ЗАХВОРЮВАННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН ПРОМЕЖИНИ.

Найбільш інформативним методом діагностики виразкового коліту ободової кишки є:

+ фіброколоноскопія

 – ультразвукове дослідження

 – теплографія

- іррігографія

2. Для дослідження слизової оболонки товстої кишки використовуються:

 – копрограма

+ біопсія

 – ангіографія

- ректороманоскопія

3. Позакишкові прояви неспецифічного виразкового коліту можуть бути:

+ вузлова еритема

- піодермія шкіри

- хейліт

 – вітіліго

4. Рентгенологічні ознаки виразкового коліту є:

 – симптом Габіа

+ симптом булижної мостової

- симптом водостічної труби

- звуження товстої кишки

5. Ендоскопічні ознаки виразкового коліту є:

 – ворсинчаста пухлина

+ ерозії

- виразки

- псевдополіпи

6. При порушенні кровопостачання товстої кишки можуть виникати наступні захворювання:

 – виразковий коліт

+ ішемічний коліт

 – хвороба Крона товстої кишки

 – хвороба Гіршпрунга

7. Товста кишка повинна мати:

+ три тенії

 – дивертикул Мекеля

- жирові привіски

- гаустри

8. В товстій кишці визначають наступні сфінктери:

 – сфінктер Одді

 – сфінктер Люткенса

+ сфінктер Вароліуса

- сфінктер Бузі

9. Вкажіть ускладнення виразкового коліту:

 – целіакія

 – остеохондроз шийного відділу хребта

+ токсична дилятація товстої кишки

 – сакроілеіт

10. Вкажіть ускладнення хвороби Крона:

+ стенозування

 – дисбактеріоз товстої кишки

 – жовчокам'яна хвороба

 – цисталгія

11. Дивертикули товстої кишки можуть ускладнюватися:

 – ентерокістомою

+ перфорацією

 – функціональною диспепсією

 – вузлоутворенням кишки

12. Клінічними ознаками виразкового коліту є:

 – функціональна диспепсія

+ біль в проекції товстої кишки

- почастішання актів дефекації

- домішки слизу та крові в калі

13. Для хвороби Крона характерними патогістологічними змінами є:

+ дискретність ураження

 – жовчокам’яна хвороба

 – параезофагеальна грижа

- гетерогенність ураження

14. Дивертикульоз товстої кишки має клінічні прояви:

 – проноси

 – гіпертермія

 – гіперлейкоцитоз

+ ніяких

15. Ускладненням хвороби Крона товстої кишки є:

+ токсична дилятація

- профузна кишкова кровотеча

- перитоніт

 – геморой

16. Ускладненням дивертикульозу товстої кишки є:

+ дивертикуліт (гострий та хронічний)

 – непрохідність товстої кишки

- пухлина черевної порожнини

- кровотеча з товстої кишки

17. В медикаментозній терапії неускладненого виразкового коліту є:

 – дуспаталін

+ салофальк

- тріхопол

- гідрокортизон

18. Хірургічним втручанням при виразковому коліті є:

+ колектомія

- колпроктектомія

- ілеостомія

 – обхідний анастомоз

19. При синдромі подразненої товстої кишки використовуються наступні хірургічні втручання:

 – резекція товстої кишки

 – геміколектомія

 – ваготомія

+ ніяких

20. Хвора 39 років поступила до проктологічного відділення зі скаргами на слабкість, сильний біль в животі, вздуття, частий дрібний стілець з домішками слизу, гною, крові. Біль виникла раптово, після чого стан погіршився. На протязі 10 років хворіє на виразковий коліт. Яке ускладнення виразкового коліту виникло у хворої?

 – ентеральна недостатність

+ перфорація кишки в черевну порожнину

 – токсична дилятація товстої кишки

- інфекційно-токсичний шок

21. У проктологічному відділені знаходиться хворий 49 років з діагнозом хронічне запалення товстої кишки. Вкажіть алгоритм діагностики:

+ скарги

- анамнез хвороби

 – консультація гінеколога

- інструментальне дослідження товстої кишки

22. Хвора 28 років проводилося консервативне лікування хвороби Крона товстої кишки. Раптово стан хворої погіршився. Виникла різка слабкість, позіхання, ортостатичний колапс. При огляді хворої шкіра бліда, волога. Що трапилося з хворою?

 – анафілактичний шок

 – інсульт

+ внутрішньочеревна кровотеча

 – інфаркт міокарда

23. Хворий 58 років поступив в проктологічне відділення зі скаргами на слабкість, виділення при дефекації крапель крові протягом 15 років. При обстеженні виявлено дивертикульоз товстої кишки зліва, хронічний геморой 4 ступеня. При лабораторному обстеженні: Нв – 51 г/л, еритроцити – 2,1*1012/л, Нt – 31%, лейкоцити – 7,0*109/л, глюкоза крові – 4,12ммоль/л. Вкажіть причину анемії:

 – дивертикульоз товстої кишки

 – токсикоз-анемічна форма раку товстої кишки

 – залізодефіцитна анемія

+ хронічний геморой

24. У хворого 68 років колостома після лівобічної геміколектомії у зв’язку з перфорацією дивертикула сигмовидної кишки. Операція була виконана 20 діб назад. Коли можна виконувати відновне втручання?

 – через 1 місяць

+ через 6 місяців

 – через 1 рік

 – відмовитись від втручання

25. У хворої встановлено діагноз – синдром подразненої товстої кишки. Які треба виконати дослідження, щоб встановити цей діагноз?

 – гастрофіброскопія

+ іррігографія

- фіброколоноскопія

- УЗД органів черевної порожнини

26. Хворому 38 років виконували дослідження товстої кишки – фіброколоноскопію з біопсією слизової оболонки у зв'язку з захворюванням на неспецифічний виразковий коліт. Ввечері він звернувся до чергового лікаря зі скаргами на біль в животі, сухість в роті, здуття, підвищення температури тіла до 380С. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

 – загострення виразкового коліту

 – тромбоз мезентеріальних судин

+ перфорація товстої кишки

 – гострий панкреатит

27. Хворій 28 років встановлено діагноз: неспецифічний виразковий коліт, тотальне ураження, активність ІІІ ступеня, важкий перебіг. Тривалість захворювання більше 15 років. Яка подальша лікувальна тактика?

 – продовження медикаментозної терапії

 – підключення гормонотерапії

 – застосування імуносупресорів

+ оперативне лікування

28. Яке оперативне втручання можливо виконати при виразковому коліті, тотальному ураженні, толерантності до медикаментозної терапії?

 – ілеостомія

 – асцендикостомія

+ колпроктектомія

 – сигмостомія

ЗАХВОРЮВАННЯ ПРЯМОI КИШКИ.

1. Скільки згинів має пряма кишка?

 – 5

+ 3

 – 1

 – немає жодного

2. В якій позиції хворого проводиться пальцеве дослідження прямої кишки?

+ колінно-ліктьове

- колінно-плечове

- на спині

 – стоячи

3. Огляд слизової оболонки прямої кишки здійснюється за допомогою:

 – фіброгастроскопа

 – лапароскопа

+ ректального дзеркала

- ректороманоскопа

4. Для чого ми виділяємо хірургічні та анатомічні відділи прямої кишки?

 – різні хірургічні захворювання

 – з огляду на відмінності ембріогенезу

+ відмінність по довжині

 – немає ніякого значення

5. В анальному каналі можуть бути такі захворювання:

+ геморой

 – ректоцеле

- папілліт

- анальна тріщина

6. Які замикачі має пряма кишка?

+ внутрішній замикач

- зовнішній замикач

- флотуючий замикач

 – замикач Паркса

7. Які ви знаєте стадії геморою?

+ І – ІІ – ІІІ - ІV

 – компенсації, субкомпенсації, декомпенсації

 – первинний, вторинний

 – хронічний геморой, геморой ускладнений

8. Анальна тріщина виникає по причині:

 – гормональні порушення

+ дисфункція зовнішнього та внутрішнього замикачів

 – закреп

 – пронос

9. Клінічні прояви геморою:

 – пронос

+ кровотеча

- анальний свербіж

- випадіння вузлів

10. Для анальної тріщини характерно:

 – свербіж ануса

+ біль при та після дефекації

- домішки крові з калом

- закреп

11. Ректальний огляд при анальній тріщині може виявити:

 – виразку слизової оболонки

+ гіпертрофований анальний сосочок

- прогалина анодерми

- анальну (бахромну) торочку

12. Випадіння прямої кишки в патогенезі має:

 – закреп

 – синдром опущення промежини

+ інвагінація

 – недостатність анального замикача

13. Гострий парапроктит провокується наступними факторами:

+ інородне тіло прямої кишки

- інфікування крипти

 – виразковий коліт

- хвороба Крона прямої кишки

14. В клініці гострого підшкірного парапроктиту наявні наступні скарги:

 – блювота

+ біль

- підвищення температури тіла

 – закреп

15. При огляді промежини при гострому підшкірному парапроктиті має місце:

+ почервоніння шкіри

- припухлість

 – анальне нетримання (калові помарки)

 – наявність рубців шкіри

16. При хронічному парапроктиті інфільтративної форми наявні наступні зміни:

 – рубцева деформація шкіри

 – почервоніння шкіри

+ ніяких

 – нориці

17. Методи дослідження прямої кишки:

+ пальцеве

- ректороманоскопія

- аноскопія

- проктографія

- дефекографія

18.Тиск в порожнині прямої кишки:

+ 40±10 мм.вод.ст.

 – 120±15 мм.вод.ст

 – 60±10 мм.вод.ст.

 – 300±10 мм.вод.ст.

19. Кров’янисті домішки в калі можуть бути при:

- анальній тріщині

- ворсинчатій аденомі

+ карциномі

 – геморою

20.Які хронічні специфічні запалення можуть бути в прямій кишці?

 – хвороба Крона

 – виразковий проктіт

+ актиномікоз

- гонорейний проктит

- сифіліс

21. При геморої виконують наступні втручання:

+ кріодеструкція

- операція Лонго

- операція Мілліган-Моргана

- лігірування по Барону

 – операція Рен-Делорм Біра

22. В проктологічне відділення поступив хворий 28 років зі скаргами на біль в ділянці ануса, що посилюється під час дефекації та після неї, домішки крові в калі на протязі 15 діб. Встановіть попередній діагноз:

 – аденокарцинома

 – гострий геморой

 – випадіння прямої кишки

+ анальна тріщина

23. В проктологічне відділення поступив хворий 56 років з діагнозом: випадіння прямої кишки ІІІ ступеня. Яке втручання йому доцільно запропонувати?

 – екстирпацію прямої кишки

 – пластику по Парксу

 – резекцію прямої кишки

+ внутрішньочеревну фіксацію прямої кишки

24. Хвора 39 років звернулася зі скаргами на закреп після операції гемороїдектомії по Мілліган-Моргану на 25 добу. В чому полягає причина закрепу?

 – проктогенний колостаз

 – спазм замикача ануса

+ стриктура анального каналу

 – рецидив геморою

25. Яке втручання доцільно запропонувати хворому 27 років при діагнозі: анальна тріщина?

+ спирт-новокаїнова блокада

- висічення дефекту анодерми + сфінктеротомія

 – операція Мілліган-Моргана

 – кріодеструкція

26. Яке втручання слід запропонувати хворій 43 років з ректоцеле ІІІ ступеня?

 – операція Паркса

+ сфінктеролеваторопластика + кольпорафія

 – резекція прямої кишки

 – операція по Барону

27. Хворому 47 років встановлений діагноз: хронічний пара проктит, екстрасфінктерна нориця ІІІ ступеня складності. Яке втручання ви йому запропонуєте?

 – операція Габрієля

 – операція Паркса

 – операція Уайтхеда

+ висічення нориці з внутрішнім отвором + сфінктеропластика по Селіванову

- операція Блінічева

28. Після гемороїдектомії по Мілліган-Моргану можуть бути наступні ускладнення:

+ кровотеча

- нориця

- стриктура

- порушення діурезу

- інконтиненція

29. З анальним свербежем хворому можна запропонувати:

 – сфінктеротомію

 – анопластику

+ підшкірну невротомію

 – лазерне опромінення промежини

30. Геморой ІІ ступеня слід диференціювати з такими хворобами:

+ саркома Капоші

- меланома

 – випадіння слизової оболонки

 – гострий парапроктит

ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОМЕЖИНИ.

1. Тератоми параректальних клітковинних просторів за походженням є:

 – злоякісні пухлини

+ вроджена патологія

 – пост травматична патологія

 – судинна пухлина

2. Вкажіть локалізацію тератом промежини:

+ ректовагінальна перетинка

- пресакральний простір

- ішиоректальний простір

- підшкірний простір

3. Клінічні прояви пре сакральної локалізації тератом:

+ зміна форми кала (стрічкоподібний)

- біль в тазу

 – кров в калі

- порушення випорожнення прямої кишки

4. Які стадії проходить розвиток тератоми?

 – компенсації

+ доклінічна

 – субкомпенсації

- клінічних проявів

- ускладнень

5. Які ускладнення тератом?

+ запалення

- нориці

- перехід в злоякісну форму

 – флебіт вен таза

6. Епітеліальні куприкові ходи за походженням можуть бути:

 – посттравматичні

+ порушення ембріогенезу

- вада розвитку

 – запального генезу

7. Вмістом куприкових ходів може бути:

+ нігті

- волосся

 – судинна пухлина

- фрагменти кісток

8. Які клінічні прояви епітеліальних куприкових ходів?

+ ніяких

 – свербіж

 – болючість

 – гіпертермія

9. Які ускладнення куприкових ходів?

 – кровотеча

+ запалення

 – прокталгія

- кокцигодінія

10. Чи можливе консервативне лікування ускладнених куприкових ходів?

 – магнітотерапія

 – лазеротерапія

 – УЗД

+ неможливе

11. Яке хірургічне втручання є доцільним при ускладнених куприкових ходах?

 – пункція під контролем УЗД

 – постановка катетера в абсцес з промиванням

+ широке розсічення

- висічення запалених тканин

12. Шпилясті кондиломи локалізуються:

- зовнішні статевих губ

+ головка статевого члена

- анодерма ануса

 – слизова оболонка прямої кишки

13. Шпилясті кондиломи викликаються:

 – стафілококом

 – стрептококом

+ папіломатозним вірусом

 – змішаною флорою

14. Профілактичні заходи щодо утворення шпилястих кондилом:

 – кварцевання промежини

 – санітарно-гігієнічні заходи

+ використання кондома

 – підвищення імунітету

15. Які клінічні прояви шпилястих кондилом?

+ ніяких

 – мокнуття

 – закреп

- косметичні недоліки

16. Яке можливе лікування шпилястих кондилом?

 – антибіотикотерапія

 – вижигання

+ електроексцизія

- хірургічне висічення

17. З якими захворюваннями слід диференціювати шпилясті кондиломи?

 – актиномікоз

+ сифілітичні кондиломи

 – туберкульоз промежини

 – рак Педжета анальної локалізації

18. Які має клінічні прояви кокцигодінія?

 – м’язові скорочення в тазу

+ біль в куприковій ділянці

 – болючий акт дефекації

 – дисларсунія

19. Які має клінічні прояви прокталгія?

+ анальна невралгія

- нічна ректалгія

 – пронос

 – тенезми

20. Анокуприковий больовий синдром які має клінічні прояви?

+ біль в анальному каналі

- нічна біль в прямій кишці

 – м’язові скорочення в тазу

– тенезми

21. Які є види лікування анокуприкового больового синдрому?

 – резекція куприка

+ сакральна пролонгована анестезія

 – рентген терапія

- лікування захворювань анального каналу

22. Діагностика анокуприкового синдрому проводиться за допомогою:

+ пальцеве дослідження анального каналу

- комп’ютерна томографія кісток тазу

- ректороманоскопія

 – гістерографія

23. При рентгенографії кресця та куприка при анокуприковому больовому синдромі можна виявити наступні зміни:

+ остеохондроз

- спондильоз

- незрощення дужок хребців

 – остеоліз

24. У хворого 26 років встановлено діагноз кокцигодинія. Яке потрібно призначити лікування?

Відповідь: резекція куприка, проведення пролонгованої сакральної анестезії.

25. Хвора 31 років на протязі 10 років страждає на прокталгію. При обстеженні виявлено наявність пухлини в ректоректальному просторі 3х3см, болюча при пальпації. Яка доцільна тактика?

+ пункційна біопсія

- комп’ютерна томографія

 – хірургічне висічення

 – динамічне спостереження

26. Хворій 27 років встановили діагноз: шпилясті кондиломи. Яке потрібне лікування?

 – антибіотикотерапія

 – обробка маззю „Коломак”

+ хірургічне висічення

 – динамічне спостереження

27. При ускладненні епітеліальних куприкових ходів у виді гострого запалення хворому 29 років з цукровим діабетом інсулінзалежним потрібно провести:

 – лікування діабету

+ широке розсічення абсцесу

- широке розсічення абсцесу + некректомія

 – пункція + антибіотикотерапія

28. Хворому 68 років встановлено діагноз: тератома ішеоректальної ділянки, ускладнена норицею на промежині. Необхідне лікування:

 – промивання порожнини через катетер

+ висічення тератоми з норицею

 – біопсія

 – кріодеструкція

29. При проктографії хворому 21 років встановлено ваду розвитку – подвоєння прямої кишки. Яка лікарська тактика?

– динамічне спостереження

 – склерозування дублікатури

+ хірургічне втручання

 – дренування

30. Хворому 57 років при диференціальній діагностиці геморою запідозрено меланому параанальної локалізації. Вкажіть лікарську тактику:

 – динамічне спостереження

+ направлення до онколога

 – хірургічне видалення

 – променева терапія