Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні. Доцільність використання у фаховому мовленні іншомовної лексики.

Розрізняють власне українську лексику (слова, породжені українською мовою на будь-якому етапі її розвитку) та іншомовну, запозичену (слова, що увійшли в українську мову з інших мов на різних етапах її розвитку). Власне українська лексика - це слова, що створилися в українській мові після спільнослов'янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам'ятках, художніх творах українського народу. Вони складають основу української лексики і формують національні ознаки мови: людина, держава, громада, приміщення, оранка, сіяч, зайвий.За підрахунками фахівців, кількість іншомовних слів у складі української не перевищує 10 %.Щоб правильно послуговуватись іншомовними словами, варто дотримуватися таких вимог: 1. У науковому стилі іншомовний термін повинен бути необхідним, тобто якщо він не має українського відповідника з таким самим обсягом значення і тлумачиться лише описово.2. Не варто використовувати не як терміни запозичення на зразок координувати (бо є погоджувати), лімітувати (обмежувати), пролонгувати (продовжувати), локальний (місцевий). Адже, смішно звучать такі вислови: я отримав сатисфакцію (задоволення) від учорашнього концерту. 3. В офіційно-діловому тексті також не варто використовувати іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові, оскільки текст повинен бути зрозумілим для тих, хто буде з ним знайомитися.4. Використовувати іншомовні слова, необхідно точно, лише в тому значенні, в якому вони зафіксовані в словниках, напр.: менеджер (з англ. управитель, завідувач), за Словником іншомовних слів, – це фахівець з управління господарськими процесами, виробництвом, обігом товарі та послуг; найманий управитель, отже, не кожен керівник є менеджером, як останнім часом уподобали іменувати себе ті, хто очолює ту чи іншу організацію, підприємство, фірму. 5. Не варто користуватися в одному й тому ж тексті іншомовним словом та його українським відповідником на позначення того самого поняття (напр.: Ми дійшли консенсусу зі згоди). Отже, добір іншомовного терміна (слова) щоразу повинен бути регульований конкретною ситуацією мовлення і добрим знанням значення цього терміна (слова).