Персоналії «Українського духовного Олімпу».

З часів палеоліту племена, що населяли територію сучасної України, дотримувалися політеїзму (багатобожжя). Такі вірування прийнято називати язичництвом. У політеїстичних віруваннях, за кожним божеством закріплюється певна роль, функція, влада над певною сферою життя чи над частиною всесвіту. Стародавні слов'яни вірили в єдиного бога, називаючи його верховним, небесним богом, богом богів. і відрізняли його від бога Перуна та інших другорядних богів. Його вважали владикою неба, джерелом божественної сили і називали Великим богом, Старим богом чи Прабогом – Сварогом. Інші боги були істотами, що походили від верховного бога. Перун- володів громом та блискавкою. Він був богом війни і миру. У західних слов'ян найвеличнішим божеством був Триглав. Він зображався з трьома головами, які означали три царства: небо, землю і пекло. Жив– божество життя, краси та весни, бог благополуччя. Лада– богиня гармонії вприроді, людові в шлюбі, мати-годувальниця Миру. Покровителем скотарства був Велес(Волос) – «скотий» бог. Хорс– бог сонця. Дажбог– теж божество сонця. Це також і прабатько людей. Сварог— бог вогню; Стрибог— бог вітрів, який втілює стріли і війну; Даждьбог— бог успіху, який ототожнювався з сонцем; Хорс— бог сонця; Симаргл— бог підземного світу, як він здебільшого трактується. Уявляли його в образі крилатого пса та інш.У пантеоні східнослов'янських божеств, на відміну від давньогрецького та давньоримського, було порівняно мало богів, які безпосередньо втілюють інтереси і заняття людини. Можна назвати тільки Велеса(Волоса) — бога багатства, худоби і торгівлі, Мокош(Мокошу) — богиню дощу і води, яка в той же час протегувала ткацтву, а також Дану— богиню річок та різні берегині.

Українська демонологія

Українська демонологія — сукупність міфічних уявлень народу, яка спирається на віру в злих духів (демонів). У час прийняття християнства український народ мав розвинену демонологію. Однак з часом саме під впливом християнства змінився погляд на демонологію: надприродну силу воно остаточно обернуло в силу злу, нечисту. Етнографи вважають, що більшість образів української демонології має дохристиянське походження. Вірування народу в злих духів пов'язувалися з їх уявленнями про навколишній світ. До найпоширеніших в українській демонології образів належать відьми, русалки, мавки, домовики, упирі, вовкулаки, змії, песиголовці і т. д. Частина з них є генетичним продовженням та своєрідною трансформацією образу чорта, який, згідно з народними віруваннями, виник раніше, ніж із хаосу утворився світ. Демон -злий дух, який швидко виникав нізвідки. Надсилами спонукав до вчинків. Чорт -побідна до людини істота з рогами та копитами. Домовик - походить від культу домашнього вогнища. Домашній господар, може бути добрим і злим. Водяник- цар води, сидить на глибині і затягує на дно. Русалки - духи померлих дівчат, можуть залоскотати до смерті.

Основні архетипи та символи української культури.

Архетип — це пам'ять поколінь яка сформувалася тоді коли наші предки тривалий час переживали схожі події. Це уроджені ідеї чи спогади, які змушують людей сприймати переживати і реагувати на події певним чином. Основні архетипи українців: архетип землі (любов, а інколи жадібність до землі); архетип свободи; архетип родини.

Основні риси характеру українців: працьовитість, хоробрість, романтичність, миролюбність.

Вінок— оберег від зла, символ добрі і долі. Вплітається до 12 квіток. Захищає дівчину від злого ока і символізує дівочу цноту. Вишиванка — вишита сорочка з набором певних символів із прихованим змістом. В певному, в певне місце, за певних обставин і в певному регіоні різні візерунки (квітка-краса і любов; джерело-довге життя; спіраль-мудрість; квадрат, ромб-земля; птах-любов і сімейне щастя). Рушник— смуга полотна сама по собі має насичене символічне значення — дороги, долі, захисту, закодований захист та послання у візирунку. Писанка— символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писанка стала символом воскресіння.

Рослинні символи: барвінок - щасливе подружне життя; калина- символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням; волошка-скромність і ніжність. Тваринні символи: лелека- оре рід дома та родини; ластівка-символ материнства; журавель- туга за Батьківщиною.

Український характер. Та його особливості.

Народи відрізняються один від одного багатьма рисами, й важливе місце серед них займають особливості характеру громадян, своєрідність їхнього світосприйняття та моральної культури. З давніх-давен українці славляться своєю винятковою гостинністю та господарністю. Працьовитість. Оптимізм. Заздрісність, необов’язковість, поверховість, надмірну мрійливість. Майже всі дослідники, колишні і теперішні виокремлюють такі типові риси українського національного характеру:

демократичність, волелюбство, емоційність, що виявляють у музичності наближеності українців до природи, культі жінки і родини, релігійності, толерантності до інших народів, працелюбстві,гостинності.

- Більшість дослідників схиляються до того, що українцям властива така психологічна риса, як інтровертованість. Ця особливість виявляється в певній спрямованості на свій власний внутрішній світ, на проблеми перш за все власного соціуму. Саме тому в українському суспільстві родина, найближча громада, відігравали велику роль і мали особливу цінність. Інтровертованість виявляється також у миролюбності, не схильності до агресії та насильства, зосередженості на своїй внутрішній свободі.

- Певна закритість для зовнішнього світу породжує особистісну стриманість, витривалість та впертість у досягненні задумів

- Ще однією з домінуючих рис українського національного характеру є його емоційність. Дослідники вказують на підвищену чутливість української душі, її вразливості, схильність ображатися і відповідно слабку вольову регуляцію.
- Підвищена ж чутливість до всього, що оточує, зокрема і до взаємин з іншими людьми інколи поєднується з українців з певною амбіційністю.