впливає на правовий режим відповідних земель.