Орфографічні та технічні правила переносу. Загальноприйняті та індивідуальні правила скорочування слів та словосполучень. Правила написання цифр та символів.

Орфографічний перенос

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків.

При цьому:

Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґу-дзик, хо-джу. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти (а не пі-дживляти).

Апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери:бу-р’ян (а не бур-’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лу-к’ян (а не Лук-’ян), низь-ко (а не низ-ько).

Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний: ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець).

Відповідно не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як:або, моя, око, шия тощо.

При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу:багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).

Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дніп-ро, Оле-ксандра й Олек-сандра.

Технічний перенос

Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що до них відносяться: М. Т. Рильський (а не М. Т. // Рильський).

Примітка. Якщо імена, звання тощо подаються повністю, то прізвища (а також по батькові) можна переносити: Максим Тадейович Рильський й Максим // Тадейович Рильський, академік // Агатангел Кримський і т. ін.

Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917 р. (а не 1917 // р.), 150 га (а не 150 // га), 20 см3 або 20 куб. см (а не 20 // см3 або 20 // куб. см), 5 г (а не 5 // г). Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 1917 // рік, 150 // гектарів і т. ін.

Граматичні закінчення, з'єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 2-й (а не 2- // й), 4-го (а не 4- // го), 10-му (а не 10- // му) й т. ін.

Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т. д., і т. ін., та ін., т-во.

Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Багатозначнi числа розбиваються на класи по три цифри справа налiво i вiдокремлюються одна вiд одної промiжком в один знак. Чотиризначнi числа не подiляються на класи. Наприклад: 10 513; 1997.

Цифри, як арабськi, так i римськi, вiдокремлюютьсявiдслiвпромiжком. Винятком є букви, що входять до складу словесно-цифрових позначень, якi пишуться разом або через дефic. Наприклад: будинок 76; до справи 34Б; стереопрогра­вач "Дiана П406С".

Порядковiчислiвники мають вiдмiнковiзакiнчення, якi пишуться через дефiс. Наприклад: 1-ша лiнiя; 3-тє видання.

Якщо записаний цiлий ряд порядкових числiвникiв, то вiдмiнковезакiнчення ставлять тiлькипiсля останньої цифри. Наприклад: 1, 2 i 3-й томи.

Порядковiчислiвники, що позначаються римськими цифрами, пишуться без вiдмiнковихзакiнчень. Напри­клад: ІІ гатунок; І курс.

Складнi прикметники, першою частиною яких є числiв­ник, що позначається цифрою, пишуть без вiдмiнковихза­кiнчень через дефiс. Наприклад: 2-ступеневий; 5-поверховий.

Числа до десяти рекомендується в текстах писати словами, а пiсля десяти - цифрами: п’ять комп'ютерiв; 156 студентiв.

Десятковi дроби вiдокремлюються комою. Наприклад: 2,5; 3,2.

Простi дроби пишуться двома способами:

1. Через косу риску. Промiжкамiж чисельником i зна­менником не роблять. Цей спосiбрацiональнiший. Напри­клад: 4/5; 2/3; 1/4.

2. Чисельник вiд знаменника вiддiляється горизонталь­ною рискою. Наприклад: ; .

у змiшаних дробах цiле число вiддiляютьвiд дробової ­частини iнтервалом в один знак. Наприклад: 1 2/3; 5 .

Римськi цифри вiдслiввiдокремлюютьпромiжком. Наприклад: ХХ століття.

Знаки «номер» (№); «параграф» (§) i «градус» (⁰) вiдокремлю­ютьвiд цифри iнтервалом: № 25; § 17; 45⁰. Проте знак «за Цельсiєм» (С) пишеться разом iз знаком «градус»: 36,6⁰ С.

Символи «процент» (%), «хвилина» ('), «секунда» (") пи­шуться разом iз цифрою: 110%; 30'; 30'20".

Арифметичнi знаки «плюс» (+), «мінус» (-), «множення» (х), «дiлення» (:), знак «дорiвнює» (=) вiдокремлюють від цифри промiжком в один знак. Вони записуються тiльки з цифрами, у тексті - словами.

Знак граничного вiдхилення (±) пишуть iз цифрою разом: ±0,43.

Мiжвiд'ємними та додатними величинами, якi означають крайнiмежi, знак «тире» не ставиться. У цьому разi пишуть прийменники «вiд» i «до». Наприклад, температура повiтрпiднялася вiд - 5 до + 10⁰С .

Показники степеня та iндекси пишуть разом iз цифрою: 10²; 25⁵.

Географiчнi (математичнi) позначення пишуть скорочено.

Мiри довжини i ваги позначають вiдповiдно до метричної сис­теми мip: км (кiлометр), м (метр), дм (дециметр), см (сантиметр), млн (мiльйон), тис. (тисяча).

Мiриплощi та об'єму скорочують так: км² (квадратний кiлометр), см³ (кубiчний сантиметр).

У хiмiчних формулах iнтервалмiж цифрами i буквами не роблять. Наприклад: Н₂SO₄.

Основні правила скорочення

Загальновживані (загальноприйняті) скорочення викорис­товують у більшості видів літератури, крім художньої і дитячої. Вони зрозумілі реципієнту й легко запам’ятовуються. До загальновживаних належать скорочення:

а) після переліків, наприклад: та ін.; і т. д.;

б) перед іменами та прізвищами, наприклад: п. – пан; ім. – імені та ін.;

в) родових понять географічних назв, наприклад: м. – місто; оз. – озеро; с. – село тощо;

г) при датах, записаних цифрами, наприклад: рр. – роки; до н. е. – до нашої ери;

д) при посиланнях з цифрами або літерами, наприклад: див.; пор.; дод.; іл.; табл.; рис.; р.

Індивідуальні (локальні) скорочення функціонують у певному тексті (групі текстів, видань) і потребують розшифрування чи додаткового пояснення. Список їх із розшифруванням звичайно додають до текстів. Найвідоміші індивідуальні скорочення – умовні. Вони скорочуються за основними правилами, але обов’язково повинні бути розшифровані, наприклад: СУМ – Словник української мови; БВ – банк видань; кол. – колишній; зал. – залізничний; м. ін. – між іншим.