Іван Труш (1869-1941). Портрет Івана Франка. 1930-ті.

5. Українська графіка. Творчість Г.Нарбута.

У розвитку української графіки початку ХХ століття провідне місце посідає Георгій Нарбут (1886-1920). Використовуючи традиції реалістичного мистецтва книги, надбання європейської та світової культури, він збагатив книжкову графіку прекрасними зразками художнього оформлення, створив власний стиль, пізніше названий нарбутівським.

Георгій Нарбут – виходець із старого козацького роду на Чернігівщині. Художню освіту здобув самостійно. Його самобутня творчість певною мірою нагадує неповторний досвід у галузі графічного мистецтва, характерний для видатних англійських графіків У.Блейка та О.Бердслея. Зокрема, ілюстрації Блейка до “Божественної комедії” Данте та власних творів відзначають романтична фантастика й філософська алегорія.

Захопився Нарбут графікою, ще навчаючись у Глухівській гімназії. Саме тоді він виконав ілюстрації до “Пісня про Роланда” (1903), пам’ятки французького героїчного епосу ХІІ ст. Під час недовгого перебування у Німеччині Нарбут знайомиться з досягненнями книжкової графіки Відродження і бароко, творчістю Дюрера. Він вивчив досвід романтиків, спадщину народного мистецтва, давню українську гравюру й досвід українського мистецтва авангарду. Знайомство з гравюрами Г.Левицького і А.Казачковського привернули його увагу до геральдики.

У 1906-1917 рр. Нарбут працював у Петербурзі, а з 1917 – у Києві. Кожного літа він приїжджав до Глухова, розшукував і вивчав пам’ятки старовини. До Петербурзького періоду належать ілюстрації Г.Нарбута до казок Андерсена і байок Крилова (1913), оформлення книжок “Малоросійський гербовник” Г.Лукомського (колекція 60 гербів, 1914), “Герби гетьманів Малоросії” С.Тройницького (1915), “Давня архітектура Галичини” (1916), “Українська абетка” (1917), з якої збереглося 14 аркушів і обкладинка. Свій власний герб митець підписав словами: “Мазепинец, полку Черниговського, Глуховской сотни, старшинский сын, гербов и эмблем живописец” (1912).

У Києві Нарбут працював професором, а згодом ректором новоутвореної Академії мистецтв. У короткий київський період творчості він виконав цикл державних паперів: банкноти, поштові марки, печатки тощо, обкладинки і заставки до книги “Антологія” М.Зерова, журналів “Мистецтво” і “Сонце труда”, альманаху “Зорі”, ілюстрації до “Енеїди” І.Котляревського. Всі ці роботи витримані в українському стилі і дотепер привертають увагу своєю досконалістю. Довгий час творчість Г.Нарбута була заборонена. Талановитий митець реабілітований наприкінці 50-х років.

Творчість Г.Нарбута мала великий вплив на його послідовників – Р.Лісовського, Л.Лозовського, М.Кірнарського, А.Середу, Л.Хожинського, С.Пожарського та ін.

Федір Кричевський (1879-1947). Портрет Лідії Старицької. 1910-1919.

Федір Кричевський (1879-1947). Автопортрет. 1937.