Перелік актів земельного законодавства

Нормативно-правові акти (акти земельного законодавства) є основними джерелами земельного права. їх перелік із класифікацією за колом врегульованих відносин подано у Додатку 3.

Методика пошуку текстів нормативно-правових актів

Сьогодні при пошуку правової інформації основним шляхом є звернення до комп´ютерних правових баз даних, деякі з яких доступні через мережу Інтернет. Цей шлях може виявитися неефективним, напевно, лише у випадку із т. зв. «нормативними документами», або НД (див. вище пп. 7.7), та актами, що ухвалені ще за радянських часів. Тим не менш, у більшості баз даних наявні санітарні норми та правила, що видані в Україні після 1991 p., а також правила пожежної безпеки загальнодержавного рівня.

Якщо Ви шукаєте НД, і звернення до комп´ютерних баз не дало результатів, доцільно звернутися до Державної науково-технічної бібліотеки України (м. Київ, вул. Антоновича, 180). У цій бібліотеці наявні більшість текстів НД. Також тексти НД наявні у Головному фонді нормативних документів (вул. Святошинська, 2, тел. 450-0682), Фонді нормативних документів у сфері містобудування, будівництва та промисловості будівельних матеріалів (бульв. Лесі України, 26, тел. 286-4955), Національній парламентській бібліотеці (вул. М. Грушевського, 1), Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3), Державній науковій медичній бібліотеці МОЗ України (м. Київ, вул. Толстого, 7), Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного (Контрактова площа, 4, тел. 435-0310).

Альтернативою зверненню до бібліотек та фондів (особливо у разі, якщо Вас цікавить не просто ознайомлення з НД, а його придбання) може бути звернення до профільних видавництв, що здійснюють публікацію відповідних НД. Такими видавництвами є насамперед ДП «Укрархбудінформ» (м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26) відносно НД у галузі будівництва, ТК зі стандартизації «Будтехнормування» (м. Київ, Червонозоряний проспект, 51, лабораторний корпус, к. 324) щодо НД зі стандартизації, Український гігієнічний центр МОЗ України (м. Київ, вул. Попудренка, 50, 7 поверх, к. 13) щодо санітарних норм та правил, Видавництво «Основа» (м. Київ, вул. Комінтерну, 30) щодо НД із будівництва, нормативних актів з питань пожежної безпеки, нормативних актів з безпеки праці.

Все частіше тексти НД можна отримати через мережу Інтернет або по електронній пошті, щоправда, поки що переважно на платних засадах. Наприклад, доступ до НД надає Бізнес-портал «Леонорм» (http://leonorm.com.iia), до НД у галузі будівництва - НІШ «Банатовик» (www.blДding.kfaaгkov.ua), інтернет-сторінка http://document.org.ua, електронна нормативно-правова бібліотека «Сгрой-Информ» (розробник - фірма «Експерт-Софг», +38 (044) 233-0-133, бібліотека експлуатується в Управлінні науково-технічної політики та інфор-маційних технологій у будівництві Держбуцу України); до санітарних норм -База даних нормативно-правових документів МОЗ України (редакція журналу «Нормативно-правові документи МОЗ України» - ЬЦр:/^а8Є.тееикгаіпе.сот, доступ до документів вільний і безоплатний); у галузі охорони праці - інтернет-сторінка www.dnop.com.ua. Хочеться сподіватися, що в подальшому коло і обсяг доступних через Інтернет документів значно розшириться і стане безоплатним.

У разі потреби відповідну інформацію, текст НД можна уточнити, звернувшись до відповідного органу, що здійснює видання певного виду НД. Звернення за текстом документу або інформацією про його наявність та/або чинність доцільно оформлювати як інформаційний запит відповідно до ЗУ «Про інформацію» (ст. ст.. 32-37).

Основні правила правозастосування

Тлумачення правових приписів

За самою своєю природою право формулюється як загальне правило поведінки, тому при його застосуванні завжди виникає потреба екстраполяції абстрактного правового припису на конкретну ситуацію. До того ж, невід´ємною властивістю мови, у тому числі юридичної, є багатозначність. Це обумовлює необхідність з´ясування змісту правової норми, вибору одного з кількох (багатьох) можливих значень правового припису. Іншими словами, йдеться про необхідність тлумачення правових приписів.

Способи тлумачення прийнято класифікувати за рядом критеріїв: за суб´єктами виділяють автентичне (органом, що видав норму), легальне (спеціально уповноваженим органом), судове, доктринальне тлумачення; за способами - граматичне, логічне, систематичне, історичне та цільове («телеологічне»)´, за об´ємом - буквальне («буква закону»),розширене або звужене тлумачення правової норми. Виділяють статичне («текстуалістське») та динамічне тлумачення. За першим будь-який правовий припис розглядається як незмінний протягом усього часу його існування, за другим право розглядається як живий інструмент, зміст одного й того самого припису може змінюватися в залежності від конкретно-історичних умов, у яких цей припис застосовується.

Питання тлумачення права є складними, їх вирішення значною мірою є суб´єктивним. Існує ціла наука про тлумачення правових приписів - юридична герменевтика. Не вдаючись в детальний аналіз проблем, що виникають при тлумаченні правових приписів, і тим більше, не претендуючи на істину в останній інстанції, зазначимо, що ми поділяємо думку, за якою всі двозначності та багатозначності у правових приписах слід вирішувати, виходячи із уявного наміру абстрактного «ідеального» законодавця93 (телеологічне тлумачення), причому уявляти цей намір слід виходячи із конкретно-історичних умов (динамічне тлумачення). Це означає, що при тлумаченні права слід задаватися не питанням про те, що мали на увазі, наприклад, 226 народних депутатів, натискаючи на кнопки у сесійній залі (відповісти на дане питання неможливо, та і доцільності в цьому немає), а питанням про те, що мав би на увазі при формулюванні відповідного припису абстрактний «правильний» законодавець. Як видається, такий підхід призведе до найкращих результатів. За висловом римського юриста Цельса, «[я]кщо закон говорить двозначно, заслуговує на перевагу те значення, яке позбавлене вади».

При цьому, на наш погляд, у певних виключних випадках посилання на волю абстрактного «ідеального» законодавця може виправдати навіть тлумачення contra lege, відступ від «букви» закону (буквального граматичного тлумачення). За висловом того ж Цельса, «знати закони - значить сприйняти не їх слова, але їхній зміст та значення».

Приклад. Ч. 1 ст. 89 ЗКУ передбачає, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Вважаємо, що слід погодитися з 1.1. Каракашем96, який вважає, що дану норму слід тлумачити розширено, визнаючи можливість мати землю на праві спільної сумісної власності також за іноземними громадянами та особами без громадянства. При цьому слід виходити із мети правового регулювання, тобто застосовувати телеологічне тлумачення: неможливо віднайти будь-які аргументи на користь того, щоб у даному випадку дискримінувати іноземців та осіб без громадянства.

Правила вирішення правових колізій

Поняття правової колізії

Термін «колізія» (лат. - «collisio») походить від латинського «collide» -стикаюсь і означає сутичку, збіг протилежних обставин, сил та інтересів. Нижче цей термін ми будемо розглядати як розбіжності між правовими приписами, що регулюють ті самі відносини і не можуть бути застосовані одночасно.