Наукові, літературно-критичні й пібліцистичні праці журналу “Правда”.

Журнал «Правда» видавався протягом 1867-1898 рр у Львові. Він став першив тривалим виданням народовців, на якому відбилися культурні і соціально-політичні зміни і настрої Галичини тієї епохи. Журнал мав українське патріотичне спрямування не дивлячись на велику кількість різноманітних ідей, що звучали на його сторінках. Журнал «Правда» виник за ініціативою П.Куліша, який був головним діячем журналу. У відділах публіцистики і критика можна побачити спрямування і характер журналу. Ці відділи були яскраво представлені на сторінках «Правди». Наприклад, у перші часи існування журналу була опублікована стаття відомого народовця О.Партицького «Одповідь московським журналам», у якій він вісвітлив головні ідеї народовців. Етнографічний відділ «Із уст народних», що активно розроблявся, був предвталений працями Є.Згарського «Народна філософія…» і «Сліди поганської просвіти на Русі…». Також йому належить літературно-критична стаття про «Неофіти» Шевченка. Великим набутков «Правди» став переклад В.Барвинського «Огляд української літератури». Тут розпочалась критична діяльність і Нечуя-Левицького. Він опублікував тут статтю «Критичний огляд», де містилися міркування щодо актуальності історичний тематики. Також критиками розглядалася драматургія того часу, наприклад, у праці Д.Ільницького «Драматургічні замітки» був здійснен огляд пєс українських авторів. Високим науковим рівнем виділялися статті В.Навроцького праці «Руська Родина», «Посертне слово літературі…». Публікувався на сторінках журналу і М.Драгоманов. Хоча його статті мали негативний характер щодо національної української ідеї, все ж таки вони підіймали престижність видання. Важливе місце в публікаціях журналу належить І.Білику, який протягом великої кількості номерів друкував тут свою статтю «Перегляд літературних новин». О.Терлецький публікує тут свою статтю «Галицько-руський нарід і галицько-руські народовці», де він критикує москвофільство, пасивність і провінційність народовців. Прикладом блискучої наукової праці сталарозвідка І.Нечуя-левицького «Світогляд українського народу:Ескіз української міфології», де реконструйовано язичницький пантеон. Програмного значення набула стаття Б.Грінченка «Галицькі вірші». Цінне значення мали дослідження Шнвченка такими науковцями як Д.Дьяченко, Т.Звіздочот, Любенський. Цікавими були історичні дослідження І.Кульчицького, К.Студинського, П.Крутіня, М.Уманця і ін. Журнал став місцем активної публікації М,драгоманова, який зовсім не був схожий за своїми настроями на народовців стаття «Русские в Галиции», «Література російська, великоруська, українська і галицька», «Антракт з історіїї українофільства» і ін..