Олександр Олександрович Мурашко. Фото 1905-1906 рр.

Художню освіту здобув у Київській малювальній школі та Петербурзькій академії мистецтв (1894-1900) у Іллі Рєпіна. За порадою вчителя програмну роботу присвятив українській історичній темі, звернувшись до запорізької козацької давнини, “Похорон кошового” (1900).

Портрет старого.

Пенсійне відрядження, отримане після успішного завершення навчання, відкрило йому світ європейської культури. Французький імпресіонізм звільнив його від натуралізму світлотіні на користь виразності гнучких силуетів, навчив вільного широкого живопису, розкрив таємницю кольорів, наче зітканих із сліпучих барв, відблисків світла.

У Парижі Мурашко створив “Портрет дівчини в червоному капелюсі”, побудований на яскравих колірних контрастах. Вишуканий одяг дівчини, врода і молодість не зробили її щасливою. На рум’яному личку і особливо в темних очах застиг сум. У спокійно складених руках можна вгадати покірність долі, легку втому. Ці риси вдачі портретованої художник ще виразніше підкреслив живописними засобами – протиставленням червоного та чорного кольорів.

Дівчина в червоному капелюсі. 1902-1903.

Парижанки біля кафе.

Паризьке кафе. 1903.

В Мюнхені, де художник навчався в Академії, його вразила творчість художників, які представляли німецький модерн. “Мюнхенська сецесія” – (Слефогт, Корінт) відрізнялась живописним напором, декоративізмом, експресивністю густих енергійних мазків і багатством світло-кольорових ефектів. Після Мюнхена – подорож по Італії, Тунісу, Алжиру – і повернення на батьківщину, до Києва. Тут створив власну студію. Залишаючись одним з найвидатніших українських портретистів, виконав цілу низку портретів. Один з них – портрет Миколи Мурашка, дядька і першого вчителя, натхненного організатора і педагога Київської рисувальної школи, який виховав цілу плеяду українських видатних живописців.

Старий вчитель. Портрет Миколи Мурашка.

У проникливому погляді портретованого відчувається напружена робота думки, широта планів, з якими постійно жив цей зачинатель мистецької освіти в Україні. Широкий луг, на тлі якого зображено “старого вчителя”, як він себе називав, доповнює враження рівноваги, задумливого спокою. Колорит картини стриманий. Художник застосовує чисті прозорі тіні, підібрані з почуттям доброго смаку.

Портрет Людмили Куксіної. 1909.

Мурашко О.О. Дівчинка біля столу. 1910. ХОХМ.

Олександр Мурашко глибоко знав свій народ, його психологію, настрої і сподівання. У пору своєї мистецької зрілості він створив ряд чудових полотен на теми життя селянства, зокрема “Карусель”, “Неділя”, “Праля”, “Селянська родина”. В останній з перелічених робіт, виконаній у 1914 році, зображено літніх чоловіка з жінкою та їхню доньку в хаті. Всі троє тихо й задумливо сидять. Але які промовисті їхні обличчя, натруджені руки матері й батька! У картині чітко виявляється соціальний підтекст. В майстерно опрацьованих художніх образах однієї родини втілилось життя простих сільських трударів.

Селянська родина. 1914.

Благовіщення.

Мурашко був одним із засновників Української академії мистецтв (1917).